24. 6. 2019: Участници Лїтнёй школы навщівили Сниньскый окрес

„Тополя колыбель,
А Стащин кормитель,
Ужгород учітель,
Пряшів мі погыбель.‟
 

(Епітаф А. Духовіча)

 

По першый раз в історії 10-річного проєкту Лїтнёй школы русиньского языка ся одбыла екскурзія до окресу Снина. Участници тогорічного юбілейного рочника SCR так навщівили реґіон, в котрім ся народив і першы рокы свого жывота пережыв наш найвызначнїшый будитель – Александер Духновіч. 

Першов заставков на пути із Пряшова быв каштель в Гуменнім, де сьме увідїли умелецько-історічну експозіцію, яка одзеркалює жывот шляхты з часів ренесанції аж до 20. стороча.

Дале наша екскурзія продовжовала до села Кленова, де ся находить єдна з двох школ в тім реґіонї з навчалным языком русиньскым. В школї нас привітала і в короткости нам о навчално-выховнім процесї і актівітах, якы школа орґанізує, побісїдовала директорка ПаедДр. Марцела Рунянинова. Основну школу з матерьсков школов в Кленовій навщівує высше 80 дїтей, з котрых ся векшына учіть русиньскый язык. Навчалный процес в школї фунґує подля двох школьскый навчалных проґрамів. Русиньскый язык ся до едукачного процесу в ОШ Кленова етаблує поступно, зато ся го учать лем школярї од 1. до 6. класы, а поступно ся каждым роком приберать далша класа.

Учітелькы із школярями сі про участників Лїтнёй школы приправили інтересный проґрам. Відїли сьме назорну годину русиньского языка а дївчата із шестой класы нам заграли приповідку Піпі довга штрімфля, з котров были на конкурзї Духновічів Пряшів в катеґорії малых драматічных форем оцїнены першов преміёв. Дїти із матерьской школы нам зась красно задекламовали стишкы і заспівали русиньскы співанкы. 

Дале наша екскурзія продовжовала до улічской долины, находячой ся в народнім парку Полонины. На выглядцї на Старину Др. Валерій Падяк участникам приближыв історію выселїня семох сел в 80-ых роках, кедь ся будовала водна гать і задекламовав стишок із творчости Юрка Харитуна, родака із Старины, села яке днесь уж не екзістує. 

В селї Тополя сьме сі од Др. Падяка коло памятника А. Духновіча выслухали коротку біоґрафію того русиньского будителя і як є традіціёв, коло памятника сьме заспівали гімн Русинів – Я русинъ былъ, єсмь і буду. Навщівили сьме ай деревяный храм св. Михаіла Архангела, в якім быв подля вшыткого хрещеный і А. Духновіч. 

Далшы нашы крокы вели до Руського Потока, жебы пєтным актом коло гробу Марії Мальцовской сьме сі припомянули тоту вызначну русиньску писательку і здали їй честь. 

В Улічскім Кривім сьме навщівили ґрекокатолицькый храм св. Михаіла Архангела із зачатку 18. стороча, де нам выклад зробив містный дзвінник п. Келемеца і відїли сьме іконы старшы як сама церьков, якы походять із 16. стороча.

Послїднёв заставков было село Збой, де ся находить памятна табла Петрови Лодїёви, представителёви русиньской інтеліґенції, вызначному педаґоґови, філозофови, якый на зачатку 19. стороча одышов до Санкт-Петербурґу, де ся став першым деканом Філозофічной факулты Санкт-Петербурґской універзіты.
Екскурзія была довга, но можеме сконштатовати, же участникам ся любила і віриме, же буде мати своє місто і в проґрамі далшых рочників Лїтней школы SCR.

Мґр. Михала ГОЛУБКОВА, інтерный докторанд ІРЯК ПУ