23. 1. 2019: Не бійте ся, реалность є гірша

Хоснованя языків народностных меншын на Словакії в уряднім контактї ся за період років 2017 – 2018 злїпшыло. Робітників сільскых урядів, котры знають комуніковати в русиньскім языку, є о сім процент менше, але не бійте ся, реалность є гірша.

Справа о ставі хоснованя языків народностных меншын на теріторії Словацькой републікы говорить ясно: став є лїпшый, наперек вшыткому. Не дасть ся з тым быти несогласный. Чоловік, котрый ся о проблематіку практікы хоснованя языків народностных меншын інтересує, може відїти реалны резултаты діяльства Уряду уповномоченого влады Словацькой републікы про народностны меншыны і етнічны ґрупы за остатнї рокы, од парламентных выборів у 2016-ім роцї. Там, де хыбовали русиньскы табліцї на зачатку і кінцю села, вже не хыблять. Маєме першу желізнічню штацію в Меджілабірцях, котра має русиньску таблічку, і є перспектіва, же окрім штацій будуть і желізнічны заставкы. Прибыли і русиньскы таблічкы на сільскых урядах ці іншых інштітуціях в русиньскых селах. Помалы уж не є проблем ани признати ся ку русиньскому языку на засїданю сільского заступительства і хосновати го як язык засїданя.

Ку тому можеме прираховати далшы актівности. В мадярьскім, ромскім, україньскім, русиньскім і нїмецькім языку вже суть офіціално доступны першы переклады леґіслатівных документів, стало реалностёв выдаваня документів з матрикы в языку народностной меншыны. Не мож забыти ани на прямы ініціатівны крокы уповномоченого про народностны меншыны Ласла Буковского, котрый їднав з різныма компаніями – од державной пошты, через желізніцї аж по пріватны сітї супермаркетів, жебы запровадити двоязычность на меншыновых теріторіах і в рамках їх просторів.

А треба спомянути, же документ, котрый говорить о ставі хоснованя языків народностных меншын є репрезентатівный, кедьже одповіло на анкетовы листкы аж 98 процент респондентів – звідованых субєктів. Мож бы ся было тїшыти. Лемже…

В порївнаню із попереднёв справов о хоснованю языків собі Русины в єднім пунктї погіршыли. Покля в справі за рокы 2015 – 2016 мало знати комуніковати в уряднім контактї 92 процент робітників сільскых урядів на русиньскых селах по русиньскы, актуалне чісло є 85 процент. Лемже, покля собі то поставиме бік по боцї з єднаков одповідёв про робітників мадярьскых сел, там буде реаліта омного гірша. Чом?

Так як 92 процент не выповідало о реалітї, не выповідать о реалітї ани 85 процент. То єдно дїло знати по русиньскы бісїдовати, так як сьме ся навчіли з дому і як може цїлый жывот бісїдуєме, а друге дїло є урядный контакт. Урядный контакт выжадує собі комунікацію в кодіфікованім языку, выдаваня офіціалных урядных документів, наприклад, родного листу, урядных оголошінь, оголошінь о вольбах ітд. Но і тото є великый проблем русиньскых сел, кедьже кодіфікованый знає малохто. Векшынов вшыткы жадости о выданя даякого урядного документу кінчать просьбов з боку села на Інштітуті русиньского языка і културы, жебы помочі. Кебы быв вопрос поставленый так, ці знають робітници села комуніковати кодіфікованым языком, не знам, ці бы Русины досягли 5 процент. І зато чісла з русинськых сел суть в тім ворпосї дакус неправидивы в порівнаню з одповідями з мадярьскых сел, де кедь хтось повість, же знає мадярьскый язык, та го досправды знає в ёго нормованій подобі.

В чім є проблем? Одповідь є барз проста. В школстві. Покля не выбудуєме досправдову сіть матерьскых, основных і середнїх школ, нашы чісла ся не будуть лїпшыти, а скорїше навспак, можуть ся єдносчасно з усвідомлїнём робітників сільскых урядів того, же кодіфікованый язык не знають, лем гіршыти. Просто треба нам людей із освітов в русиньскім языку. Мадярьска меншына має своє фунґуюче школство і зато не є проблем урядного контакту в мадярьскім языку і їх чісла суть зеркалом реаліты, на роздїл од нас. Мы досправды не маєме іншаку можливость, як будовати школство. Не переписовати статі до латинікы, не писати і публіковати по словацькы, припадно по польскы, мадярьскы, ці в будьякім языку, жебы люди могли чітати, жебы розуміли, а будовати школство. Учіти писати і чітати по русиньскы. Каждый, хто іде путёв транслітерації, або публікованя в маёрітнім языку, робить нашому языку зло. Точка.

В тій сітуації можеме собі повісти, же не сьме іщі на тім аж так плано. Покля мы маєме днесь 85 процент робітників сільскых урядів, котры напишуть, же можуть урядно комуніковати по русиньскы, і знаме, же то не є реалность, омного менша є реалность україньскых чісел. Тоты ішли із 67 на 53 процент, але то є іщі векша демаґоґія, як одповідіїРусинів. Україньске школство ся самоліквідує, бо не мають жадных школярїв, на Пряшівскій універзітї, де была довгы рокы міцьна україністіка, вже не дають ся штудовати ани маґістерьскы штудії і тоты урядници, котры ся голосять за Укаїнцїв, реално бісїдують так само лем по русиньскы, а і кедь якесь знаня україньского мають, істо не такы, жебы могли урядовати в тім языку.

Но ани тот факт нам не може быти потїхов. Бо він не рїшыть нашу сітуацію. Нашу сітуацію собі мусиме вырїшыти лем мы самы. Бо реалность, будьяка ружова ся може відїти, є моментално гірша.

Петро МЕДВІДЬ, лем.фм

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.)

Script logo