19. 5. 2021: 70 років од народжіня вытварного умелця на Підкарпатю – МИХАЙЛА БЕЛЕНЯ

  • • Єден із найвызначнїшых творів Михайла Беленя є Памятник Александра Духновіча, котрый быв одкрытый 12. 10. 1997 в Ужгородї.

    • Єден із найвызначнїшых творів Михайла Беленя є Памятник Александра Духновіча, котрый быв одкрытый 12. 10. 1997 в Ужгородї.

Михайло Белень нар. 19. 5. 1951 року в Лїсковцю бывшого СССР, теперь на теріторії Україны. Він скулптор, ґрафік, малярь і журналіст на Підкарпатю.

М. Белень скінчів Учіліще декоратівного уменя в Ужгородї (1971) і Кієвскый умелецькый інштітут (1983), аспірантуру здобыв при Академії умень СССР (1989). Потім став членом Рады умень Україны (одповідный за скулптуру), главным умелцём Закарпатьскых умелецько-выробных дїлень, членом веджіня і председом секції скулптуры Закарпатьской філії Сполку умелцїв Україны (1983), членом Сполку умелцїв Україны (1983) і членом Сполку журнасліостів Україны (1996).

Скулптуры М. Беленя характерізують ся академічным реалізмом. У 199-ых він створив серію скулпту історічных дїятелїв, звязаных із Підкарпатём, в тым чіслї памятникы Александра Духновіча (Ужгород) і Василя Гренджі-Доньского (Міжгіря), політічного дїятеля Дмитра Климпуша (Ясіня), умелця Михайла Мункачія (Мукачево) і науковця-славісты Юрія Венеліна. М. Белень є майстром малых скулптуры (медайлонів), автором ґрафічных творів Етноґрафія Карпат. Він тыж автор поетічного зборника Смерековый хрест (1995) і зборника біоґрафічных нарисів про дїятелїв на Підкарпатьскій Руси Карпатьска Україна в портретах (1998).

Михайло Алмашій, Михаіл Капраль, здрой: „Енциклопедія історії та культури карпатських русинів‟ зоставителїв П. Р. Маґочія і І. Попа. Ужгород: „Видавництво В. Падяка‟, 2010, с. 45, переклад з україньского языка і звыразнїня писма: А. З.

 

 

Script logo