23. 11. 2018: 50-ый семінар карпаторусиністікы

Русины і Чеськословеньско (Країньска граніця меджі Підкарпатьсков Русёв і Словеньском) – то была тема юбілейного – пятьдесятого семінара карпаторусинітікы, котрый ся одбыв 21. новембра 2018 в Книжніцї карпаторусиністікы на Інштітутї русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові. Тема семінара была выбрата в корешпонденції із юбілейным роком 2018, вызачным ай про Русинів. Перед сто роками (в роцї 1918) ся рїшала ай їх судьба далшого єствованя і вопрос, сучастёв котрой із нововзникаючіх держав ся теріторія, компактно заселена тым жытельтвом стане.

Тему почітав універзітный професор Петер Шворц, к. н. із Інштітуту історії Пряшівской універзіты. У своїх научых баданях ся замірює на господарьскы і політічны зміны першой ЧСР з акцентаціёв на їх соціалны і націоналны допады, а шпеціалнї на проблематіку історії Підкарпатьской Руси в роках 1918 – 1946. З лекції ся мож было дізнати, о тім, як ся в тім часї вызначовали граніцї теріторії Підкарпатьска Русь, о котрій ся наслїдно вырїшовало, сучастёв котрой державы ся тота теріторія стане. Як професор Шворц конштатовав, рокованя не были легкы, впливало на них много околностей, нелем політічных (была то гранічна теріторія дакількых держав, з котых кажда мала свої інтересы), але вызначну роль ту одогравав ай факт, же то была теріторія, котра в тім часї была економічно дуже заосталов, што про потеніалных кандідатів на єй справованя – нововзникаючі державы значіло, же буде треба выналожити великы інвестіції на єй розвой. Самособов, важны были рокованя із політічнов репрезентаціёв Русинів (котра мала лем барз малы скушености), од діпломатічной зрїлости котрых залежало, што про свій збідаченый народ в тых політічных рошадах выбоюють. Теріторія Підкарпатьска Русь ся наконець стала сучастёв нововзникаючой держвы Чехів і Словаків – двох западославяньскых народів, ід котрому ся приключів третїй – выходославяньскый. З одступом 100 років мож конштатовати, же то была про Русинів найлїпша алтернатіва, бо за першой ЧСР ся тот богом забытый реґіон так економічно зміцнив, же ёго сучасны жытелї на нёго з носталґіёв споминають як на найлїпшы часы. Но заєдно треба конштатовати, же тогдышнїй презідент Масарик не сповнив вшытко то, што Русинам было обіцяне, но, нажаль, не зафіксоване ниякым обовязным договором.

Позад лекції ся іщі довго діскутовало, выяснёвало, полемізовало, што бы ся стало кебы ся політічна сітуація про Русинів в тім часї выкрішталізовала інакше.... і ці, а таксамо до якой міры могли самы Русины вырїшовати о своїй судьбі, або ці їх референдум о тім, сучастёв якой державы хотять быти, было лем підпорным в уже допереду напланованій режії. На тоты, але ай многы далшы вопросы можуть дістати одповідї ай тоты, котры не мали можность прийти на семінар. Штудія професора Шворца буде надрукована у зборнику Studium Carpato-Ruthenorum/Штудії карпаторусиністікы 10.

Інштітут русиньского языка і културы Вас позывать на послїднїй в тім роцї – 51 семінар карпаторусиністікы, котрый буде 12. децембра і буде знову на тему історії Русинів.

ПгДр. Кветослава КОПОРОВA, ПгД., одборна асістентка ІРЯК ПУ