2. 7. 2024: Одышол Богдан Карел, артиста лемківской різбы

З прикрістю інформуєме, што 30. червця/юнія 2024 р., нагло вмер Богдан Карел, мастер різбы з Лося. В грудни/децембрї святковав бы округлый ювілей 70. років. Лемковина стратила выдатного сницаря, різбяря абстракциі, ікон, народного артисту.

«Kолиси єм нашол дома на поді старый елемент з церкви і так єм си подумал, же кєд давнійше, сто, двіста років тому, люде знали тото робити, то я в ХХ столітю, іщы же выедукувана людина, не міг бы-м спрібувати різбити? І од того ся зачало. Зробил єм єден елемент, потім другій, третій» – бесідувал нам іщы в 2012 році бл. п. Богдан Карел.

А потім пішло. Різбил понад сорок років. Все был гордый з факту, што сницарского фаху навчыл ся сам. І то не абы-як. А по професиі был інжынєром.

Іконы, рамы, орнаменты, абстракция

Был м.ін. стипендистом Міністра Культуры і Нацийональной Спадковины, Мастером Традициі, а в плянах мал основати Лемківску Школу Різбы в улюбленым Лоси. Не встигнул, але різбом заразил інчых, бо не тримал сницарского кумшту лем про себе, вчыл інчых, а і «зараженым» ся прислужыл – привенрул памят о сотках Лемків, што похованы на епідемічных цмонтерях, по котрых сліду уж праві ніт. Вырізбил пят великых, здобленых крестів, котры трафили на місця неозначеных холеричных цмонтерів в парох лемківскых селах.

Творил в традицийній сницарскій формі популярній на Лемковині. Зробил парудесят канонічных ікон в формі пласкорізб, чысленны рамы до ікон, до дзеркал, здобліня архітектонных елементів будинків (напр. карпатскы орнаменты на белях), занимал ся пласкорізбом – пропадал за різбліньом абстракций, што не такє часте. Робил штоденні предметы взоруючы ся на давным лемківскым сницарстві.

Лемко з родом Лося

Богдан Штефан Карел врoдил ся 10. грудня/децембра 1954 рока в Янках під Варшавом. Был сыном Петра і Євгеніі з дому Шлянта, родом з Лося. Основну школу скінчыл в 1970 році в Тарнові, пак Механічне Технікум в 1975 році в Забжу, а дальше – Шлезску Політехніку в Катовицях, Металюрґічный Выділ на напрямі материялова інжынєрия. Долгы рокы мешкал в Ґорлицях, тіж в Лоси

Перше робил як технік механік Польской Академіі Наук (1976-1977), потім як коваль в Гуті Баторы (1977), а в роках 1983-1985 был головным специялистом до справ господаркы нарядями Ґорлицкого Підприємства Деревяного Промыслу Форест. Пак занимал ся інчыма бізнесами, м.ін. вюл свою фірму, а од 1996 рока аж до емеритуры зас робил в ҐПДП Форест на кєрівничым становиску.

Краків, Прага, Лондон…

Выставлял по ріжных містах Польщы і заграницьом, м.ін. репрезентувал лемківскє народне ремесло на Днях Лемківской Культуры в Празі, мал індивідуальну выставу в Музею Никыфора в Креници в рамках ХХІІІ Економічного Форум. Послідньо – його абстракциі нашли ся серед інчых творів на ґруповій выставі «Внутрішній і зовнішній простір. Образ Лемковины в сучасній штуці» в Етноцентрі Коросняньской Землі. Своі роботы вказувал в Ґорлицях, Тыличы, Кракові, Бардийові і вельох інчых.

На запрошыня Нацийонального Музею в Кракові в 2019 році зробил реконструкцию кресла проєкту Станіслава Выспяньского, котре отверало выставу «Польскы нацийональны стилі» і находило ся в центральным пункті выставы в головным будинку. Тепер кресло мож обзерати в новоодкрытым одділіню Нацийонального Музею в Кракові – Музею Выспяньского, на постійній выставі на першым плянтрі.

Двакратно (в 2005 і 2006 році) был нагородженый Бургомайстром Ґорлиц І Артистичном Нагородом Міста Ґорлиці ім. А. Длуґоша за роботы выставляны в рамках Ґорлицкых Салонів Плястичного Середовиска.

В 2016 році вюл як Мастер Традициі, для охочых познати лемківску сницарку, річны варштаты «Нове жытя дерева» в рамках проґраму Міністра Культуры і Нацийональной Спадковины, а пак в дальшых роках занятя продолжаны были для заавансуваной ґрупы, захопленых Мастером і різбом, в рамках діяльности Мазярской Загороды в Лоси, одділіня Музею Дворы Карвациянів і Ґладышів в Ґорлицях.

В 2023 році вєдно з Петром Криницкым зробили діаконьскы двері до церкви свв. Космы і Даміана в Бортным. Богдан з Петром створили різбярскій дует Мастер-Ученик в рамках Стипендияльного Проґраму Нацийонального Інституту Культуры і Спадковины Села «Мастер-Ученик».

Лемківска Школа Різбы

В плянах было дуже. Як подає на інстаґамовым конті lemkowska.szkola.rzezby його родина, Богдан Карел «отримал стипендию швайцарской фундациі, жебы зробити олтар, котрый мал поіхати на London Crafts Week в 2025 році, а тіж складали сме замовліня на вымрияну працовню, котра мала станути в Лоси для него і його учеників».

«Мали сме тото вшытко святкувати (…). То буде для нас тяжкій час. Не маме понятя, што тепер зробиме, Тато зникнул за скоро» – подає родина.

Богдан Карел осиротил двох сынів, Петра і Андрия. Вічна памят!

Наталія МАЛЕЦКА-НОВАК, ЛЕМ.фм.

(Публікуєме в оріґіналї – лемківскім варіантї русиньского языка.)