21. 9. 2017: На народностны школы піде векшый коефіціент. Меншыны чекають вольбы

В Братїславі 19-го септембра 2017-го року проходило в просторах Уряду Влады Словацькой републікы вже XXVI. засїданя Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы, порадного орґану Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность.

 

В рамках засїданя обговорило ся вісем пунктів проґраму, міджі іншым і народностне школство ці функціонованя навовыникнутого Фонду про підпору културы народностных меншын, під котрый перейде фінанцованя меншыновой културы од 2018-го року.

 

На меншыновы школы веце грошей

 

Як были інофморваны представительков Міністерства школства, наукы, баданя і шпорту членове народностного выбору, од нового року бы мали прийти позітівны зміны у фінанцованю школ, в котрых є навчалным языком язык народностной меншыны, або в котрых ся учіть язык народностной меншыны.

Покля дотеперь быв коефіціент державной дотації про школу з навчалным языком народностной меншыны на єдного школяря 108 процент у порівнаню з дотаціов про школы з навчалным языком словацькым, од нового календарьного рока бы мав быти коефіціент 113 процент. Полїпшать собі і школы з навчанём языка народностной меншыны. Покля по остатнїх леґіслатівных змінах школы, де ся лем учіть язык меншыны, но навчалным языком є язык словацькый, не діставали жаден высшый коефіціент, од януара 2018 бы знова мали мати тоты школы выгоду у формі 104- процентного коефіціенту в порівнаню зо словацькыма школами.

 

Членове выбору были далше інформованы, же міністерство выпрацовало і схвалило два навчалны рамковы планы про школы з навчанём языка народностной мешныны, далше навчалный план про дїтей з вадами розвитку, котры ходять до школ із навчалным языком народноснтой меншыны і рамковы навчалны планы про штири і вісемрічны ґімназії з навчалным языком народностной меншыны.

 

Директор представив фонд

 

На засїданя выбору пришов і директор нововыникнутого Фонду про підпору културы народностных меншын Норберт Молнар. Інформовав о тім, што ся заталя подарило зробити фонду і якы будуть найблизшы крокы до того, жебы од януара 2018 могла контінуално продовжовати підпора народноснтой културы під новов верейноправнов інштітуціов.

 

Уж в першій половинї октобра 2017 будуть проходити вольбы, в котрых будуть реґістрованы волителї в Братїславі выберати, ці хотять про свою меншыну три одборны рады, котры будуть оцінёвати проєкты за окремы области културы, або єдну, котра буде оцінёвати вшыткы поданы проєкты. Кажда єдна рада має подля закона пятьох членів, трьоми суть выбераны волителями меншыны, двох номінує директор фонду. Як інформовав на засіданю, двох своїх номінантів до каждой рады хоче директор выберати на основі їх фаховости і на основі того, жебы были членами той котрой народностной меншыны.

 

По вольбах хоче директор фонду до 31-го октобра 2017 выменовати Справну раду фонду, в котрій буде мати кажда єдна із 13-ёх державов узнаных меншын свого представителя. Справна рада бы мала мати своє перше засїданя до 15-го новембра і вызвы на подаваня проєктів на рік 2018 бы мали быти выголошены до кінця децембра.

 

Русины мають 50 волителїв

 

Выберати членів одборных рад можуть подля закона тоты волителї (орґанізації), котры ся в становленім термінї зареґістровали. Єдным із условій было, як ся пише в законї о фондї, же орґанізація ся має доказательно анґажовати в народностнім жывотї меншыны, за котру хоче голосовати, іншак не може быти реґістрована як волитель той меншыны.

 

За русиньску меншыну было зареґістрованых 50 волителїв (орґанізацій), котры мають право іти голосовати. Векшый рахунок волителїв мали уж лем Ромове і Мадяры. Як інформовав директор фонду Норберт Молнар, правдивость того, ці ся вшыткы зареґістрованы анґажують в народностнім жывотї своёй меншыны, овірёвали лем на основі честных выголошінь жадателїв о реґістрацію. Русиньску меншыну чекають вольбы 12-го октобра 2017-го року в просторах мадярьского танечного театру Ifjú Szívek в Братїславі. Іщі перед тым бы спискы реґістрованых волителїв за кажду меншыну мали быти публікованы.

 

Меншыны суть неспокійны

 

Членове народностных меншын обговорили і сучасный дотачный проґрам – Култура народностных меншын 2017, з котрых суть черьпаны грошы на народностну културу тот рік. Із причіны різных леґіслатівных обовязків і бірокрації дішло до стану, же многы народностны орґанізації іщі ани в септембрї не мають на своїх банковых рахунках грошы на проєкты, котры їм были схвалены зачатком рока. Хорватьска меншына, котра має річный розрахунок 70 тісяч евро, мала в день засїданя выплачены проєкты іщі лем за 6 тісяч.

 

Русиньска народностна меншына мать із своїх высше 340 тісяч евр признаных на тогорічны проєкты, выплачены проєкты в сумі коло 83 тісяч. Остаток проєктів чекать на підписы ці уж з боку жадателїв, або державных урядів, котры іщі все контролюють проєкты. У 83-ёх тісячах, котры суть уж выплачены, не суть іщі найвешкы проєкты, як є двотыжденник НН інфо Русин – Народны новинкы Русинів Словакії або радіо русин ФМ, значіть проєкты, котры контінуално функціонують почас цїлого рока од януара аж до децембра. Но такы самы проблемы мають тот рік і далшы меншыны.

 

В тім дїлї председа выбору, котрым є уповномоченый Влады словацькой републікы про народностны меншыны і етнічны ґрупы Ласло Буковскый, повів, же буде треба зробити робочу ґрупу, котра выпрацує пропозіцію про Міністерство фінанцій Словацькой републікы, жебы были народностны орґанізації выняты із платной леґіслатівы, під яков суть днесь вєдно із бізнісовыма фірмами, іншак буде єднака бірокрацію, яка ся діє тот рік першыраз, чекать културу народностей каждый рік, і нич на тім не змінить ани то, же култура буде од далшого рока фінанцована з нововыникнутого фонду.

 

Членове выбору за меншыны напрік тому, же были согласны з вытворінём такой ґрупы і рішінём сітуації до будучности, хотїли прияти резолуцію, котров бы свою неспокійность зо сучасным ставом выразили. Выбор так заголосовав за резолуцію, в котрій ся пише, же меншыны повторно выражають неспокійность із наставлінём условій выплачаня фінанчных средств у дотачнім проґрамі Култура народностных меншын 2017 і апелують на односны державны орґаны, жебы своїм приступом помагали поступу при підписованю контрактів. Єдночасно выбор резолуціов апеловав на односны орґаны, жебы інтерпелація закона о державній помочі была в згодї з міджінародныма обовязками Словацькой републікы в области всокочіня, підпоры і розвитку народностных меншын.

 

Петро МЕДВІДЬ, жрідло фотоґрафії Уряду влады СР: mapio.net