20. 5. 2024: В Старій Любовнї одбыв ся юбілейный 15-ый Сейм Русиньской оброды на Словеньску

У функції председы быв потвердженый Мартін Караш.

В недїлю,  19-го мая 2024-го року,  зышли ся в Старій Любовнї делеґаты і гостї на юбілейнім 15-ім Сеймі Русиньской оброды на Словеньску (РОС), найстаршой пореволучной орґанізації Русинів на теріторії Словацькой републікы.

Орґанізація волила на сеймі свої орґаны на далшый функчный трирічный період. Окрем того рїшыли ся і зміны а доповнїня Станов РОС, з тым цїлём, жебы опрґанізація могла флексібілнїше фунґовати з оглядом на новы условії, в котрых жыєме.

Святочне одкрытя сейму

Сейм святочно одкрыв ся словацьков і русиньсков гімнов, котры одспівав оперный співак і педаґоґ Здено Віслоцькый із Літмановой. По нїм русиньскый фолклор одпрезентовали співачкы з Дівоцькой співацькой ґрупы Вінок із Шарішского Ястрабя.

По музичнім одкрытю вже слово перевзяв председа Русиньской оброды на Словеньску – Мартін Караш, котрый привітав делеґатів сейму, як і честных гостїв, а так само до презідії засїданя покликав выбратых членів РОС.

За столом презідії сейму окрем председы Караша сидїли членове Выконного выбору Петро Микула і Володимір Противняк, далше Петро Медвідь за редакцію НН інфо Русин, офіціалного пресового орґану РОС, Вєра Юрічова і Мірон Крайковіч за Дозорну раду.

Запрошіня на сейм як честны гостí прияли предностка Окресного уряду в Старій Любовні – Катарина Томкова, посланець Народной рады Словацькой републікы за партію Smer-SD – Петро Сокол, директорка Словацького народного музея – Музея русиньской културы в Пряшові – Люба Кралёва, директорка Основной школы на Коменьского уліцї в Старій Любовнї – Алжбета Хамілова, ведуча Оддїлїня школства, културы, шпорту і молодежи Містьского уряду в Старій Любовнí – Ева Колларова, за Общество святого Йоана Крестителя – отець Франтішек Крайняк, председа Округого стола Русинів Словакії – Петро Штефаняк, председа орґанізації молоды.Русины – Марек Гребік, председа Рады русиньскых реґіонів – Мірослав Бобер, староста села Камюнка – Юрій Єдинак,  але і далшы.

Креованя орґанів сейму і рекапітулація діятельности

По привітаню участників 15-го Сейму Русиньской оброды на Словеньску член Выконного выбору РОС Володимір Противняк передложыв на схвалíня проґрам сейму, а так само собі делеґаты зволили членів окремых комісій – мандатовой, пропозіційной і волебоной, як і записователя а овірителíв запису.

До мандатовой комісії были выбраты Михал Дробняк, Мірослав Кереканіч і Владимір Шандала. Волебна комісія робила в зложіню Владимір Бейда, Ян Голодняк і Гелена Діцёва. В пропозіційній комісії были членами Володимір Противняк, Павел Ковач і Мілан Щіґуліньскый. Записователём быв выбратый Мірон Крайковіч, і за овірителїв делеґаты схвалили Штефана Шалапа і Миколая Коневала.

Пак вже председа РОС прочітав Справу Выконного выбору о дїятельстві орґанізації од послїднёго Сейму РОС. Спомянути были вшыткы актівности, котры орґанізація зреалізовала. Меджі нима мож выбрати великы проєкты, якыма суть выдаваня ґазеты НН інфо Русин, конкурз декламації Духновічів Пряшів, обновлїня музичного конкурзу Співы мого роду, шторічне орґанізованя святковань Дня Русинів Словакії, фестівалу На фіґлярьску ноту і далшы.

Так само Караш бісїдовав о подіях, котры почали ся робити як новы в данім періодї, і нашли собі своє місце в календарї русиньскых подїй, і орґанізація в тім хоче продовжати. Меджі такы актівности належыть наприклад проєкт МО РОС в Меджілабірцях з назвов Стежками русиньскых предків, котрый є про школярїв, якы ходять на русиньскый язык, або Народный выступ на град Маковіця.

Спомянули ся так само книжкы ці музичны албумы, котры ся РОС подарило в данім періодї выдати, але і далшы актівности, котры орґанізація робила сама або у сполупраці з далшыма орґанізаціями, припадно самосправами.

Председа Караш як єдну із ключовых актівностей в тім періоді означів то, же РОС залучіла ся до співпраці з далшыма орґанізаціями під Округлым столом Русинів Словакії, кедь реалізовала ся кампань ку Списованю жытелів у 2021-ім році.

Підкреслила ся і сполупраца з радіовым і телевізным высыланём в рамках Радія і телевізії Словакії, радіом русин ФМ, і далшыма реґіоналныма а народностныма медіями. Караш припомянув і то, же в данім періодї представителї РОС мали контакт і з політічныма представителями, абсолвовали з нима стрїчі, жебы рїшыти русиньску проблематіку, або же і представителї РОС были запрошены на такы події, яков было наприклад привітаня Папы римского Франціска в Братїславі.

В рекапітулації было сконштатоване і то, же період проходив часточно в часї пандемічных обмеджінь, і так ся дакотры актівности не подарило зреалізовати з обєктівных причін. РОС так само, як основаючій член Світового конґресу Русинів, брала участь в данім періодї на засїданях конґресу в Криницї а Новім Садї.

Меджі актівностями, котры членове РОС в остатнім періодї реалізовали, была і гуманітарна поміч про біженців із Україны по зачатку повноформатовой войны у 2022-ім роцї.

Председа РОС в рамках рекапітулації окремо подяковав бывшому уповномоченому влады Словацькой републікы про народностны меншыны Ласлови Буковскому, з котрым была коректна сполупраца при рїшіню народностных, в тім чіслї русиньскых проблем. Припомянув, же в послїднїм періодї дістали сьме підпору і од презіденткы Словацькой републікы Зузаны Чапутовой, котра, окрем іншого, Русинів реґуларно поздоровляла на День Русинів Словакії, але і од іншых політіків.

На кінцю Караш подяковав і партнерскым орґанізаціям в іншых державах як Польща, Україна, Мадярьско, Румунія, з котрыма так само реалізовали ся в остатнім часї многы події.

Приговорили ся гостї. РОС передала памятны плакеты

Пак вже наслїдовали приговоры гостїв. Як першый участників 15-го сейму Русиньской оброды на Словеньску поздоровив посланець парламенту Петро Сокол, котрый, на потїшіня участных, приговорив ся по русиньскы.

Дале сейм поздоровили Петро Штефаняк, Люба Кралёва, отець Франтішек Крайняк, Юрій Єдинак, Ева Колларова, котра на сеймі была а поздоровлїня передала і за пріматора міста Стара Любовня Любоша Томка, якый не міг вязти участь, Марек Гребік і Мірослав Бобер.

У вшыткых приговорах было чути решпект ку роботї РОС, подяку за вшытко тото, што од свого основаня орґанізація зреалізовала, і волю далше розвивати сполупрацу. На тїснїшу сполупрацу вызвав і председа Округлого стола Русинів Словакії Петро Штефаняк.

По приговорах председа Караш на основі рїшіня Выконного выбору РОС передав памятны плакеты-подякованя за сполупрацу. Плакеты передавали ся з нагоды юбілейного сейму, але так само при нагодї, же РОС почас пандемії святковала 30 років свого існованя, і не была можность таку святочну подію втогды зорґанізовати.

Плакеты были переданы Любовняньскому музею в Старій Любовнї, Місту Стара Любовня, телевізній редакції Народностно-етнічного высыланя Радія і телевізії Словакії, русиньскій редакції радіового Народностно-етнічного высыланя Радія і телевізії Словакії, Основній школї на Коменьского уліцї в Старій Любовнї, Округлому столу Русинів Словакії, Піддукляньскій біблотецї у Свіднику, селу Камюнка, Радї русиньскых реґіонів, Шарішскому музею в Бардеёві, Окресній бібліотеці Давіда Ґутґесела в Бардеёві, Фундації деревяна церьковця Габура, СНМ – Музею русиньской културы в Пряшові, орґанізації Лабірьскы Русины, Піддукляньскому освітньому центру у Свіднику, Обществу святого Йоана Крестителя, радію русин ФМ, селу Біловежа, орґанізації молоды.Русины, Фолклорному колектіву Хемлон і Вігорлатьскому музею в Гуменнім.

 

Ішло о партнерскы орґанізації ці самосправы. Як повів председа РОС Караш, орґанізація іщі при далшых принагодах буде плакеты передавати особам, котры мають заслугы на роботї РОС і русиньского руху.

Робоча часть сейму

По першій части і перерві наслідовала робоча часть сейму, на котрій брали участь уж лем делеґаты. Тоту часть вів Володимір Противняк.

Першым пунктом той части была Справа Дозорной рады РОС о господаріню РОС од посліднього сейму. Справу прочітала председкыня Дозорной рады Вєра Юрічова. РОС господарить в плусовых чіслах, а найвеце фінанцій на реалізацію своїх актівностей має з Фонду на підпору културы народностных меншын.

По економічній рекапітулації слово дістала мандатова комісія, котра сконштатовала, же із 34 запрошеных делеґатів є присутных 33, і так є сейм узнесіня способный. По тій інформації делеґаты мали можливость діскутовати.

В діскусії выступили Володимір Противняк, Мірослав Кереканіч, Мартін Караш, Петро Микула, Ян Голодняк і Миколай Коневал. Делеґаты в діскусії презентовали роботу своїх містных орґанізацій, але так само пропоновали, што бы в далшім періоді могла орґанізація зліпшыти або выужыти у своїх контактах.

Зміны і доповнїня Станов РОС

По діскусії председа РОС Мартін Караш представив пропозіції на зміну і доповніня Станов РОС. Послїдня технічна зміна была в роцї 2016. Делеґаты по выслуханю пропозіцій зміны і доповнїня схвалили.

Подля новых станов по Сеймі РОС, як найвысшого орґану, небуде другым найвысшім выконным орґаном Коордіначный выбор але Выконный выбор. Орґанізація тым хоче забезпечіти векшу флексібіліту ряджіня, кедьже Коордіначный выбор, де мають представителїв вшыткы містны орґанізації, было проблематічне скликовати. Коордіначному выбору наперек тому зістали дакотры важны компетенції, котры мав і дотеперь, а окрем того має служыти як платформа на комунікацію, їднаня, презентації.

Выконный выбор по новому не буде мати 8 членів але 17. По двох членах з каждой области. З тым є повязана і далша зміна. Окрем того, же основнов єдиніцёв зіставать містна орґанізація, новыма становами выникнуть областны орґанізації, котры можуть капчати веце окресів, а так само выникнуть областны рады. То будуть основны єдиніцї в рамках реґіонів, областей. Область ся адмініструє сама.

Новы становы запровадили і функцію секретаря РОС як выконного робітника орґанізації, а честне членство в РОС.

Караш знова потвердженый у функції

По схвалїню змін Станов РОС делеґатам были предсатавлены кандідаты до орґанів на далшый трирічный функчный період. По тім наслїдовало голосованя.

До нового, посилненого компетенціями, Выконного выбору РОС были зволены тоты членове: за область Снина – Собранці Власта Оцетникова і Беата Пітелёва; за область Меджілабірцї Володимір Противняк і Емілія Ґубова; за область Гуменне Мірослав Кереканіч і Штефан Шалап; за область Свідник Владимір Шандала і Ян Голодняк, за область Бардеёв Петро Микула і Мартіна Стеранкова, за область Стара Любовня Мартін Караш і Михал Дробняк, за область Пряшів – Сабінів – Левоча Маріянна Железна і Іґор Латта, за область Кошіцї – Братїслава (Спішска Нова Вес, Рожнява) Владимір Волчко і Петро Мацко.

Зложіня Дозорной рады РОС в слїдуючім періодї будть творити Вєра Юрічова, Гелена Діцьова, Михал Тич, Владимір Бейда і Мірон Крайковіч.

На председу РОС кандідовав лем Мартін Караш, котрый єднако як і далшы орґаны РОС быв зволеный єдномысельно.

Проґрамовы пропозіції

15-ый Сейм Русиньской оброды на Словеньску закінчів ся приятём Проґрамовых пропозіцій і цїлів РОС на рокы 2024 – 2034, а приятём узнесїня.

До проґрамовых пропозіцій і цїлів дістали ся темы: проблематіка языка – навчаня языка, але і історії а звыків на школах; професіоналізація роботы русиньского руху; сістема підпоры державы про народностны меншыны; міґрація до міст і рїшіня з тым повязаных проблем; рїшіня все тырваючой проблемы хоснованя терміну „Русин-Українець“ і з тым повязаных дїл; рїшіня церьковных вопросів; меджінародна сполупраца.

Тоты темы має далше обробити Выконны выбор РОС з тым, же ся будуть конзултовати з одборниками на даны области.

По приятю узнесїня іщі раз ведучій робочой части Володимір Противняк подяковав председови РОС, містным орґанізаціям, функіцонарям, селам і містам, делеґатам і орґанізаторам сейму за актівный приступ в роботі РОС і русиньского руху обще.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, языкова і ґрафічна управа: АРК в СР