2. 9. 2021: Юрко ХАРИТУН: Прогулькы, Епітаф, Щастя (Стихы)

Юрко Харитун

ПРОГУЛЬКЫ

Поневірюю ся долинов
перейти каждым пішником
зыйти потічком
в каждім напити ся воды
вернути ся пішо пішком
Я так хотїв
і было моїм сном
На старість такы прогулькы
чудесным лїком
еліксіром

 

ЕПІТАФ

Прийде час
в якім тяжко глядати слова
выманити ся з кругів
і все довкола кружыти
як супы орлы
Прийде час
слово спорохнявіє
як хробачный клат
Прийде час
зможу ся на слово
на пару слов
і коло свічкы
допишу свій епітаф
Може вістря ножа поможе
пережыти страх
выдзёбати десь до скалы знак

 

ЩАСТЯ

Під твоїми дверями
сердцём дзвоню
фортессімом звучіть
Стїны страхом трясуть ся
Прошу прошу засвіть
Праскають балончікы
бобулькы доджів
Сплясли мої надії
Як такы жалї
таку безнадїй
вложыти до рядків?
Правда няй буде яка хоче
фантазія
Недоспаты ночі
мене морочать
Щастя
жыє поезія

(З приправлёваной книжкы Юрка Харитуна – Надгорїты мої днї.)