21. 12. 2020: 145 років од смерти церьковного єрархы Осифа Ґаґанця

Осиф Ґаґанець (Йосиф Ґаґанець, Gaganencz Josephus) нар. 10. 4. 1793 у Вышнїм  Тваріжцю втогдышнёго Угорьского кралёвства, теперь на теріторії Словакії, умер 22. 12. 1875 у Пряшові втогдышнёго Угорьского кралёвства, теперь на теріторії Словакії. Быв священиком і єрархом у Пряшівскій области.

О. Ґаґанець учів ся в ґімназіях у містах Шатораляуйгея (1804 – 1809) і Левоча (1809 – 1810), штудовав філозофію в містї Орадея, здобыв теолоґічну освіту в Трнавскій адалбертіньскій колеґії (1812 – 1816). По вышколїню на ґрекокатолицького священика (1817) О. Ґаґанець почас двох десятьроч служыв як пєрафіалмный священик у дакількох русиньскых селах: Руськы Пекляны (1817 – 1820) при Пряшові, Вісло (1820 – 1828) і Геёкерестур (1828 – 1835) у теперїшнїм южно-выходнім Мадярьску. В 1835 р. быв призначеный єпархіалным каноніком при єпіскопови Г. Тарковічови, наступцём якого став у юли 1842 р.

Формално О. Ґаґанець дістав тітул у Віднї 25. юна 1843 р. як єпіскоп Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії. В першых роках свого діятельства сімпатізовав културній роботї єдного із своїх підлеглых священиків – русиньского народного будителе Александра Духновіча, заклкадателя Оряшівского літературного общества, але пізнїше під тиском мадярьскых націоналістів в Будапештї єпіскоп примусив А. Духновіча пригамовати діятельство общества у 1853 р. Непозераючі на то, на противагу мукачовскому єпіскіпови Штефанови Паньковічови О. Ґаґанець не запроваджовав політіку мадярізації меджі Русинами Пряшівской области аж до 1868 р.

У 1997 р. памятна табла на честь О. Ґаґанця з русиньскым надписом была одкрыта в ёго роднім селї Вышнїй Тварожець.

Література: А. Пекар, „Пряшівський владика Йосиф Ґаґанець, візитот оо. Васьлиян‟, Analecta Ordinis S. Basili Magni, Series II, Section II, Vol. X, 1-4 (Rome, 1971), с. 379-393; Олена Рудловчак, „Йосиф Ґаґанець і чотири товариства закарпатських українців‟, Дукля, XLIV, 2, 3, 4, 5, 6 (Пряшів, 1996), с. 41-51, 40-50, 40-46, 43-52, 47-55.

Іван ПОП, здрой: „Енциклопедія історії та культури карпатських русинів‟ зоставителїв П. Р. Маґочія і І. Попа. Ужгород: „Видавництво В. Падяка‟, 2010, с. 157-158, переклад з україньского языка і доданя фотоґрафії: А. З.  

Script logo