19. 9. 2020: 65 РОКІВ ОД СМЕРТИ ЗНАМОГО ПІДКАРПАТЬСКОГО МАЛЯРЯ АДАЛБЕРТА ЕРДЕЛІ

Адалберт Ерделі (Erdélyi Béla, скуточне мено і призвіско: Іван Гриць) нар. 25. 5. 1891 у Загаттю у втогдышнїм Угорьскім кралёвстві, теперь на теріторії Українї, вмер 19. 9. 1955 в Ужгородї (СССР), теперь Україна. Быв малярём, педаґоґом і културным діятелём русиньско-нїмецького (швабского) походжіня на Підкарпатьскій Руси...

По штудіях в Европі вернув ся на Підкарпатьску Русь, А. Ерделі вєдно з Осифом Бокшаём засновав в Ужгородї Верейну школу малёваня (1927), але о два рокы пізнїше зась охаблять родный край і робить в Паріжі (1929 – 1931). Він належав до ґрупы постіпресіоністів, членами якой были Анрі Матісс, Макс Вламінк і Андре Дерен. Найвекшый вплив на Ерделі зробила творчость Пола Сезана. Перебываня у Паріжі перетворило А. Ерделі на вызнычного в Европі маляря-постімпресіоністу, майстра портретного малярьства (Автопортрет, 1930; Андреаса Остерланда, 1930; Двадцяте столїтя, 1931; Портртрет А. С., 1930-ты р.), країны (Мукачовскый замок, 1930-ы рокы;) і натурморту  (Нарутморт з фляшков і овоцинов, 1930-ты р.)

По вернутю ся на Підкарпатьску Русь брав актівну участьу створїню Общества діятелїв вытварного уменя на Підкарпатьскій Руси (1930), яке стало основов про сформованя Підкарпатьской школы малёваня. Почас далшых років быв председом общества, орґанізовав много выставок на Підкарпатьскій Руси і в іншых землях Чехословакії (Пряшів, Брно, Братїслава, Прага)... А. Ерделі быв тыж педаґоґом в часї 1920 – 1930-ых роках,.. учів малярьство і історію вытварного уменя в Мукачовскій ґімназії, Ужгородьскій ґрекокатолиьцькій учітельскій семінарії і Верейній школї малёваня...

Друга світова война мала на роботу маляря-орґанізатора неґатівный вплив, але єдночасно го примусила глубше спознати Підкарпатьску Русь. У резултатї того він створив свої найкрасшы ровоты, главно Верховинкы, 1940; Русиньска пара, 1942; Селянкы , 1942; ...

Почас совєтьского режиму А. Ерделі учів в Ужгородьскім  учіліщу декоратівного уменя (1945 – 1955)... Ёго ідея одностно перетворїня Ужгородьской школы малёваня на академію вытватрных умень, подля взору подобных школ Западной і Централной Европы, была высміяна.

Під тиском Спілкы вытватных умелцїв і совєтьской влады А. Ерделі створив дакілько тзворів у дусї соціалістічного реалізму... Але фактічно А. Ерделі быв чуджім совєтьскій сістемі, што ся проявило на автопотретах 1950-ых років, де є умелець в повнім мірї ізолованым од навколишнёго світа і зістав такым аж до своёй смерти у 1955 р. у розпуку своїх твочіх сил.