21. 9. 2021: В Калинові припомянули собі ослободжіня

Ослободжіня собі в Калинові припоминають каждый рік.

Ослободжіня Калинова в окресї Меджілабірцї перед 77 роками як першого ослободженого села на теріторії повойновой Чехословакії собі припомянули в суботу, 19-го септембра 2021-го року. Інформовала о тім аґентура TASR.

Калинів быв ослободженый спід впливу націстічного Німецька Червенов армадов по тяжкых боях 21-го септембра 1944-го року.

Святкованя ослободжіня ся в тім русиньскім селї орґанізують каждый рік. „Святкованя орґанізуєме шторік зато, жебы ся не забывало на історію, на то, што запричінила война, і жебы ани молода ґенерація не забывала на їй страхы,“ повів про аґентуру староста Калинова Іван Сивак.

В рамках святковань рочніцї одправлена была панахіда за павшых вояків коло Памятника ослободжіня, пак положыли ся вінцї і приговорили ся гостї події. Над селом перелетїли гелікоптеры UH-60M Black Hawk a Mi-17, а участны могли выслухати і концерт Воєньской музикы Баньска Быстріця.

В Калинові приговорив ся і ґенералный директор секції леґіслатівы і права Міністерства обраны Словацькой републікы Даніел Беднар.

„Дії в другій половинї септембра 1944-го року якраз ту, в Калинові, спосеред вшыткых міст і сел на теріторії Словакії, передзначіли приближуючій ся конець Другой світовой войны, котра є аж до днешнёго дня найтяжшов войнов і найвекшым конфліктом, якый Европа і світ зажыли. О їй крутости, о стратї людьскости, і главно о страченых жывотах доднесь свідчать памятникы в містах і селах по цїлій Европі, а єднако так і в нас на Словакії,“ підкреслив Беднар.

Пополудне одбыв ся в рамках святковань културный проґрам, в котрім выступила і співацька ґрупа Лабірьскы Бетяре.

Покровительство над святкованями ослободжіня Калинова тот рік перевзяли председа Народной рады Словацькой републікы Борис Коллар, міністер обраны Ярослав Надь і председа Пряшівского самосправного краю Мілан Маєрьскый.

Войновы дії з 1944-го року цїлый рік припоминать і історічна воєньска техніка, котра ся находить на теріторії Калинова, і котру селу запожычав Воєньскый історічный інштітут.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм. Ґрафічна і языкова управа: ред. АРК в СР. Жрідло фотоґрафії: Ministerstvo obrany Slovenskej republiky.