24. 9. 2021: Гелена ҐІЦОВА-МІЦОВЧІНОВА: Стихы

Гелена Ґіцова-Міцовчінова

 

Пересвідчте няньку,

дївку та і сына,

же они в колысцї

колышуть Русина.

 

Де дїдо із бабков

внукам ся радують,

там ся не розправа

але бісїдують.

 

Де мать камаратів

і пайташкы дїтина,

там русиньскый валал,

а не дєдїна.

 

Де в хыжі на святкы

велика гостина,

з дарунком приходить

русиньска родина.

 

Не перевертайте

материньскы слова,

бо в русиньскім валалї

все лем гостём Словак.

 

У селї на мостї

заспівай Іванку,

про свою родину

русиньску співанку.

 

****

Іщі так не было,

може скоро буде,

же на род русиньскый

родина забуде.

 

Бо дїти одышли

із родного краю,

родічі дїтинї

в чуджінї не співають.

 

Чудже, а не своє

в голові скрывають,

слова материньскы

скоро забывають.

 

Родина по світї

родну реч пострачать,

зато бабцї треба

уж перекладача.

 

Не раз у валалї,

повідають люде,

бісїду, співанку

дїтина забуде.

 

***

Не вірю я Боже,

припаду такому,

же не найде Русин

вытоптану дражку

до родного дому.

 

Не посидить ниґда

із мамков на ґанку,

з няньком не заспівать

там прекрасну

русиньску співанку.

 

У чуджій країнї

щастя не глядайте,

материньске слово

і в далекім світї

дїтям передайте.

 

(З приправлёваной книжкы авторкы – Поклад русиньской матери.)