24. 12. 2017: 45. научный семінар карпаторусиністікы: Ґрекокатолицька єпархіална бібліотека у Пряшові
Главны протаґоністы 45. семінара карпаторусіністікы на Пряшівскій універзітї: ПгДр. Кветослава Копорова, ПгДр. і ТгЛіц. Михал Ґлеваняк.
Погляд на участників 45. семінара карпаторусиністікы, якый ся одбыв у Бібліотецї карпаторусиністікы ІРЯК ПУ.
22. новембра 2017 в просторах Бібліотекы карпаторусиністікы на Інштітутї русиньского языка і културы Пряшівской універзіты ся одбыв послїднїй научный семінар карпаторусиністікы у 2017 роцї. 45. семінар быв присвяченый церьковній проблематіцї. З лекціёв на тему Бібліотека ґрекокатолицькой єпархії у Пряшові (1819) як сполочный проєкт пряшівского єпіскопа Ґриґорія Тарковіча (1745-1841) і угорьского філантропа Яна-Бабтісты Ковача (1764-1834) выступив ТгЛіц. Михал Ґлеваняк з Універзітной бібліотекы Пряшівской універзіты у Пряшові.
Семінар уж традічно вела научный таёмник ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., яка представила выступаючого і ёго професіоналну путь: ТгЛіц. Михал Ґлеваняк є історик, теолоґ, занимать ся літурґічнов історіёв, оцїнёванём перекладів літурґічных текстів. Моментално діє на оддїлїню каталоґізації книжнічных фондів Універзітной бібліотекы Пряшівской універзіты у Пряшові.
У своїй лекції выступаючій участникам семінара приближыв історію будованя Бібліотекы ґрекокатолицькой єпархії в Пряшові, яка взникла з ініціатівы тогдышнёго єпіскопа Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії Ґриґорія Тарковіча. Другым єй основателём быв приятель Ґриґорія Тарковіча, Ян Ковач, якый ся своїм даром – властнов бібліотеков з обсягом веце як 1 000 книжок, заслужыв о выбудованя єпархіалной бібліотекы. У великій мірї ся о выбудованя бібліотекы заслужыли і далшы меценашы, напр. каноници Матєй Бенё ці Ян Ольшавскый, якы даровали свої пріватны бібліотекы і тым ся заслужыли о росшырїня єй книжного фонду. Цїлём Тарковіча было выбудовати верейну бібліотеку, котра бы была приступна людём і помогла бы підвышыти освіту народа. Ёго думка ся не наповнила, не были на то просторы. Дакотры публікації ся докінця зничіли. Часом ся бібліотека стала закрытов інштітуціёв пряшівской єпархії, до котрой шырока верейность не має приступ. Днесь ся в нїй находить выше 10 тісяч екземпларів, котры суть каталоґізованы.
На кінцю семінара не хыбила презентація найновшых выдань, як научных, так і белетрістічных, у сферї карпаторусиністікы. В булгарьскій Варнї вышла моноґрафія о історії і сучасности Русинів під назвов Русините в централна Европа – история и съвременност, якой автором є Костадин Костадинов, тогорічный абсолвент Міджінародной лїтнёй школы русиньского языка. Із белетрістічных творів вышли дві збіркы поезії про дїти Бобрунка і Мотылик, якых авторков є русиньска писателька Гелена Ґіцова-Міцовчінова.
Окремій презентації тых і далшых выдань, котры вышли в тім роцї, буде присвяченый окремый літературный семінар споєный з автоґраміадов, якый ся одбуде зачатком будучого рока.
45. семінар завершыв тогорічну серію научных семінарів, а в януару выйде зборник Studium Carpato-Ruthenorum, в якім будуть опублікованы вшыткы рефераты, котры были на семінарах карпаторусиністікы презентованы.Тїшиме ся на Вашу участь на семінарах із карпаторусиністікы і почас будучого рока. Жычіме шумне пережытя Рождественных свят і приємный вступ до нового рока 2018.
Мґр. Михала ГОЛУБКОВА, інтерна докторандка ІРЯК ПУ, фото: В. Падяк.
