20. 9. 2022: Століця Мадярьска была центром русиністікы. Русины засїдали в парламентї

Русины засїдали в Парламентї Мадярьска.

Од 15-го до 18-го септембра 2022-го року в Будапештї проходила меджінародна научна конференція під назвов Світова русиністіка днесь: вопросы теорії і практікы. Століця Мадярьска так на пару днїв стала центром світовой русиністікы.

Конференцію орґанізовав Русиньскый научный інштітут імени академіка Антонія Годинкы, і была підтримана Правительством Мадярьска, Вседержавным русиньскым самосправованём, і Віров Ґіріц, посланкынёв за Русинів у Парламентї Мадярьска.

Русины засїдали в парламентї

Конференція мала два пленарны засїданя. Перше, пятніцёве, проходило в просторах мадярьского парламенту, в Салї Калмана Селла.

Мож сконштатовати, же то історічна дїя. Першый раз в нашій новодобій, але і історії обще можеме повісти, же Русинів, їх ученых і участників конференції привітав найвысшый законодавчій орґан дакотрой державы. По привітаню на конференції Віров Ґіріц слово дістав Іштван Шімічко, председа парламентной фракції Хрістіаньско-демократічной народной партії, котрый быв у минулости і міністром обраны.

Шімічко сам має русиньске походжіня, і як у своїм приговорї повів, позад свого походжіня із великов радостёв бере участь на русиньскых подїях. Як далше повів, про каждого чоловіка є дуже важным формованя ідентічности, зато треба глубоко знати своє корїня.

Председа парламентной фракції задумав ся і над тым, як ся подарило сохранити русинство, і кедь Русины на мають сполочну державу. За думками Шімічка в тім, окрем іншого, мала свою роль церьков, священици, але і тоты общества, котры до днешнїх днїв сохраняють русиньскый язык і културу.

Припомянув і слова Ференца Ракоція ІІ., вызначной історічной особности сполочной угорьской історії, котрый о Русинах повів, же суть gens fidelissima – найвірнїшый народ.

Першый день засїданя

По приговорї представителя мадярьского парламенту приговорив ся участным і Віктор Крамаренко, председа Вседержавного русиньскгого самосправованя.

Пак вже слово перевзяв професор Михаіл Капраль, директор Русиньского научного інштітуту імени академіка Антонія Годинкы, котрый курто привітав участників і повів, якый є цїль і задачі конференції, а єдночасно перевязв модерованя робочого дня.

Пак вже слїдовало перше пленардне засїданя з рефератами. Першый день свої рефераты прочітали Кветослава Копорова (Словакія), Валерій Падяк (Україна і Словакія), Михал Павліч (Словакія), Юрій Шиповіч (Україна), Михайло Фейса (Сербія), Юлія Дудашова (Словакія), Канаме Окано (Японія), Зденка Цітрякова (Словакія) і Томаш Калинич (Україна, Чеська републіка, Шкотландія).

По рефератах слїдовала діскусія, по нїй участны конференції мали забезпечену екскурзію по будові Парламенту Мадярьска.

Другый день засїдало ся в будові самосправованя

Друге пленарне засїданя, котре проходило в суботу, одбыло ся в будові Вседержавного русиньского самосправованя.

Перед зачатком робочой части участным домашнї вказали новозреконштруованы просторы, в котрых тот орґан дїє. Окрем канцеларьскых просторів, котры суть потребны про фунґованя самосправованя, в русиньскім будинку мають і інштітут, котрый орґанізовав конференцію, русиньску бібліотеку, але і маленькый музей.

По екскурзії зачала робоча часть другого дня. Із рефератами представили ся Маріанна Лявинець-Уґрин (Мадярьско), Ержейбет Бараньни Комарі (Україна), Кіра Задоя (Нїмецько), котра заступала Єлену Будовскую із США, Михала Голубкова (Словакія) і Іріна Сюч-Ворінка (Мадярьско). Рефераты своїм практічным докладом і по діскусії запер Михаіл Капраль.

Пак вже слїдовав лем приговор Віры Ґіріц, котра подяковала участным за участь на конференції і высловила радость, же так достойну подїю подарило ся зорґанізовати Русинам в Мадярьску.

Участны могли выслухати довєдна пятнадцять рефератів, котры переважно дотулятли ся языка і історії языка, ці баданя діалектів, од представителїв старшой і молодшой ґенерації русиністів. Рефераты прозвучали в русиньскім, але і в словацькім, російскім а україньскім языку.

Проходили і неформалны діскусії

Як самы орґанізаторы выголосили, конференція не мала лем научный характер, але мала быти і платформов, жебы стрїтили ся представителї Русинів з окремых держав, жебы обговорити своє положіня і проблемы, котры мають, а так само нарисовали візії далшой можливой сполупраці.

І зато на конференцію были запрошены гостї з русиньского середовиска, котры дїють в рамках общественно-културной або політічной области у своїх державах.

Участь, окрем іншых, взяли председа Світового Конґресу Русинів Штефан Лявинець, котрый є і посланцём Вседержавного русиньского самосправованя в Мадярьску, державный секретарь Міністерства про людськы і меншыновы права а соціалный діалоґ Сербії Олена Папуґа, ведуча Стоваришыня Руска Бурса з польскых Ґорлиць Наталія Малецька-Новак вєдно із віцешефом орґанізації Даміяном Трохановскым, председа Округлого стола Русинів Словакії і єдночасно заступник члена Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы за русиньску народностну меншыну Петро Штефаняк, член Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы за русиньску народностну меншыну і єдночасно член порадного орґану презіденткы Словацькой републікы про народностны меншыны за Русинів Петро Медвідь, як і далшы гостї.

В неформалных діскусіях, котры проходили попри конференції, ясно приклонило ся ку заключіню, же такы і подобны ініціатівы як тота конференція суть потребны, жебы далше розвивати русиньскый рух в рамках Европы, і жебы схосновати наш сполочный потенціал в окремых державах вдяка нашій меджідержавній сполупраці.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм. Ґрафічна і языкова управа: ред. АРК в СР.