23. 6. 2023: Юрко ХАРИТУН: Я вірю тому, Як квіткы на луках, Лем чути не хочу, Правда така (Стишкы)

Юрко Харитун

Я ВІРЮ ТОМУ

І спів знає душу погладити

А я раненый плачом рїкы

Текла корытом

співала

звінчала ся з преградов

 

Затихла

І десь на її днї лежыть

Выйду на луку

На листку травы запискам

жебы аж так не было тихо

Учує мелодії такы, пробудить ся

і буде співати як колись

 

 

ЯК КВІТКЫ НА ЛУКАХ

Архаізмы –

слова предків

То першы у моїх віршах

якы не впадуть до забытя

Будуть як першы поцїлункы

і першы обятя

Такы находжу і я

як квіткы на луках

Лем не бродити по них

і носити у своїх сердцях

 

 

ЛЕМ ЧУТИ НЕ ХОЧУ

Я глухый, то не біда

Добрї чую коли пишу

як плаче рїка

І пташеня што выпало із гнїзда

Співанку чую вітра

яку він принесе менї із нашого села

Чую мелодії гусель

і хоць не граю

на стїнї вісять, скриплять

Лем чути не хочу

коли хтось до вічности

одходить од нас

Затыкам уха не раз

 

 

ПРАВДА ТАКА

–  Не плач, стїкай, –

зацыткує потічок рака

У моїм корытї зогрієш ся

Одповідь ёго:

–  Правда така

І пташку тягне до свого гнїзда

Так як каждого до села

Менї найлїпше близко жрідла

То не жаль і не плач

То мого співу мелодія