19. 3. 2021: Гелена ҐІЦОВА-МІЦОВЧІНОВА: Стишкы

Гелена Ґіцова-Міцовчінова

 

Пишу писмо

не з блайвасом,

але з пером,

же їх нихто

з листочка

не выстерать.

 

Любозвучны,

материньскы

там літеры

укладаны

до Букваря,

уж Русины

златый поклад

не вышмарять.

 

І я свій род

не затаю,

але дїти

і внучата

мої писма

з азбуков

прочітають.

 

***

Мусиме Русинів

у чести тримати,

бо так приказує

наш отець і мати.

 

Там щастливы дїти

родічі годують,

де сусїд з сусїдом

шумнї бісїдують.

 

Де з пахячім квітём

росцвинуть полянкы,

а дївкы співають

русиньскы співанкы.

 

Хоць охабить богач

злату Америку,

своє щастя найде

в роднім валалику.

 

Не повідять дїтём

родічі новину,

не зрадь, дївко, сыне

русиньску родину.

 

****

Выросте молодник

із землї з корїня,

а так ся розросте

русиньске

наше поколїня.

 

Я дївка і мати

русиньского роду,

може ся дочекам

лем здравого плоду.

 

Дївчіны квіточкы

і квіточка сына

познають бісїду

родины Русина.

 

Співають співанкы,

што научіла мати,

не хотять за чудже

родных запродати.

 

(З приправлёваной книжкы Гелены Ґіцовой-Міцовчіновой – Поклад русиньской матери.)