23. 2. 2016: Інштітут русиньского языка і културы – в новій орґанізачній штруктурї ПУ

Інштітут русиньского языка і културы ПУ є єдным із трёх інштітутів, якый од 1. децембра 2015 ся став інтеґралнов частёв нового субєкту в орґанізачній штруктурї ПУ – Центра языків і култур народностных меншын. За вісем років актівной роботы під веджінём доц. ПгДр. Анны Плїшковой, ПгД., сповнив  основны цїлї, про якы быв заложеный: в першім рядї приправив і зачав реалізовати штудійны проґрамы у вшыткых трёх ступнях высокошкольского навчаня, і положыв солідны основы академічной карпаторусиністікы на Словакії.

Як оцїнює уведженый період директорка інштітуту Анна Плїшкова і якы має візії до будучности, можете ся дізнати в слїдуючім інтервю. 

 

На котры основны сферы была заміряна робота вашого інштітуту?

– Інштітут русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї (ІРЯК ПУ) быв основаный 1. марца 2008 з ініціатівы бывшого ректора ПУ проф. РНДр. Рене Матловіча, ПгД., і по схавлїню Академічным сенатом ПУ. Ёго основов ся стало Оддїлїня русиньского языка і културы, котре фунґовало в рамках Інштітуту народностных штудій і чуджіх языків ПУ (1998 – 2006) і Інштітуту реґіоналных і народностных штудій ПУ (2006 – фебруар 2008).

ІРЯК ПУ є першов новодобов высокошкольсков інштітуціов нелем в контекстї Словацькой републікы, респ. бывшой Чехословакії, але тыж в середнїй і выходній Европі, котра култівує різны аспекты карпаторусиністікы. Як бы сьме хотїли найти в европскім контекстї холем счасти аналоґічны приклады подобных інштітуцій з минулости, то была бы то лем Катедра русиньского языка і літературы на будапештьскій універзітї з періоду 20. років ХХ. стороча, і счасти Підкарпатьске общество наук з періоду 40. років ХХ. стороча.

Прімарнов базов научной і педаґоґічной роботы ІРЯК ПУ суть різны аспекты културного, народного і общественного жывота карпатьскых Русинів, якы мають своє выражіня у научній дісціплінї з новодобов назвов „карпаторусиністіка‟. Тоту на высокошкольскій уровни в Европі култівують шпеціалізованы інштітуты в Польщі (Педаґоґічна універзіта в Кракові), Мадярьску (у 80. і 90. поках ХХ. ст. Нїредьгазька высока школа, в сучастности Высока школа Ф. Ґала в Сеґедї), і Сербії (Катедра русиньского языка і літературы ФФ Новосадьской універзіты), а мімо Европы – в Канадї (Катедра україністічных штудій Торонтьской універзіты) і США (окремы славісты на різных універзітах – в Олімпії, Джорджтавнї, Піттсбурґу, Мессечусеттсї і под.). Є то шыроко орьєнтоване баданя языка, літературы, матеріалной і духовной културы і історії карпатьскых Русинів. ІРЯК ПУ є унікатным інштітутом в Европі, хоць аналоґічно близкый уведженым інштітуціям, но в порівнаню з нима має мінімално о єден бенефіт навеце – акредітованы штудійны проґрамы у вшыткых трёх ступнях высокошкольской едукації, і од початку шпеціфічну підпору штату, выслїдком чого суть і досягнуты резултаты нашой роботы.

К тым найвызначнїшым, котры інштітут в минулім періодї досяг, і котры в шыршім контекстї внесли вклад до розвитку русиньского народностного школства, а в общім планї до народного усвідомлїня Русинів на Словакії, є приготовлїня історічно першых проґрамів навчаня на базї карпаторусиністікы і здобытя акредітації Пряшівсков універзітов на їх реалізацію в роцї 2005 а наслїдно в комплексній акредітації універзіт в СР в роцї 2008. Іде о бакаларьскый і маґістерьскый штудійный проґрам (ШП) Русиньскый язык і література в штудійнім одборї (ШО) Учітельство академічных предметів, котры сьме по выпробованю в практіцї першый раз новелізовали в рамках далшого процесу комплексной акредітації універзіт в СР в роцї 2014. Міджітым сьме в роцї 2013 приготовили на акредітацію історічно першый докторьскый ШП Славістіка – русиньскый язык і література в рамках ШО Славяньскы языкы і літературы. По ёго успішній акредітації в роцї 2013 так Пряшівска універзіта, як єдина на світї, реалізує штудійны проґрамы на базї карпаторусиністікы у вшыткых трёх ступнях высокошкольской едукації. Мож конштатовати, же од того періоду ся пише цалком нова етапа розвитку карпаторусиністікы нелем на Словакії, але і в шыршім европскім і світовім контекстї, котра лоґічно выжадує і формулованя новых перспектівных задач і цїлїв в інтересах култівації той научной дісціпліны і єй етаблованя в славістічнім академічнім світї в Европі і мімо нёй.

Інштітут русиньского языка і културы ПУ од свого зроду мав, у сучасности має, а віриме, же і в будучности буде мати барз шпеціфічну, но зарівно і унікатну позіцію нелем в академічнім славістічнім контекстї, але і в інштітуціоналнім контекстї русиньской народностной меншыны на Словакії і в середнёевропскім просторї. Як єдина інштітуція такого характеру на Словакії, была і є поважована за найвысшу научну інштітуцію про баданя і розвой нормотворїня русиньского літературного языка, чому помагать робота языковой комісії як порадного орґану ІРЯК ПУ.

Наповнёваню шпеціфічного посланя інштітуту сьме од зачатку ёго екзістенції підрядили вшыткы свої актівіты:

• В першім рядї розвиток кваліфікачной штруктуры інштітуту з цїлём здобытя властной ґаранчной способности, як єдного із основных крітерій про реалізацію уведженых ШП, што ся нам подарило досягнути в роцї 2010, коли ся на Словакії, на ФФ УК в Братїславі габілітовала з русиньского языка перша доцентка;

• Приготовлїня основных учебників і штудійной літературы про языкознавчі і літературознавчі дісціпліны в акредітованых ШП, беручі огляд на їх абсолутну абсенцію наслїдком абсенції традіції навчаня русиньского языка в школьскій сістемі бывшой Чехословакії, але і другых штатів карпатьской области внаслїдку елімінації бывшым тоталітным режімом русиньской ідентіты і материньского языка Русинів із сполоченьско-політічного жывота;

• Приготовлїня і реалізацію научных проєктів заміряных на розвой літературного русиньского языка, підпореных ґрантовыма аґентурами Міністерства школства СР: а) Аґентуров VEGA: Русиньскый літературный язык на Словакії: баданя і розвой (ч. 1/0399/08, 2008 – 2010); Дінамічны процесы в сучасній языкознавчій славістіцї (ч. 1/0235/1, 2011 – 2013); Дінамічны процесы в сучасній языкознавчій славістіцї Капітолы з баданя словацького, русиньского, польского і україньского языка (ч. 1/0072/14, 2014 – 2016); б) Аґентуров KEGA: Актуалізація приступів к навчаню русиньского языка, літературы і културы на 1. і 2. ступню ВШ штудія (ч. 023ПУ-4/2014, 2014 – 2015); Морфолоґія і словотворїня русиньского языка (ч. 025ПУ-4/2014, 2014 – 2016); в) Аґентуров про штруктуралны фонды МШ СРЗлїпшіня языковых компетенцій штудентів ПУ в Пряшові в языках народностных меншын (ITMS 26110230105, 2013 – 2015), выслїдком котрого суть першы на Словакії, а зато і барз цїнны, высокошкольскы учебникы із сінхронной і діахронной лінґвістікы, діалектолоґії, теорії літературы, сучасной русиньской літературы і історії карпатьскых Русинів;

• Приготовлїня і реалізацію довгодобых едукачных проєктів з цїлём пропаґації высокошкольского штудія русиньского языка, спорадічно підпореных ґрантовов сістемов Міністерства културы СР і Уряду влады СР в проґрамі Култура народностных меншын: Научный семінар карпаторусиністікы / Стрїчі з карпаторусиністіков (орґанізує ся од року 2009), резултатом котрого є рецензованый научный зборник Studium Carpato-Ruthenorum; День отвореных дверей на ПУ (2008 – 2010) – проєкт заміряный на стрїчі із штудентами середнїх школ з Пряшівского краю; Studium Carpato-Ruthenorum – Міджінародна лїтня школа русиньского языка і културы (орґанізує ся од року 2010) – 3-тыжднёвый едукачный проєкт реалізованый в русиньскім і анґліцькім языку міджінародным  колектівом высокошкольскых педаґоґів (з Канады, США, Україны, Польщі і Словакії), на котрім каждорічно бере участь коло 20 штудентів з Европы і Америкы;

• Надвязаня білатералной сполупрацы із загранічныма высокошкольскыма інштітуціями подобного заміряня – з цїлём здобывати скушеностей педаґоґів формов довшых і куртшых научных стажей (підпорены были двараз 3-місячны стажи нашых робітників на Торонтьскій універзітї з Фонду карпаторусиністічных штудій Стівна Чепы), і штудентів в рамках проґаму Еразмус і Еразмус+ (Познаньска універзіта, Віденьска універзіта, Карлова універзіта, Новосадьска універзіта, Педаґоґічна універзіта в Кракові, Высока школа Ф. Ґала у Сеґедї,  Мадярьско, Універзіта Ф. Шіллера в Єнї, Прикарпатьска народна універзіта В. Стефаника в Івано-Франківску – Україна).

 

Якы інтересны резултаты принесла екзістенція інштітуту про Пряшівску універзіту?

– У педаґоґічній сферї є то передовшыткым успішна акредітація новых штудійных проґрамів, што значіло розвой новых областей познаня в контекстї славістічных штудій і новой научной дісціпліны – карпаторусиністікы, а то якраз на єдиній універзітї в СР – Пряшівскій універзітї в Пряшові;

• Єдным з найвызначнїшых резултатів роботы робітників ІРЯК ПУ є опублікованя унікатных научных моноґрафій, высокошкольскых учебників і одборной літературы про вшыткы три ступнї ВШ штудія, котры дотеперь на Словакії, респ. ани в бывшій Чехословакії, не могли быти з обєктівных прічін выданы. Дотеперь вершинов той роботы є наша партіціпація на міджінароднім научнім проєктї Опольской універзіты в Польщі Wspólczesne przemiany języków słowiańskich (1945 – 1995), выслїдком котрой є 14. том моноґрафії Русиньскый язык (Ополе 2004, 2007) з многотомной серії Najnowsze dzieje języków słowiańskich. Публікація была выдана з ініціатівы Міджінародного комітету славістів, чім славістічный світ сімболічно прияв русиньскый язык до родины славяньскых літературных языків. Не менше вызначным проєктом, к реалізації котрого сьме допомогли, є міджінародный книжный проєкт Торонтьской універзіты, котрый заты вышов у двох языковых мутаціях – Encyclopedia of Rusyn History and Culture (2002, 2005) / Енциклопедія історії та культури карпатських русинів (2010). За не менше вызначный успіх нашой научной роботы поважуєме написаня першой ґраматікы сучасного русиньского літературного языка по роцї  1989  –  Ґраматіка русиньского языка (авторы: доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н., доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД. і ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД.), котра вышла в роцї 2015 у Выдавательстві ПУ, т. є. сімболічно к 20. роковинам кодіфікації русиньского язык ана Словакії , і котру чекать публічна презентація;

• Міджі найвызначнїшыма выслїдками нашой роботы не мож не спомянути будованя унікатной Бібліотекы карпаторусиністікы ІРЯК ПУ як єдиной такого характеру в Европі і єдной із двох на світї; дотеперь єдина Бібліотека карпаторусиністікы (Carpatho-Rusyn Library) была лем на Торонтьскій універзітї. Лемже наша бібліотека – в порівнаню з торонтьсков – буде мати навеце єден вызначный бенефіт – мімо книжок у фізічній подобі буде тыж обсяговати і діґіталны документы, котры сьме здобыли діґіталізаціов збіркового фонду Carpatho-Rusyn Library Торонтьской універзіты, дякуючі уже споминаному проєкту Злїпшіня языковых компетенцій штудентів ПУ в Пряшові в языках народностных меншын. Діґітална бібліотека карпаторусиністікы на Пряшівскій універзітї є заты єдинов такого характеру на світї;

• К не менше цїнным резултатам роботы інштітуту належить реалізація унікатного – і зась єдиного на світї – проєкту Studium Carpato-Ruthenorum – Міджінародной лїтнёй школы русиньского языка і културы, дякуючі котрому на ПУ дотеперь пришло штудовати карпаторусиністіку понад сто домашнїх і загранічных штудентів і ученых з европскых (Австрія, Нїмецько, Чехія, Україна, Польща, Словакія) і америцькых універзіт (США і Канада);

• К успішным едукачным проєктам інштітуту належить і Научный семінар карпаторусиністікы / Стрїчі з карпаторусиністіков, на котрім дотеперь з рефератами выступило 33 ученых з европскых і америцькых універзіт, якы ся занимають розлічныма аспектами карпаторусиністікы (лінґвістіка, література, історія).

Выслїдкы нашой роботы за уведженый період суть бесспорны. Доказом того суть і оцїнїня нашых робітників домашнїма і загранічныма научныма і културно-сполоченьскыма інштітуціями: за розвой русиньского языка здобыли Премію св. Кіріла і Мефодїя од World Academy of Rusyn Culture з центром у Торонтї: доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н. (2007), доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД.,  ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД. і Мґр. Валерій Падяк, к. н. (2015); Премію Антонія Годинкы од Общества А. Годинкы з центром в Будапештї здобыла доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД. (2014); за розвой булгарістікы і розвой контактів міджі Пряшівсков і Шуменьсков універзітов здобыла Честный стріберный одзнак Універзіты в Шуменї (Булгарія) проф. ПгДр. Юлія Дудашова, др. н. (2015).

Презентованы выслїдкы нашой роботы самособов выкликують інтерес загранічных універзіт о сполупрацу з ПУ на базї карпаторусиністікы (Торонтьска універзіта в Канадї, Новосадьска універзіта в Сербії, Універзіта Ф. Шіллера в Єнї, Педаґоґічна універзіта в Кракові, Высока школа Ф. Ґала в Сеґедї), што нас барз тїшить і мотівує ід новым вызвам і проєктам. Дякуючі уведженым резултатам, робітници ІРЯК ПУ дістають пропозіції на членство в редакчных радах загранічных научных часописів заміряных на карпаторусиністіку (історічный часопис Русь в Кішінёві, Русиністічны штудії в Сербії), в одборных комісіях, радах і выборах різных домашнїх і загранічных научных, одборных і културно-сполоченьскых інштітуцій.

 

В котрых сферах наукы і едукації будете дале продовжовати і в рамках нового центра?

– Передовшыткым хочеме высловити пересвідчіня, же взник нового Центра языків і култур народностных меншын ПУ буде нелем новов частёв в орґанізачній  штруктурї ПУ, але же як цїлок буде способный внести якостно і професіонално высшу уровень до розвоя сфер познаня, котрыма ся занимають окремы інштітуты, якы ся стали частёв центра. Окреме шпеціфічну позіцію ту має Інштітут русиньского языка і културы, котрого дїятельство і заміряня в контекстї СР не має аналоґію. З той прічіны буде треба, жебы тоты шпеціфічности, котры ся рефлектують з єдного боку в низкім чіслї штудентів а з другого боку в дефіцітї кваліфікованых одборників на дакотры шпеціфічны дісціпліны в ШП, ся брали до увагы і в будучности як з позіції штату, респ. МШ СР, так веджіня універзіты, але уж і нового центра. Захованя достаточной міры автономії каждого інштітуту в рамках центра є самособов доста важным фактором про здобываня якостнїшых і шыроко акцептованых резултатів їх роботы, якы, конець-кінцїв, ся одзеркалять і на якости фунґованя центра як цїлку.

Кідь говориме о научнім баданю ІРЯК ПУ, і дале ся хочеме занимати баданём у сферї лінґвістікы, соціолінґвістікы, літературознаня, літературы, културы і історії вшыткых карпатьскых Русинів, т. з. нелем Русинів жыючіх на Словакії, але в цїлій карпатьскій области, позераючі і на то, же в нашых ШП окремы дісціпліны не мають лем узкый, локалный розмір.

У педаґоґічній сферї будеме дале продовжовати в реалізації акредітованых ШП у вшыткых трёх ступнях ВШ штудія: бакаларьскім і маґістерьскім ШП Русиньскый язык і література в рамках ШО Учітельство академічных предметів, і в докторьскім ШП Славістіка – русиньскый язык і література в рамках ШО Славяньскы языкы і літературы. Зарівно уж сьме зачали приправлёвати на акредітацію новый неучітельскый єдноодборовый ШП Русиньскый язык і култура в рамках ШО Чуджі языкы і културы, котрого основну концепцію (рекоментованы штудійны планы і інфолисты) сьме уже приготовили в роцї 2015 в рамках рїшаня проєкту KEGA Актуалізація приступів к навчаню русиньского языка, літературы і културы на 1. і 2. ступню ВШ штудія (ч. 023ПУ-4/2014, 2014 – 2015), чім сьме акцептовали потребы і жадости од карпаторусиньской громады і єй обчаньскых здружінь (домашнїх і загранічных), но і з оглядом на акутну потребу выховы одборників про научны, педаґоґічны і културно-сполоченьскы інштітуції Русинів на Словакії і за граніцями.

 

Якы маєте візії до будучности?

– У першім рядї, самособов, хочеме продовжовати в зачатій роботї і проєктах ІРЯК ПУ. З оглядом на перспектівны заміры, мусиме підвышыти кваліфікачну штруктуру інштітуту, жебы сьме досягли ґаранчну способность про акредітацію неучітельского ШП Русиньскый язык і култура, котрый ся не реалізує на ниякій другій універзітї в Европі ани в світї. То значіть, же мусиме зробити вшытко про то, жебы сьме на інштітутї мали далшых двох доцентів і професора з одбору Русиньскый язык і література, а тым і своїх ґарантів про проґрамы вшыткых трёх ступнїв ВШ штудія, а окреме уж споминаного неучітельского проґраму, што бы вызначно допомогло підвышыти кредіт інштітуту і позіції карпаторусиністікы в контекстї іншых штудійных проґрамів на ПУ.

 

Чом є подля Вас важне занимати ся языком і културов народностных меншын на ПУ в Пряшові?

–Як знаме, познаваня културы народностных меншын допомагать к розвиваню духа толеранції міджі маёрітным жытельством і народностныма меншынами. Пряшівскый край є многонародностнов теріторіов з єдинов публічнов (верейнов) высоков школов, котров є Пряшівска універзіта. Зато в сучасности тот факт береме як природный, же якраз она вытварять условія про штудії меншыновых языків і култур тых народностных меншын, котры на тій теріторії компактно жыють і творять значне проценто єй жытельства. Окрем того, підтримованём розвоя наукы і высокошкольской освіты на базї меншыновых языків і култур Пряшівска універзіта здобывать кредіт оріґіналности а унікатности в контекстї высокых школ в СР, зато віриме, же ся того кредіту не зрече, але же го буде дале із вшыткых сил утримовати і розвивати.

Розговор вів: А. З., фотка автора

Script logo