24. 6. 2016: Аналіза черьпаня штатных дотацій Русинами в роцї 2015 (3)

2. 1. 1. Третїй ступінь русиньского народного возроджіня

Третїй ступiнь третёй волны народного возроджіня рахуєме од заложіня платформы Округлый стіл Русинів Словакії (ОСРС). То є етапа, в котрій сьме глядали способ коордінованой роботы вшыткых русиньскых обчаньскых здружінь на Словакії. В рамках гляданя дошло ку вытворїню Народного проґраму про політічны партії. Проґрам рїшить сферы: 1. народностной самосправы, 2. школства, 3. културы, 4. русиньскых професіоналных інштітуцій, 5. міст і сел з русиньскым жытельством. Дішло до вытворїня пропозіції закона о народностных меншынах, котры треба знову конзултовати з народностныма меншынами в СР і главнї з посланцями політічных партій в Народній радї СР (НР СР), жебы дішло до ёго припомінкованя од народностных меншын, конечной управы тексту і до схвалїня в НР СР. Неуспіх на єднім-двох засїданях о законї не може быти причінов на заставлїня рїшіня закона о народностных меншынах в СР. Дішло до створїня Протесту Русинів проти фінанцованю українізачных актівіт штатом. Протест підписали председове РОС, ЗІРС, молоды.Русины, Сполку русиньскых писателїв Словакії, ОЗ Русин і Народны новинкы, ОО РО у Свіднику, ОСРС, Академії русиньской културы в СР. Протест быв посланый на рїшіня штатным і самосправным орґанам. Моменталнї ся в ОСРС робить на сістемі оцїнёваня проєктів, котре бы мало вести  ід звышіню ідейного і сполоченьского ужытку планованой роботы з проєктами на Словакії. Дішло до зорґанізованя першого Фестівалу културы Русинів Словакії у Свіднику (Русиньскый фестівал) цїлоштатного значіня. Окресна орґанізація Русиньской оброды у Свіднику на челї з  Мілошом Стрончеком у 2016 роцї орґанізує уж 4. річник того фестівалу в сполупраці з Містьскым урядом і Піддукляньскым освітнїм центром у Свіднику, ай за сполупрацы із ЗІРС, ТАД, ПУЛС, ІРЯК ПУ, СНМ МРК, але і за підпоры з боку ОСРС. Было бы добре на засїданю ОСРС рїшыти форму і запоїня до сполупрацы РОС і Світову раду Русинів (СРР), бо фестівал має про Русинів цїлосвітовый вызнам. Дішло то заложіня обчаньского здружіня Колысочка-Kolíska, котре під веджінём председкынї Любы Кралёвой ся заслужыло о обнову жывота русиньского школства на русиньскых селах і в містах заложінём вечерных школ русиньского языка на Словакії. Здружіня Колысочка сполупрацує з Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові. Хосенным кроком ОСРС бы было надвязаня сполупрацы Колысочкы у сферї розвоя русиньского школства з РОС і СРР. Нажаль, у Пряшові не є заснована ани єдна класа, в котрій бы ся учів русиньскый язык. Кідь Пряшов ся хоче раховати за центер русинства, пряшівскы русиньскы актівісты  бы ся мали поснажити і помочі Колысочцї заложыти холем єдну класу русиньского языка в містї Пряшові. Задача в Пряшові є теоретічно легко сповнителна, бо вшыткы професіоналны русиньскы інштітуції суть у Пряшові – ТАД, ПУЛС, СНМ – МРК, ІРЯК ПУ, професіоналны редакторы словеньского розгласу і телевізії, Руськый дім. То є копа людей роблячіх у русиньскім русї. Кідь з каждой родины професіоналного русиньского робітника ся до русиньской класы у Пряшові запише холем єдна дїтина, в Пряшові можуть быти ай дві класы русиньского языка. З того выплывать заключіня, же в Пряшові не є кому актівно робити на полю русинства міджі людми, не є достаток актівных русиньскых актівістів. Робота в професіоналных русиньскых інштітуціях у робочім часї, за місячный заробок, не є русиньскый рух, є то заробок на денне прожываня. Так робиме мы вшыткы, што сьме в русиньскім русї добровольно. Маме повинности в роботї, маме особне вольно, а мусиме мати час на русиньскый рух, бо го хочеме мати, жебы сьме могли Русинам помочі. То мать быти платне і про професіоналів в русиньскых професіоналных інштітуціях. Тоту пряшівску довгодобу професіоналну ділему, ці є в Пряшові даякый добровольный рух, або не є, треба рїшати на засїданях нелем ОСРС, але і РОС, ТАД, ПУЛС, СНМ – МРК, ІРЯК ПУ, Руського дому, русиньскых редакцій розгласу і телевізії. Треба конечнї прийти на корїнь довгорічного проблему, чом є то в Пряшові так тяжко з публічнов русиньсков актівностёв, кідь в Пряшові з русиньского руху жыє найвекша копа людей.

На проґрамі ОСРС, ся подля выслову веджіня ОСРС на зачатку рока 2016, чертать рїшіня властницького одношіня  к Руському дому в Пряшові, жебы Руськый дім по смерти Штефана Секерака не зістав пріватным маєтком родины Секерака. Руськый дім є верейна будова, куплена Русинами про Русинів, але не про родину Штефана Секерака. Не є жадна морална прічіна тримати Руськый дім на листї властництва Штефана Секерека. На проґрамі ОСРС є і захрана родного дому Адолфа Добряньского в Рудлёві перед збуранём, жебы остала матеріална памятка на вызнамну особу русиньской історії.

Рисує ся реална шанца на зъєдночованя ґраматікы русиньского писменства путёв світовой пресы Народны новинкы і Русин під ведежінём Центра языків і култур народностных меншын – Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівскоій універзіты у Пряшові. Тото бы ся мало дорїшыти на засїданях ОСРС. Рисує ся обнова народного ослободжіня Русинів од політічной українізації на Словакії з помочов реалізації жадань Протесту в політічній практіцї. Рисує ся зъєдночіня вшыткых русиньскых обчаньскых здружінь світа і єднотный ідеовый поступ за помочі ОСРС способом досягнутя управы штатуту Світового конґресу Русинів, або заложінём новой світовой платформы про зъєдночіня вшыткых русиньскых обчаньскых здружінь на світї.

 

Успішность третёго ступня третёй волны народного возроджіня быде залежати од участи членів і функціонарїв ОСРС на одборных школїнях ІРЯК ПУ, реалізованых про звышіня філозофічной, історічной, правной, педаґоґічной, етноґрафічной і політічной способности членів і функціонарїв, Выбору про народностны меншыны Рады влады СР, редакторів русиньской пресы, розгласу, телевізії і інтернетовых русиньскых редакторів, членів одборной комісії про оцїнёваня проєктів Русинів, учітелїв русиньского языка і културы, творцїв, реалізаторів і одборных ґарантів проєктів. Лем ґрамотный чоловік в проблематіцї русинства досягне 3. ступінь 3. волны русиньского народного возроджіня (РНВ) одборно вести і забезпечіти вшытко потребне про досягнутя цїля – народного ослободжіня Русинів од політічной українізації. Нашым цїлём не є старость о проєкты, ани о пріоріты в проєктах, ани старость о фінанчный заробок у рамках проєктів, але забезпечіня народной слободы од політічной українізації Русинів. Проєкт є лем помічна сістема, помічный аспект, не головне робоче дїло в русиньскім русї. Народной слободы про Русинів не буде, доколи буде єствовати політічна українізація Русинів фінанчно підпорована штатом. То лем ідейны нежычливцї нам твердять, же ся нам не треба занимати політічнов українізаціов, бо она сама заникне, же треба ся занимати лем проєктами културы. Тому не треба вірити. Бо то неправда. Засїєме до землї зерно, а не будеме го поливати? Кідь хочеме з того зерна мати уроду і їсти хлїб, мусиме зерно заливати і хранити од куколя, жебы зерно выпустило ключкы. Як ся о засїяне зерно не постараме, зерно в земли загыне і нове ся не уродить. Так то є і з народнов ідеов о ослободжіня Русинів од політічной українізації. Кедь хочеме, жебы нам выключіла ідея ослободжіня Русинів од політічной українізації до реалного жывота, мусиме о тій ідеї публічно говорити зо штатныма і самосправныма орґанами, писати о нїй в русиньскій пресї, бісїдовати в розгласовых і телевізных проґрамах, треба вказовати на шкодливость політічной українізації, як на нежеланый куколь. Тото треба робити до тогды, аж покы ідея комуністічной політічной українізації Русинів не заникне і веце не буде фінанчно підпорована державов. Аж потім буде русиньске поле приправлене на слободный розвой русиньского културно-сполоченьского жывота. Наш здобыток є народна слобода, не проєкты, і не пінязї з проєктів. Зато теперь робиме на сістемі оцїнёваня проєктів, жебы сьме ся выгли неґрамотности в реалізації проєктів. Треба зачати цїлено плановати роботу в ОСРС. Не можеме собі доволити, жебы і ОСРС зачав ідейно блудити, як ідейно блудила РОС в другім ступню РНВ. То бы уж русиньскый рух не мусив пережыти і міг бы цалком заникнути. Стратив бы ся в проєктах і в інтересах о пінязї і міць над людми.

 

2.2. Выховно-научный погляд. Оцїнїня проєктів за рік 2015 і вшыткы ключовы документы ОСРС о русиньскім русї треба опубліковати, бо може дахто „звонка‟ то прочітать і прийде нам помочі у народностнім выхованю в русиньскім русї. Українізація є довготырвалый публічный політічный і сполоченьскый проблем. Не маме достаток людей способных про народну выхову в русиньскім русї. Може суть люде розчарованы з того оцїнёваня проєктів, чекають тверду крітіку фінанчных зарібків дакотрых особ при реалізації проєктів і суть несподїваны, же ся дотеперь не пише о пінязях при оцїнёваню проєктів. Оцїнёваня проєктів ме має быти о зарібках, бо треба каждому желати, жебы заробив пятьраз веце, як теперь. Оцїнёваня проєктів має быти о якости і сполоченьскім значіню проєкту, за котрый творця проєкту возьме пінязї. То є, властно, о пріорітах при проєктах. Не стачіть ся позвідати членів ОСРС – пропонуєте пріорітны проєкты? Одборнї ся має повісти, чом пропонуєме тоты проєкты, а не іншы? Але, нажаль, не маєме в нашых рядах достаточно фундованых одборників на оцїнёваня проєктів і тых матеріалів, котры в ОСРС сьме уж створили. Мы знаме брати пінязї, але не вшыткы знаме якостно робити. Многы не знаме вести одборный діялоґ о данім проблемі і на то сьме уж доплатили неуспішныма рокованями. А зато треба робити оцїнёваня проєктів публічно, не кулоарно. Кібы тото оцїнёваня было лем о пінязях, была бы уж меджі нами звада. Бывше моценьске веджіня РОС зрушило проєкт писаня Хронолоґії Русинів, бо ся „відїло‟, же стоїть много пінязей, але же ся в проєктї зродила научна сістема на оцїнёваня історічной шкодливости выголошованя русиньского збіркового фонду за україньскый в музею у Свіднику, то нашым бывшым функціонарям в моценьскій РОС „не доходило‟. Научны робітници мають вплив на погляд каждой влады СР і так „українізаторы‟, зо страху перед научнов громадов у проєктї Хронолоґія, послали высланця з ґенералной дирекції Словацького народного музея за ведучіма функціонарями РОС, жебы проєкт сперли. А они проєкт сперли. Тому я говорю – тотална наївность і неґрамотность в оцїнёваню пріоріт у русиньскых проєктах і філозофії ослободжіня Русинів од політічной українізації. Панове з бывшой моценьской РОС не мали достаток ґрамотности, жебы ся додумали і властным розумом порозуміли, што ся то дїє в тім проєктї і при тім брали актівну участь на засїданях коло даного проєкту. Але „тамты відїли‟, де смерує тот проєкт, ай кідь на засїданях не были. Ту назорнї видиме, же є великый роздїл у спознавалній розумовій способности у ґрамотных і неґрамотных людей. Із неґрамотныма людми у проблематіцї ослободжіня Русинів од політічной українізації ся русиньске одборне дїятельство робити не дасть. Треба нам глядати на тоту тему ґрамотны „мозґовы посилы звонка‟. А зато є выгодно обупліковати такы важны матеріалы о Русинах, жебы ся ку ним высловили і інтересуючі ся з академічной научной среды, кідь ся ку тому дістануть, кідь їх наш проблем заінтересує. Публічна одкрытость бы про нас могла быти і нашов народнов спасов.

 

В сучаснім періодї вести полеміку о народнім выхованю русиньской сполочности, без спомянутя русиньского літературного языка, є тяжко. Без языка не є народа. Найвеце бывшых русиньскых дїтей зажыли церьковне школство, споєне з староцерьковным языком і церьковнов науков. Потім ся в школах міняв староцерьковный язык на руськый (русиньскый), але в церькви зістав  староцерьковный язык. Тоту ґраматічну і языкову зміну Русины прияли цїлком добрї, бо руськый язык быв ґраматічно близкый ку староцерьковному языку і мелодіцї русиньской бісїды на селї. Было поужыване твердо звучне „ґ‟ і „ы‟. Руськым языком продовжовала звукова сімбіоза у фарбі тону речі на селї, в церькви і школї. Од 1952 року, з вечера до рана, наступив україньскый язык і атеізм. Вшытко, што Русины дотеперь поужывали за літературне, своє родне, історічне, материньске, одразу скінчіло. Україньскый язык є мнягкого чутя в речі, то русиньскым людём было чудже, не наше. Навыше выпало твердо звучне „ґ‟, выпало „ы‟. З атеістічного школства выпало церьковне выхованя, а з ним выпав і староцерьковный язык. Самый школьскый україньскый язык, без выховной підпоры церьковного языка і без звуковой близкости ку русиньскій сільскій бісїдї, не досягли у Русинів потребну змыслову сімбіозу у фарбі речі. І зато Русины собі україньскый язык не облюбили і доднесь є україньскый язык на селї поважованый за чуджій язык. Много Русинів одышло з україньскых школ до словацькых і пословакізовали ся. По роцї 1989 в 1. етапі 3. волны русиньского народного возроджіня (РНВ) было заложеных пару класів, де ся зачав учіти русиньскый язык, але дость скоро ся скоро вшыткы роспали. Русиньскый кодіфікованый язык є все іщі в пеленках. Русиньскый церьковный язык уж даґде не хоче быти староцерьковным, але ся намагать быти новодобым русиньскым языком, котрый лем в дакотрых селах вошов до практікы при богослужіню і навчаню реліґії у школах. Не маме достаток одборників на русиньску школьску проблематіку. Ани тым пару научным працовникам у сферї русиньского літературного языка, котрых маме, не даваме таку важну сполоченьску підпору в русиньскім русї, яку потребують мати, жебы ся русиньскый літературный язык міг слободно научно розвивати у сімбіозї зо сільсков русиньсков бісїдов. Не маме прияты ани крокы на розшырїня навчаня русиньского языка в школах. Теперь можеме бісїдовати о двох формах писаня русиньского языка, єден теоретічно научно підложеный, другый без теоретічной наукы. Ку векшому скоплікованю, ай так уж коплікованой сітуації, приспіли три русиньскы редакції, кажда зо самостатнов русиньсков ґраматіков. В русиньскім писаню теперь є доконалый орґанізованый хаос.Треба зробити конечно правилне рїшіня. Конечна спокойность русиньской верейности з кодіфікованым русиньскым языком в школах і в церькви ся буде знову у підсвідомости Русинів міряти досягнутым ступнём звуковой сімбіозы з фарбов і мелодічностёв языка бісїды на русиньскім селї. То є історічна русиньска норма, поужывана за староцерьковного, русинького і україньского языка в русиньскых школах. Ани русиньска школа, ани русиньска церьков днесь уж не суть підпорным выховным моментом про кодіфікованый русиньскый язык, бо самы суть лем в початочнім розвою своёй екзістенції. Сьме днесь з языковов русиньсков проблематіков в історічній етапі ренесанції, де выспілы народы были уж перед 5 сторочами і были у выгодї, бо зачінали ся учіти такой свій літературный родный язык. Русины днесь іщі не овладають кодіфікованый русиньскый язык, але уж не овладають староцерьковный язык у церьковных обрядах, російскый язык у школах, україньскый у школах і в русиньскій у бісїдї на селї. Суть уж поужываны одборны выразы і в анґліцькім языку. Русиньску бісїду на селах люде уж приспособлюють довгодобо тым языкам, котры уж овладають словом і писмом. А зато новодобый кодіфікованый русиньскый язык будуть сучасны і будучі ґенерації Русинів посуджовати і принимати за свій подля сімбіозы нелем з бісїдов на селї, але уж ай подля своїх знань з іншых языків, котры уж поужывають у своїй бісїдї, а уж ся тых слов не вздадуть. Стара русиньска реч уж не воскресне. То бы ся мало при кодіфікації русиньского языка решпектовати. В решпектї історії русиньской речі є скрыте таёмство роздїлности русиньской языковой сімбіозы в сучасности і в минулости, і таёмство успіху єднотной кодіфікованой подобы русиньского языка. Є то барз тяжка і комплікована проблематіка про русиньскых языкознателїв, зато їм треба выходити на стрїчу і рїшати нима кладжены жаданя в ОСРС.

 

З выховного погляду русиньскы обчаньскы здружіня в містах і селах мали бы повинно, як пріоріту своёй екзістенції,  надвязовати контакты з родічовскыма громадами в курзах русиньского языка і в школах з навчанём русиньского языка. Мали бы розвивати даяку сполупрацу з родічовскыма громадами, дирекціями школ, учітелями і школярями. Другым кроком бы мало быти снажіня ОСРС о зміну курзів Колысочкы на русиньскы класы в основных школах. Далшым кроком з боку ОСРС і членів Выбору про народностны меншыны бы мала быти методічна поміч учітелям, як давати проєкты на міністерство школства, подля новых законів, котры входять теперь до платности про народностне школство. Школство бы мало быти продіскутоване на каждім засїданю ОСРС як самостатный пункт. Головне слово бы в тім пунктї мали мати учітелї русиньского языка і одборници на новодобы школьскы проєкты. На кінцю того пункту бы ся все мала прияти резолуція про школство. Покы не буде русиньске школство достаточно вырїшене у школьскых проєктах, до тогды треба школство надале фінанцовати і рїшати у проєктах Уряду влады СР як пріорітны проєкты.

 

Ослободжіня Русинів од політічной українізації є головный обсяг роботы нелем вшыткых добровольных актівістів русиньского возродного руху, але і плаченых професіоналных русиньскых інштітуцій. Зато русиньскый добровольный актівіста і професіоналный русиньскый робітник ся має на одборнім рівню учіти, жебы одборно ріс і быв чім дале сполоченьскы хосеннїшый і успішнїшый у высвітлёваню потребы ослободжіня Русинів од політічной українізації. І кідь у другім ступню третёй волны русиньского народного возроджіня было добровольныма русиньскыма актівістами з історічного погляду зроблено много хыб, хочеме вірити, же неумыселно, але то были хыбы з недостатку одборной освіты о русинстві і з недостатку практічных скушеностей. Віриме, же каждый ся снажив зробити свою роботу, як найлїпше знав. Карати людей за неуспіх у роботї і вымітовати їх з роботы ці колектіву, не мать выховный змысел про русиньскый рух, але поучіти людей з робочого неуспіху, то мать выховный змысел. По поучіню буде наслїдовати звышіня якости роботы у тых людей. Все майме на памяти, же каждый русиньскый актівіста, добровольный ці професіоналный, ся намагать робити як найлїпше знає. Але на высшім одборнім ступню  роботы уж лем саме снажіня не стачіть. Про успішну цїлену роботу на полю русиньского народного возроджіня вгодным є у высокошкольскій сферї Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты (ІРЯК ПУ) у Пряшові одборно приправлёвати і реалізовати каждорочны школїня про членів ОСРС, директорів і представителїв вшыткых русиньскых професіоналных інштітуцій, про председів вшыткых русиньскых обчаньскых здружінь, про членів Выбору про народностны меншыны Рады влады СР і їх наградників, про членів комісії про оцїнёваня проєктів, про редакторів русиньской пресы, розгласу і телевізії, інтернетовых редакторів, про учітелїв русиньского языка вшыткых ступнїв, про творцїв, реалізаторів і одборных ґарантів проєктів. Орґанізатором і одборным ґарантом навчаня тых людей бы мав быти ІРЯК ПУ за актівной орґанізачной сполупраці ОСРС.

 

Мґр. Ян КАЛИНЯК, Свідник, (дале буде)