24. 5. 2016: В Ужгородї презентовали «Русинську Єсению»
В середу, 18-го мая 2016-го року, проходила презентація новой книжкы русиньского писателя Івана Ситара під назвов «Русинська Єсения». Як вже і назва прозраджать, іде о збірку тлумачінь поезії російского писателя Серґея Єсенїна на русиньскый язык. Інформує о тім портал Uzhgorod.net.ua.
«Я пишу лем русиньскы книжкы. То мій рoдный язык. А Серґей Александровіч Єсенíн то мій oблюбеный поет. Так ся склав жывот, же я, простый сільськый дїтвак, но подарило ся мі не перейти мімо многого того вызнамного, што ся подарило сотворити людям», говорив автор на початку презентації.
Іван Ситар подля властных слов зачав робити над тов книжков іщі у 1996-ім роцї. Свої тлумачіня Єсенїна Ситар публіковав уж і в книжцї «Товмацтва Руданки Стихи», котра была выдана в Ужгородї у 2010-ім роцї. В ній находить ся і тлумачіня знамого стиху Єсенїна Писмо матери. Подля слов автора новой книжкы, вже теперь робить над тлумачінями Володиміра Высоцького.
Автор на презентації подяковав вшыткым, котры пришли. Припомянув і то, же нелем тлумачіть на русиньскый – материньскый язык, но і є гордым Русином. «Я Русин. Русин єм быв, єм і буду Русином. Бо так говорив мій нянё, а перед тым говорив Александер Духновіч – мій будитель», повів на презентації подля порталу Ситар.
Іван Ситар народив ся 30-го юнія 1940-го року в селї Кайданово на Підкарпатю, котре втогды належало гортіовскому Мадярьску. У 1962-ім роцї закінчів Фізікално-математічну факулту на Ужгородьскій державній універзітї. Быв асістентом на універзітї, но про перезекуції став ся пізнїше сільскым учітелём. Быв членом робочой ґрупы Міністерства школства Україны, є автором многых книжок про учітелїв. Говорить о собі, же є Русином – не політічным, а од народжіня. Актівно бере участь на русиньскім возроджіню по 1989-ім роцї. Выдав дакілько книжок по русиньскы. Пише властны творы, но так само тлумачіть світову поезію до русиньского языка. У 2007-ім роцї быв лавреатом Руськой премії, котру дістав якраз за тлумачіня Єсенїна до русиньского языка.
П. М., фотоґрафії: uzhgorod.net.ua
„Серґей Єсенін – Письмо матери
(Тлумачіня Іван Ситар)
Ци живі’сьте, мої любі мамко?
Няньо як? Кланявуся йому!
Най над вашов хижков каждый рано
Куряться з яловых дров дымы.
Пишуть ми, ож вам в ночи не спиться,
Пудлий сон вам давить душу знов.
Вам ся снить, ож з мене злі п’яниці
В корчмі цідять в лавор з сирця кров.
Што за сны? За што вам ся покута?
Лем коби од них вас Господь спас.
Не такий я вже страшний планіта
Бым умер не відівши всіх вас.
Я остався люблячов дітинов,
І навхтема думку мав єдну,
Про того як ви казали: “Сину,
При біді вертайся гет думу.”
Я ся верну, мої любі мамко,
Як в яри розквітне старый сад.
Лем уже ня не зганяйте рано,
Як колись, як много літ назад.
Бо тото што вмерло – не збудити,
Што’м задумав – мало ся вдало.
Много бід і горя пережыти
Мені без вас ся в світі довело.
І уже не вчіть ня ся молити,
Бо старому вертаня не є. ?
Я і так вас буду всіх любити
Доки вічна тьма ня не пов’є.
І порвіть думок тяжких тых друтя
Я вас прошу, мамко, знов і знов.
Не ходіть так часто на розпутя.
Вбы ся скорше стрітити зо мнов‟.
