2. 1. 2017: Корекції у правилах правопису русиньского норматівного языка на Словакії

(Пропозіції языковой комісії при ІРЯК ПУ iз єй дотеперїшнїх засїдань.)

 

Перешов рік од обновлїня роботы языковой комісії при Інштітутї русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові у Пряшові. За уведженый часовый період засїдала языкова комісія 4 раз (20. 11. 2015, 21. 3. 2016, 2. 6. 2016 i 23. 11. 2016), причім членства у комісії ся здав доц. ПгДр. Юрко Панько, к. н. (із здравотных прічін). На ёго місто была до комісії пропонана і на третїм засїданю схвалена інтерна докторандка ІРЯК і абсолвентка учітельскго штудійного проґраму русиньскый язык і література в комбінації з вытварным уменём – Мґр. Зденка Цітрякова. 

 

Выслїдком дотеперїшнїх засїдань є 15. пунктів, котры обсягують пропонованы корекції у правилах русиньского правопису на Словакії по 20-ёх роках од кодіфікації (язык быв кодіфікованый в роцї 1995). Є то перша часть рекомендацій языковой комісії (за уведженый рік їх роботы), котры бы (по далшых пропозіціях – ай од актівных вжывателїв норматівной подобы русиньского языка) наслїдно вели ід другій управі языковых правил (перша была реалізована в роцї 2005, по десятёх роках од кодіфікації). Култівація нормы за далшых десять років поужываня набыла реалны контуры і вказала, же з дакотрых змін, котры были зреалізованы в роцї 2005, мало бы ся упустити і вернути ся к нормі з року 1995. О змінах, котры настали в роцї 2005 ся мож подробнїше дізнати в матеріалї: Ябур-Плїшкова: Русиньскый язык в світлї першых змін правил правопису. Ін: Народны новинкы ч. 35-41/2005. Комісія пропонує зрушити часть зміны в пунктї 5 уведженой статї, котра ся тыкать такых слов: кедь → кідь, кідьже; кебы → кібы, кобы; меджі → міджі. Также знову бы ся мало навернути писаня даных лексем подля кодіфікації з року 1995 – кедь, кедьже ← кідь, кідьже; кебы, кобы  ← кібы, кобы; меджі  ← міджі. Остатнї зміны з року 2005 комісія пропонує зохабити у платности.

 

Далшы корекції суть пропонованы з погляду практічного хоснованя языка вжывателями в дусї заключінь із ІV. міджінародного конґресу русиньского языка, котрый ся одбыв в септембрї 2005 у Пряшові. Комісія пропонує корекції, котры бы улегшыли правопис вжывателям норматівной подобы, маючі в мерьку сусїднїй контактный – словацькый язык, котрый выразнов міров впливать  на вжывателїв русиньского языка на Словакії. Беручі до увагы факт языковой інтерференції і заєдно факт, же русиньскый язык належить до ґрупы выходославяньскых языків і не мав бы стратити характерістікы выходославяньского языка, комісія пропонує такы корекції:

 

1. Про русиньскый правопис є при творїню адъєктівів од назывників характерный суфікс –ск- із помягшінём попереднёго консонанту (за предпокладу, же тот має свою корелачну пару подля крітерія твердость – мягкость), напр. пан – паньскый (жывот), діріґент – діріґентьска (палічка), рыбарь – рыбарьскый (листок), коваль – ковальскый (міх)... такый правопис буде ай при адъєктівах, в котрых настає алтернація, яка є выслїдком історічной палаталізації, напр. Прага – пражскый, Паріж – паріжскый (в єдтвуючіх правилах є норматівне подля україньского правопису: празькый, парізькый), Уліч – улічскый, грач – грачскый (не уліцькый, грацькый)Спіш – спішскый, Комлошка – комлошскый (не спіськый, комлоськый), Гаґ – гаґскый, Луксембурґ – луксембурґскый (не гадзькый, луксембурдзькый)...

 

2. Префіксы роз-, рос-, без-, бес- пропонуєме писати ак, як ай іншы префіксы в русиньскім языку – подля фонемно-морфемного прінціпу (так є то ай в сусїднїм словацькім, але тыж в україньскім языку), напр.: розписати, розстрїлити, розколысати, безправный, безсмертный..... В дотеперїшній нормі быв правопис того префікса основаный на прінціпі фонетічной асімілації: росписати, росстрїлити, бесправный, бессмертный, але безбожный, розглас, розметати... 

 

3. Писаня мягкого знака в демінутівах женьского роду і у назвах женьскых професій у парадіґмі тогды, кідь корїнь, або основа слова у формі номінатіва сінґулару ся кінчіть на мягкый согласный, напр.: куля – кулька – кульцї, дыня –

дынька – дыньцї, поштарька – поштарьцї....Тото правило буде ясно выдїляти роздїл міджі словами (главнї їх парадіґмов), котрых корїнь, або основа у формі номінатіва сінґулару ся кінчіть на твердый согласный, як напр.: палець  – до палця (не до пальця), столець – на стілцю (не на стільцю), і высше уведженыма – котрых корїнь або основа ся кінчіть на мягкый согласный.

 

4. На роздїл од правил з року 1995 пропонуєме при часословах із припонков –ова- лем єдну форму у конъюґації: куповати – я купую – ты купуєш – він (она/вна, оно/вно) купує, мы купуєме – вы купуєте – они/вни купують... Ту была подля першых правил за норматівну поважована і форма: купію, купієш, купіє, купієме, купієте, купіють, котра є характера лем про малу ґрупу діалектів, взятых за основу кодіфікації.

 

5. Не быв порядок ани у правописї присловників. Часткы рока пропонуєме писати окреме од приназывників: в яри, в лїтї, в осени (восїнь – у восени), в зимі. Окреме ся будуть писати ай із приназывником з-, напр.: з яри, з (в)осени... Напротїв того, при частях дня будеме решпектовати правило, же присловникы пишеме довєдна із приназывниками, напр.: зрана, звечера, надраном, попівночі, дополудне...

Про захованя шпеціфічностей русиньского языка в одношіню ід околитым славяньскым языкам пропонуєме такы зміны:

 

6. До назвы місяця октобер пропонуєме вложыти консонант –в-, в корешпондеції з высловностёв в русиньскых діалектах, также буде октовбер [октôўбер]. Іде о высловность білабіалного – ў –, так, як ай у словах стовп, ковбаса [стôўп/ кôўбаса], де таксамо чуєме білабіале –ў-, наслїдком котрого ся ай попереднїй гласный /о/ высловлює як звужене /ô/.

 

7. У часословах е-часованя із вставным -л- пропонуєме у третїй особі сінґулару і плуралу за норматівну встановити лем єдну форму: ламати – ламле – ламлють (не ламають), тримати – тримле (не тримать) – тримлють (не тримають), копати – копле (але копать до лопты) – коплють (але: копають до лопты), храмати – храмле (не храмать) – храмлють (не храмають)...

 

8. У лінґвістічній термінолоґії пропонуєме намісто терміну звонкый (znelý) вжывати термін дзвонкый, як протиставный проти терміну глухый (согласный). В русиньскім языку маєме лексему дзвін, од котрой бы мав быти тот термін утвореный.

 

9. Минулый час часослов прийти, выйти, зайти, котры суть утворены префіксалным способом од часослова руху – йти (оно мать ай форму іти) ся творить подобным способом, як ай іншы подобны чаослова (выняткы) з основов теперїшнёго часу на –д-, -т- (вести, плести, красти, іти – історічно было ведти, плетти, крадти, ідти), в котрых ся родовы закончіня прикладають ід скороченій основі, напр.: вів, плїв, крав, пришов, вышов, зашов (не прийшов, выйшов зайшов)...

 

10. У назвах держав пропонує языкова комісія двоякы формы у такых як: Сербія – Сербско, Хорватія – Хорватьско, Словакія – Словеньско, Італія – Таліяньско (в тім контекстї ай Таліян – Італіян), Чехія – Чесько, Румунія – Румуньско, Булгарія – Булгарьско, Ґреція – Ґрецько, Польща – Польско...

 

11. Назвы языків, котры суть утворены од адъєктівів із суфіксом –ск- пропонуєме писати: руськый – русчіна (не рущіна), польскый – польсчіна (не польщіна), чіньскый – чіньсчіна (не чінщіна)...

 

Слїдуючі пункты суть выслїдком недорїшеных частковых проблемів у правописї: 

 

1. У перевзятых словах із суфіксами –елн-, -алн- пропонуєме писати і высловлёвати тверде –л-, бо корїнь, або основа слова тых слов ся кінчіть на твердый консонант –л-, напр.: медіалный партнер, нормалный чоловік, професіоналный театер, театралный выступ... В домашнїх словах, самособов буде мягке –л-, напр.: чітатель – чітательный підпис, приятель – приятельне рїшіня, волитель – волительны предметы...., (бо ту фіґурує в основі назывника, од котрого є придавник утвореный мягке –л-). У назывниках, утвореных за помочі суфікса –ство поступуєме таксамо: кідь є корїнь, або основа слова закінчена на мягкый согласный, буде ай новоутворене слово решпектовати магкый согласный, напр.: свиня – свиньство, господарь – господарьство, дротарь – дротарьство...,а наспак, кідь є корїнь, або основа слова закінчена на твердый согласный, такый буде решпектовати ай новутворене слово, напр.: шофер – шоферство, камарат – камаратство, сомар – сомарство....

 

2. Слово діскузія пропонуєме писати із –с-: діскусія, в корешпонденції із далшыма перевзятыма словами, як напр.: шанса, причім в орфоепії заховаєме дотеперїшню высловность [діскузіjа/шанца]...

 

3. Призвіска адъєктівной формы: Сухый (Suchý), Златый (Zlatý), Малючкый (Maľučký), Конєчный (Konečný), Маяковскый (Majakovský), Білскый (Bilský)... будеме склонёвати подля адєктівів прислушного взору, причім призвіска кінчаючі на –і будуть несклонны, напр.: Чакі, Медєші, Бурі, Петефі...  

 

4. Род у перевзятых субстанівів і їх склонёваня. Субстантівы на –ум тіпу форум, пленум, вакуум... пропонуєме односити к мужскому роду і подля того їх будеме склонёвати: форум – на форумі (не на форї), пленум – на пленумі (нe на пленї), вакуум – у вакуумі (не у вакуу); Субстантівы  тіпу музей (múzeum), ліцей (lýceum) крематорій (krematórium), радій (rádium).... суть таксамо мужского роду і будеме їх склонёвати подля одповідной деклінації: музей – до музея (не до музеуму), радій – од радія, крематорій – до крематорія.... Назвникы на –а, –ія тіпу: штіпендія (štipendium), ґімназія (gymnázium), прівілеґія (privilégium), дата (dátum).... зарядити  к женьскому роду і склонёвати їх подля прислушной деклінації: штіпендія – од штіпендії, дата – од той даты (не од того датуму)... Ід женьскому роду пропонує комісія прирядити ай слова тіпу: емблема, сістема, проблема (так, як ай лінґвістічны терміны: фонема, морфема, ґрафема....) і склонёвати їх подля прислушной деклінації женьского роду.

 

Список далшых корекцій комісія предложить знова по роцї своёй роботы – кінцём рока 2017. Заєдно комісія вызывать вшыткых хоснователїв норматівной подобы русиньского языка на Словакії, абы реаґовали на даны пропозіції, респ. передавали свої властны позначкы к єднотливым орфоґрафічным ці орфоепічным правилам (такым, котры їм роблять проблемы, або мають в них неясности) у практічнім хоснованю русиньского языка. Нима ся комісія буде занимати в далшім роцї, причім зачатком рока 2017 буде орґанізована стрїча шыршого кругу языковой комісії. До того часу членове шыршого кругу языковой комісії (але, як сьме высше увели, нелем они) можуть посилати таксамо свої пропозіції на зміны.

 

ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, ПгД., Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові.

Script logo