23. 5. 2019: Першорепубліковы штудентьскы общества в діаспорї

  • • Погляд на періодічный часопис Общества карпаторусскихъ студентовъ „Возрожденіе‟ із 1930 року, котрый выходив у Празї під назвов Модаѧ Русь (Молода Русь).

    • Погляд на періодічный часопис Общества карпаторусскихъ студентовъ „Возрожденіе‟ із 1930 року, котрый выходив у Празї під назвов Модаѧ Русь (Молода Русь).

Будьяк бы сьме не смотрили на меджівойновый період і втогдышню Чехословацьку республіку, в котрій Русины были державотворным народом, по зрахованю вшыткых плусів і мінусів треба обєктівно повісти, же про русиньске возроджіня то были добры часы.

Правда, Прага втогды намагала ся економічно і културно підняти русиньскы реґіоны, но найглавнїше было, же Русины годны были наповно розвивати свій народностный жывот, свою културу. О тім, же ся Русинам дарило в тых дїлах, свідчіть і множество културно-освітнїх орґанізацій, котры втогды выникли, сільскы театры, чіталнї, новинкы, а в не післїднїм шорї і основаня молодежных, штудетьскых орґанізацій – што значіло, же Русины мають свою будучность. Тоты были основаны нелем „дома‟, на теріторії населеній Русинами, але і в діаспорах, меджі штудентами, котры пришли штудовати до главного міста Прагы, або до Братїславы. Їх смутный конець пришов у 1949-ім роцї, но дотогды то были жывы улї будучой русиньской інтеліґенції.

 

Возроджіня

Як перша орґанізація выникло у 1920-ім роцї Общество карпаторусскихъ студентовъ «Возрожденіе». Засновали тото общество штуденты Універзіты Карловой у Празї. Переважна часть тых штудентів походила із Підкарпатьской Руси.

Задачов той орґанізації было, жебы штуденты, котры штудовали далеко од своїх родных сел, мали своє місце про стрїчу. Орґанізація мала властный інтернат, котрый мав назву Карпаторусское студенческое общежитие, котрый быв знамый меджі Чехами як „rusínska kolej“. Общество мало і далшый цїль – популарізовати тїсне споїня меджі Чехами, Словаками і Русинами, а так само і пропаґовати меджі Русинами приналежность до російского народа, кедьже основателї были проросійской народностной орьєнтації.З тым цїлём орґанізація на зачатку 1920-ых років зробила серію лекцій на Універзітї Карловій із карпатознательства, котру чітав русинознатель-русофіл Дмитрій Верґун. Далше общество засновало балалайковый орхестер і хор, котрый вів почас многых років Николай Кожин. Пражскы штуденты, окрем того, выдавали в роках 1930 аж 1931 журнал Молодаѧ Русь, і в роках 1933 і 1936 выдали і літературну антолоґію Альманахъ Возрожденцевъ.

За рокы єствованя того общества было членами коло 700 особ, з них коло 200 жыло в русиньскім інтернатї. Із найактівнїшых діятелїв той орґанізації мож спомянути Штефана Анталовского, Алексея Фаринича, Василя Лендєла, Івана Шлепецького і Івана Мациньского.

Почас нїмецькой окупації Прагы, котра почала в марцї 1939-го року, было общество заказане і ёго інтернат быв конфішкованый. Но тото не погребло возрожденцїв. По 2. світовій войнї обновили своє діятельство і зачали докінця выдавати часопис Костёр, котрый выходив в роках 1946 аж 1947.

Недостаток штудентів із Підкарпатьской Руси, котра была анектована Совєтьскым союзом, але і намагы нового комуністічного режіму в Чехословакії, жебы мати під своёв котролёв єдину, вседеержавну орґанізацію, запричінили, же Общество карпаторуссскихъ студентовъ «Возрожденіе» у 1949-ім роцї споїло ся з Чехословацькым союзом молодежи і пропало.

 

Добряньскый

О дакус пізнїше, як в Празї, засновали свою орґанізацію і русиньскы штуденты в Братїславі. Общество карпаторусскихъ студентовъ «Добрянскій» выникло 1932-ім роцї і было засноване Русинами, котры походили з Пряшівской области і штудовали на Універзітї Коменьского.

Окрем соціалных функцій, общество мало так само за цїль пересвідчовати своїх членів, же суть приналежны до російского народа. Ку кінцю свого єствованя засновали ансамбель гры на балалайцї, спонзоровали серію лекцій, переважно з руськоязычной літературы, публіковали літературны і културолоґічны журналы Студенческій журнал (1942-ый рік) і Ярь (1943-їй рік), котрого редактором быв Михаіл Зарічняк.

По Другій світовій войнї, дякуючі новій політічній сітуації, общество дістало нову назву – Общество русских и украинских студентов «Добрянский» і ёго председом став Омелян Ставровскый. Но по перебратю властей комуністами ани тото общество далше не пережыло і счезло злучінём із Союзом чехословацькой молодежи.

Самособов, єднако як в припадї Чехословацькой републікы, і при штудентьскых обществах в Празї і Братїславі, бы сьме могли раховати плусы і мінусы. То, же не были веджены чісто русиньскым напрямом, є може шкода. Но треба то брати в контекстї втогдышнёй сітуації. Тадь нелем меджі штудентами, але і меджі цїлов інтелектуалнов елітов было дїлїня на прорусиньскых, проросійскых, проукраїньскых  ітд. На другім боцї із тых обществ вышли люде, котры в даклшых роках стали вызначныма особностями нашого народа.

Бодай бы і днесь выникали молодежны орґанізації, нелем єдна, бодай бы то были гнїзда, із котрых вылетять новы русиньскы соколы. 

Петро МЕДВІДЬ, здрой: Народны новинкы Інфо Русин, р. XVI, ч. 9 / 2019, с. 10, звыразнїня писма: -аз-.

Script logo