22. 3. 2021: Клокочівска Богородіця буде выголошена за Покровительку Земпліна

У четверь, 25-го марца 2021-го року, на праздник Благовіщенія Пресвятой Богородіцї, буде у вшыткых храмах Ґрекокатолицькой церькви на Словакії прочітаный дектрет Конґреґації про Восточны церькви в Римі.

Декретом Клокочівска Богородіця выголосить ся за Покровительку Земпліна. Так само до літурґічного календаря ґрекокатоликів на Словакії дістане ся новый праздник з назвов Память чудотворной Клокочівской іконы Пресвятой Богородіцї, Покровителькы Земпліна. Інфомовав о тім Пресовый центер Кошыцькой єпархії (TSKE).

Ініціатіва підпорена і римокатолицькым, і православным єпіскопом

Зо жадостёв о выголошіня Пресвятой Богородіцї з Клокочова за Покровительку Земпліна, і зо жадостёв о выголошіня праздника звернула ся на Конґреґацію про Восточны церькви в Римі іщі минувшый рік Рада єрархів Ґрекокатолицькой церькви на Словакії.

„Зробила так підпорена жадостями пріматорів і містьскых заступительств вышнёго і нижнёго Земпліна, як і підпорныма писмами Монс. Бернарда Бобера, кошіцького римокатолицького архієпіскопа-метрополіты, і владыкы Ґеорґія Страньского, православного архієпіскопа михалівско-кошіцького з нагоды празднованя 350-ой рочніцї чудесного слызыня іконы Пресвятой Богородіцї в Колокочові,“ інформує пресовый центер.

Святкованя ся перенесли

O публікованю декрету вырїшыла Рада єрархів Ґрекокатолицькой церькви на Словакії на своїм остатнїм засіданю у фебруарї того року.

„Наперед мав быти декрет о Покровительцї Земпліна выголошеный почас децембровой навщівы державного секретаря Святого Престола кардінала Пєтра Пароліна на Словакії, котра была з причіны ёго особных здравотных проблем і пандемічной сітуації перенесена на іншый, затля нестановленый термін. З причіны протипандемічных огранічінь была перенесена о рік і путь з юбілуючов Клокочівсков іконов до Рима, котру Папа римскый Франціск прийме у Ватіканї 29-го юна 2021-го року на праздник свв. Петра і Павла.“

Як далше інформує Кошыцька єпархія, на котрой теріторії є і Клокочів, єдночасно были на третю тогорічну авґустову недїлю перенесены і главны святкованя Юбілейного року 350-ой річніцї слызыня іконы.

Вызначный путницькый центер

Клокочів належыть меджі найвызначнїшы маріяньскы путницькы місця выходной Словакії, передовшыткым Земпліна. В Ґрекокатолицькім храмі Успенія Пресвятой Богородіцї находить ся єдна із найчестованїшых ікон Божой Матери, котрой оріґінал слызыв у 1670-ом роцї.

„В політічнім, соціалнім і реліґійнім хаосї 17-го столїтя, переважно на теріторії выходного Угорьска, на теріторії втогдышнёй Мукачівской єпархії, якраз в Клокочові першый раз появлює ся феномен слызыня ікон Пресвятой Богородіцї. Почас слїдуючіх декад тот яв повторяв ся і на іншых маріяньскых іконах в далшых ґрекокатолицькых храмах деншнёй Словакії, Закарпатьской области Україны, северовыходного Мадярьска і северной Румунії.“

В Колокочові днесь не є оріґінал іконы, котра слызыла. То, де є днесь орґінал іконы і їй перша копія, ся не знать. Клокочівска Богородіця все была меджі людми признавана за Покровительку і стала інтеґралнов частёв духовной дїдовизны выходной Словакії. Доднесь їй одказ є жывый меджі ґрекокатоликами, римокатоликами і православныма.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фн, языкова і ґрафічна управа: ред. АРК в СР, фото: Давід Ковач, TSKE.