2. 8. 2024: Штефан СМОЛЕЙ: Крокы молодого Андрія  Березы (5) (Стихы)

Штефан Смолей

КРОКЬІ МОЛОДОГО АНДРІЯ БЕРЕЗЫ

5.

Андрій служыв на граніцї,

быв погранічарём.

Роздумовав, што бы зробив,

з своїм камаратом.

До стражі ходили вєдно,

были камаратя.

Не мав другого ближшого,

жыли якбы братя.

Роздумовав:

„Я про Марьку,

а чім скорше,

мушу штось

зробити.

Тайну,

чом ся мі

cтратила

мушу

розлущіти.“

Страх му было подумати,

што бы мав зробити,

кедь бы хотїв із граніцї

сам на запад втечі.

„Камарата

застрїлити?“

З Андріём затрясло.

„Взяти

камаратів жывот?

Забити?

А за што?

Камарат

не виноватый!“

Став знова думати.

„Не можу

од камарата

ёго жывот

взяти.

Но а Марьцї

як помочі?“

Став дале думати:

„Свого

камарата мушу

якось окламати.

Велика любов

ку Марьцї

вшытко

переможе,

но чекати

іщі довшый час

мі то не поможе.

А кедь мене

переложать?

Што ся

може стати.

Як я потім

своїй Марьцї

буду помагати?“

Довго над тым роздумовав,

свої планы сновав.

Што зробити з камаратом,

жебы одышов сам.

Зрыхтовав собі мотузкы,

при собі їх носив.

Все як ішов на граніцю,

з камаратом ходив.

62 63

Ішли полём, на пів драгы

іщі ся заставили,

дикы свинї близь перед них

з кряків выскочіли.

Камарат став позерати,

очі напинати,

Андрій ёго стяг на землю

став го звязовати.

Камарат ся не бранив,

стиха став шепкати:

„Рукы, і ногы

добрї спутай.

Зохаб ня

лежати.

Тото твоє

почінаня

я уж довго

чекав.

Же раз одыйдеш

за Марьков,

я добрї

о тім знав.

Сам понагляй.

О годину

прийдуть

нас вымінити.

Жебы ты стиг

попід дроты

жывый

ся дістати.

Вночі была

густа лїя,

вoда істо

текла,

попід берег,

попід дроты

каміня нанесла.

Спробуй,

Вільховым

потоком

можеш

ся пропхати.

Попід дроты

осторожно!

Треба ті

понагляти.”

Андрій камарата звязав,

i уста завязав.

Уж лем шепкав:

„Перебач мi

Янку, камарате!“

Із ним ся розлучав.

„Перебач,

же-м ті

як камарат,

мусив

уближыти.

Я без Марькы

не вытримам,

я мушу

одыйти.“

Сам схыленый поза крячкы

став ся понагляти.

Чім дале з дострїлу другых

в крякох ся сховати.

Втїкав до чуджого світа,

в нїм Марьку глядати,

хоць сам не знав, на яку путь

став ся выберати.

 

(З приправлёваной книжкы автора – Радостне навернутя.)

Script logo