2. 4. 2021: Штефан СМОЛЕЙ: Вовк, Лищак і Коцур (Байка)

Штефан Смолей

 

ВОВК, ЛИЩАК І КОЦУР

 

В старім 

лїсї

в малім 

домі

жыли 

камаратя.

Вовк 

з Лищаком

і Коцуром

жыли якбы

братя.

Лем на око

коло другых

звірів ся

любили.

Дома часто

ся вадили

і ненавідїли.

 

Коцур 

Вовкови

без слова

служыв,

выслуговав.

Вовка якбы

свого краля

все в вшыткім

послухав.

 

І Лищака 

важыв собі,

знавм го 

послухати,

што поїмав, 

вшытко 

мусив

домів 

приношати.

 

 

На Коцура 

Вовк 

з Лищаком

криво 

позерали.

Мало коли 

ёго рады

собі 

выслухали.

 

Лищак 

мудрый 

і облесный,

добрым 

хотїв быти,

він ся хотїв 

коло Вовка

часто 

підлестити.

Став 

Коцура 

коло 

Вовка

криво 

обвиняти,

же го 

відїв 

в густім 

лїсї

пташка 

вечеряти.

 

„То неправда!‟

Став ся 

Коцур

гнївом 

выгваряти.

„Што поїмам,

із тым 

зачну

домів 

понагляти.

 

І я відївк 

як ты 

в лїсї

Слимака 

поїмав.

Зів єсь 

ёго, 

дома єсь ся

ку тому 

не признав.‟

 

Вовк ся 

взбурив 

і назлостив,

став їм 

догваряти:

„Не треба 

єден другого

так 

обвинёвати.

Як будеме, 

мілы мої,

дале так 

кламати,

вшыткы 

звірї 

правом будуть

нам ся 

высмівати.‟

 

Вовк поїмав 

великого

Єленя у лїсї.

Вшыткы 

трёми 

пришли 

ку нёму,

ішли ся дїлити.

Лищак 

з Коцуром 

тїшыли ся

на свою 

порцію.

Будуть сыты, 

бо коло 

Вовка

велё 

голодують.

 

Вовк Єленя 

на три части

єднакы 

роздїлив.

Лищакови 

і Коцурови

при дїлїню 

гварив:

„Перша 

третина 

є моя!

Мусить быти 

моёв!

Єленя я сам 

поїмав,

не были сьте

зо мнов.

І друга 

третина 

моя!

Ітота 

патрить мі!

Я із нас 

трёх 

найміцнїшый!

Хто з вас 

є протів мі?‟

 

Лищак  лем 

голову 

склонив,

окламаный 

зостав,

же другу 

третину мяса

од Вовка 

не достав.

Думав собі:

„Третя третина 

є моя,

уж навірно 

буде.

Коцур малый, 

він із малов

кістков ся 

обыйде.‟

 

Коцур сідїв, 

нич не гварив,

мусив 

тихо быти,

кедь хотїв 

із камаратами

щі надале 

жыти.

 

А  Вовк знова 

усміхнув ся

і став говорити:

„Што думате? 

Як ся дале 

будеме дїлити?

Кедь мі 

патрять 

дві третины,

і третя 

є моя!

Вы познате 

мою силу?

Говорить вам

хто я?

А кому

з вас 

ся не любить,

же-м Єленя 

сам зъїв,

няй ся іде 

поскаржыти

панам 

вшыткых 

лїсїв!‟

 

Міцный

велёраз

законы 

про себе

выужыє.

Права 

вшыткых 

лем про 

себе

в свій 

проспіх 

схаснує.

 

(Выбране із приправлёваной книжкы Штефана Смолея – І таке ся (не) ставать.)