18. 12. 2024: 90 рокув удзначає Александер КУПАР (ХУСТ), доктор архітектуры, карпаторусинськый писатель-реаліст

Про його житейськый путь читаєме в книзі "НОВЕЛЫ, ЮМОРЕСКЫ" (Будапешт, 2020, 212 c.): https://drive.google.com/.../1wVo6UrpXhlMb72QojnZad5.../view

Я, Купар Александер (Александер Хуст) народився 13.12.1934 р. у Грушôві у родині гр. кат. сященника тай учителькы. По смерти нянька, у 1939 р. родина переїхала у Хуст, де и прÿйшло моє

дітинство. Там-ем закÿнчив середню шкôлу тай музикальну семилітку. Высшоє образованя дÿстав-ем у Львÿвськÿй політехниці, де-м штудійовав будовательство и архітектуру. Трудову діятельнÿсть почав-ем у Ужгороді. З 1962-1964 учив-ем ся в аспірантурі в Центральнôму НИИ теорії, історії и перспективных проблем архітектуры у Москві, де-м дÿстав диплом кандидата архітектуры. По закÿнченю аспіпантуры робив-ем у проектнôму институті в Ашхабаді. У 1965р. быв-ем принятый у союз архітекторÿв. У 1969 р. вернув-ем ся на отцюзину, в Ужгород, де-м створив родину (маю дві дôнькы), и робив-ем головным архітектором города. У 1971 р. быв-ем избраный по конкурсу на архітектурный факультет Львÿвського політехнічного института, де спочатку як ст. выкладач, а пак як доцент пророби-ем 8 рôкÿв. У 1979 р. по розпаду родины, емігровав-ем до Мадярщины.

Проектова-ем у Будапештськôму проектному институті (BVTV), и у рÿзных проектных тай будовальных фірмах. Проектну рôбôту совміщав-ем из научно-изслідовательськôв рôбôтôв. Cотрудничав-ем из Будапештськым технічным універзитетом. У 1984 р. дÿстав-ем диплом доктора архітектуры (DR.TECHN). Нараз по приїзді у Будапешт включив-ем ся у житя русинськôї діаспоры. Читав-ем по радіо свôї новелы, выступав на телевізії, пропагуючи значимÿсть нашых деревляных храмÿв, організовав межинародный фонд «За збереженя шедеврÿв деревляного сакрального зодчества Пудкарпатя». У журналі «Русинській світ» та у «Календарях-альманахах» публіковав-ем свôї новелы. Много-м вандровав (быв-ем майже в усьых европейськых столицях, Египті, США, Канаді). Усе-м мріяв вернутися на отцюзину. И коли ся сслизла из лиця землі «імперія зла», у надії, што типир, накониць, начнеся у мôйому рÿдному крайови удродженя русинства, у 2002 р. вернув-ем ся дôмÿ. Поселив-ем ся у Малуй Копани, створив нову родину. Малюю, пишу новелы, публікую їх у русинськых журналах тай альманахах. А обы з ня быв якыись хосен, читаю лекції у Закарпатськÿй академії умільств.

Жрідло: Русиньскы писателї

(Публікуєме в оріґіналї – підкарпатьскім варіантї русиньского языка. )