17. 5. 2021: Недожытых 95 років знамого етноґрафа на Словакії – ЯНА ПОДОЛАКА

Ян Подолак (Ján Podolák) нар. 17. 5. 2021 у Долній Сучі втогдышнёй Чехословакії, треперь на теріторії Словакії, (позн. ред.: вмер 15. 2. 2017 у Братїславі на Словакії. Быв то знамый етноґраф і высокошкольскый учітель на Словакії.

Робив в Інштітутї етноґрафії Словацькой академії наук і учів на факултї етноґрафії і фолклору Універзіты Коменьского у Братїславі. Тїсно сполупрацовав як конзултант (1975 – 1990) із втогдышнїм Музеём україньско-руськой културы у Свіднику і знав здобыти штатну підпору про експозіцію під голым небом (сканзен) традічной русиньской архітектуры.

Інтерес Я. Подолака як науковця зосередив ся на традічный аґрарный жывот Словакії. Він быв ініціатором научного проєкту запису традічной матеріалной і духовной културы семох русиньскых сел верхнёго току р. Цірохы на север од м. Снина перед затоплїнём у 1970-ых роках. (позн. ред.: про будову стариньской гатї). Быв редактором выданя матеріалів того баданя: „Horná Cirocha“ (1985). Выдав тыж моноґрафію, присвячену техніцї вівчарьства на Словакії, векшыну матеріалїв якой взяв із заселеных Русинами реґіонів Пряшівской области: „Tradičné ovčiarstvo na Slovensku“ (1982), „Die traditionelle Schauhaltung in der Slowakei“ (1992).

Лїтература: Мирослав Сополига, „Ювілей етнографа‟, Дукля, XXXIV, 4 (Пряшів, 1986), с. 69-70.

Павел Роберт Маґочій, здрой: „Енциклопедія історії та культури карпатських русинів‟ зоставителїв П. Р. Маґочія і І. Попа. Ужгород: „Видавництво В. Падяка‟, 2010, с. 599, переклад з україньского языка і звыразнїня писма: А. З.