Є про нас великов радостёв, же в Мадярьску в тых днях вышов „Русинськый ортоґрафічный словарь (з ґраматічныма таблами)‟ , котрого зоставителём є знамый лінґвіста Михаил Капраль.

 

Тот словник вышов під редакціов М. Капраля, але ёго сполупрацовниками были Ірина Скіба і Ірина Воринка. Языковым редактором є М. Капраль а дізайн обалкы зробили: Андрій Ілько і Андрій Манайло. Словник выдали: Цїлодержавна русиньска самосправа і Научный інштітут Антонія

Годинкы. Одповідным редактором є Віктор Крамаренко. А выданя словника підпорили і Міністерство людьскых засоб, як і посланкыня Русинів у мадярьскім парламенті Віра Ґіріц.  

 

ОД СОСТАВИТЕЛЯ

 

(Публікуєме в оріґіналї – мадярьскім варіантї русиньского языка).

 

Каждый ко возьме до рук дакой русинськой вуданя у нашуй отцюзнинї за послїднї двадцять рокув, прийде ку єдному ‒ хыбить нам языкова норма. Мож много и довго говорити за тото, котрых діалектув ся маєме тримати, як маєме писати вадь вуговорёвати конкретнї слова, айбо майважноє и майактуалноє у сёму процесї є кунцёва кодіфікація літературного языка, то значить фіксованя и подалшоє слїдованя єдиным языковым нормам, котрі суть мусайнї як про кажду културну сполность у цїлови, так и про каждого індівідуума у нюй. Прийшов час и про мадярськых Русинув стати до шора цівілізованых народув. Словарь русинськых слов и ґраматичнї таблы-мінты ку нёму, котрі суть обявленї у сюм выданю (змінёваня поєдных субстантивув, адъєктивув, нумералій, прономін и вербума), мавуть помочи каждому, ко пише вадь говорить днесь по русинськы. Маєме честовати материнську бесїду, айбо мусиме выробляти и сполнї нормы справованя меже людьми, тримати у тому числї и твердї языкові традіції. Сякый путь пройшли сперед нами наші братя Русины у сосїднїх державох. Первыма ищи у пережуй Юґославії йсе зробили бачванцї, пузднїйше, уже у наш час, обывателї Словакії и Польщы, котрі хоснувуть зафіксованї у ґраматикох и словарёх языкові нормы. Їх опыт пудказує, же сесь процес не є єдномоментным и кунцёвым. Язык ся розвивать уєдно из сполностёв, котруй служыть. Сї зміны фурт мож фіксовати у спеціалнуй літературі, котра буде вуходжовати в будучности. А теперь куртоє слово за минулость. Чом ся так стало, же мадярські Русины у ХХІ столїтю кодіфікувуть (узаконёвуть) свою властну языкову норму? Нараз яло уповісти, не зато, же не памнятавуть свою дїдузнину. Русинська література має свою довгу історію. На нашу гадку, майуспішна языкова норма была прийнята ипен у Мадярщинї 1941. рока Иваном Гарайдов у керетох 6 функціонованя Пудкарпатського Общества Наук¹ . Лем час укаже, ци не было хыбов світового русинства розыйти ся по днешнїх „націоналных квартелёх“, вуробити и дале пак хосновати властну языкову норму у каждуй окремуй державі, де бывавуть Русины. По баршунёвых револуціёх кунця пережого столїтя, на зачатку модерного ренесанса русинськуй світовуй сполности ищи на Первум конґресови русинського языка 1992. рока у cловацькых Бардеёвськых Купелёх ипен сякой рішеня было принятой. По тому, як наші сосїдове зачали формовати свої літературнї языкы на базї властных локалных діалектув (на роздїл од ґраматикы Ивана Гарайды, котра языково де- факто зъєдиняла ушыткых Русинув), нам, мадярськым Русинам не лишыло ся нич иного, ги вуробити властнї языкові нормы. Апробація писемного варіанта модерного русинського літературного языка одбыла ся на сторонох новинкы „Русинськый Світ“ од 2011. рока. Замерькуєме, же не є йся книга первов у шорі нормувучых наш язык. Переже увидїли світло світа русинська конверзація Віры Ґіріц² , букварь про майменшых Маріанны Лявинец³ . Паралелно сёму вуданю пудготовленї Наталіёв Байсов, Маріёв Заяковськов Барнане и Ґабріелов Ґіріц учебникы про школашув первых клас⁴ .

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1 Граматика руського языка. Составивъ: Иванъ Гарайда. Выданя  

Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ: Книгопечатня Юлія Фельдешія, 1941.

2 Ґіріц Віра: Русинська конверзація. Пуд ред. Михаила Капраля. Aszód, 2010.

3 Лявинец Маріанна А.: Русинськый букварь про школашув Мадярщины. Пуд редакціёв М. Капраля. Budapest, 2011

4 Байса Наталія: Наш материнськый язык. Читанка про І. класу. Budapest: Croatica, 2015; Наш материнськый язык. Робочый зошыт про І. класу. Budapest: Croatica, 2015; Наш материнськый язык. Читанка про ІІ. класу. Budapest: Croatica, 2015; Наш материнськый язык. Робочый зошыт про ІІ. класу. Budapest: Croatica, 2015; Заяковська Барнане Марія – Ґіріц Ґабріела: Народопис. Учебник русинського народописа про ученикув І.‒IV. класы. Budapest: Croatica, 2015