17. 4. 2017: 130. річниця смерти ректора Ягайлоньского Університету

Невельо єст сынів лемківской землі, якы за вшыткы столітя нашого бытуваня в Карпатах осягнули так вельо, якы осягнули вершыны професийных можливости, а при тым як выдатны записали ся не лем в істориі лемківского народу, але такой серед світовых університетскых спільнот. Таком особом, уродженцьом Фльоринкы, был проф. Емілиян Чырняньскій, будучий в роках свойой найбільшой професийной активности ректором найстаршой польской учельні – Ягайлоньского Університету.

Емілиян Чырняньскій пришол на світ 20. січня/януара 1824 р. в родині грекокатолицкого священника Григория Чырняньского, якій служыл в находячій ся на західній Лемковині Фльоринці. Його няньо не лем служыл в церкви, вюл і діяльніст в освітній адміністрациі (был шкільным інспектором в Мушыні і радцьом перемышльской консисториі до шкільных справ).

 

Початкова освіта

Основну школу і ґімназию скінчыл в Новым Санчы. Як сын священника початково вюл семінарийне вчыня в Перемышли, якє завершыл в 1844 р. Пак зачал студиі на Теолоґічным Выділі Львівского Університету. Хворота примусила го перервати вчыня, але оддавал ся природничым наукам. Быти може товды змінил пляны на будуче. В 1846 р. вступил до Технічной Академіі во Львові, де студиювал математику і хімію. Скоро достережено його здібности, 15. мая 1847 р. был покликаний на асистента хіміі при проф. Фрідріху Рохледері. Товды тіж вступил до львівского Господарчого Товариства. В тым періоді науковой діяльности печатал (1849 р.) опрацуваня про два новы природны хімічны звязкы, якы нашол в коріню валерияны. Посаду професорского асистента держыл до 1. жолтня/октобра 1851 р. Дальше перенюс ся до Прагы, де працувал на тамтышнім університеті в хімічній лябораториі, надале під проводом проф. Рохледера.

 

Ягайлоньскій Університет

Міністерияльным декретом з 6. вересня/септембра 1851 р. Чырняньскій, маючы лем 27 років, был покликаний на надзвычайного професора загальной хіміі на Ягайлоньскым Універсистеті в Кракові. Од зачатку было му поручене вести кафедру хіміі, котром завідувал такой ціле своє жытя, бо через дальшых 37 років. В своій науковій роботі занимал ся так загальном хімійом, як і выкладал неорґанічну, фармацевтичну та аналітичну.

З краківскым періодом жытя Емілияна Чырняньского повязаны сут і його дальшы успіхы. В листопаді/новембрі 1851 р.  вступил до Наукового Краківского Товариства. Брал участ предовшыткым в засіданях Академічного Выділу, де внет покликано го до комісиі про сотворіня принципів хімічной лексикы.

Будучы ведучым кафедры, піднял шор рішынь, што мали на ціли змодернізувати лябораториі і хімічны працовні. Скоро, бо в 1852 р., власти ЯУ признали му званя доктора honoris causa. Початок другой пол. ХІХ ст. то дві науковы публикациі: Słownictwo polskie chemiczne (1853) i Rozbôr chemiczny wody Krynickiej (1856)Єдном з векшых його прац была опубликувана в 1857 р. книжка пн. Wykład chemii nieorganicznej zastosowany do przemysłu, handlu i medycyny.

Чырняньскій был членом Бальнеолоґічной Комісиі, яка фунґувала при Науковым Краківскым Товаристві. Маючы 35 років, міністерияльным декретом был піднесений до гідности звычайного професора хіміі ЯУ. Друга пол. ХІХ ст. то пробы введіня насильной ґерманізациі ЯУ австрийскыма властями. Проф. Чырняньскій протиставлял ся такым практикам. Стоял при своім, што офіцийным языком вчыня на університеті винен быти польскій язык. З той причыны был дисциплінарні караний та горозила му димісия зо становиска. Щестливо лишыл ся як ведучий кафедры.

Дальшы його опрацуваня то м.ін. печатаны 1860 р. Rozbiór chemiczny wód siarczanych Lubieńskiej i Swoszowickiej, Sposób wyrabiania ługów i soli z wód Iwonickich ай векше діло пн. Teorya tworzenia się połączeń chemicznych na postawie ruchu wirowego atomów przez dra Czyrniańskiego, profesora chemii na Uniwersytecie Jagiellońskim. Успіхом вказала ся выголошена в 1865 р. його нова терия Teorya chemiczna oparta na ruchach wirowych niedziałek.

В 1874 р. был покликаний на декана Філософічного Выділу ЯУ, а пак на члена новой Хімічной Секциі Фізийоґрафічной Комісиі. О тым самым часі надрукуване было його інче діло пн. Chemia organiczna zastosowana do przemysłu, rolnictwa i lekarstwa.

Доказом його професийональности і пошаны серед науковой кадры было покликаня го в 1874 р. на функцию Ректора ЯУ. Был тіж присяжным судовым хіміком про західню Галичыну.

Єдным зо студентів проф. Чырняньского был Кароль Ольшевскій, пізнійший працівник ЯУ, якій вынашол методу скрапляня азоту. Ольшевскій свій великій успіх осягнул завдякы працовни Низкых Температур, яку в 1883 р. отворил Чырняньскій. Доднес серед дослідників ходят голосы, же кєд бы Чырняньскій был о пару років молодший, то як раз йому приписуваний бы был успіх скрапліня азоту.

 

Час коли Е. Чырняньскій вюл кафедру і был ректором ЯУ, принюс університетови розвиток і модернізацию. Чырняньскій через пару років свойой професорской роботы вынашол новы хімічны теориі, якы боронил перед критикантами та якы перетырвали до днес.

 

Польска Академія Знань 

7. липця/юлия 1873 р. покликана была Польска Академія Знань, до днес найбільш престіжна наукова корпорация зосереджаюча університетску інтеліґеницю. Е. Чырняньскій был єдным з основателів той інституциі. Был він покликаний на активного члена ІІІ Математично-Природничого Выділу. Товды вказали ся: Chemia nieorganiczna mniejsza ułożona dla szkół realnych, Przewodnik przy rozbiorach jakościowych ciał nieorganicznych та Chemia nieorganiczna ułożona dla Uniwersytetów i Akademii technicznych

Проф. Емілиян Чырняньскій мал вельо інчых фукнций, за котры вельократно был нагороджаний. В 1887 р. отримал гідніст Радці Двору.

 

Смерт і памят по роках

Смерт на Е. Чырняньского пришла несподівано 14. квітня/апріля 1888 р. Причыном было поражыня серця. Чын похорону прошол в краківскій грекокатолицкій церкви, што ся находит при ул. Вісльній. З женом Марийом з Стельзгаммерів мал троє діти – сына і дві дівкы. Сын, Юлиян Тадей (1860-1921), пішол за вітцьом і был доктором медицины ЯУ. Внуками по старшій дівці были Юлиюш Мариян Ретінґер (1885-1931), професор лікарской хіміі університетів в Відни і Чікаґо, та Юзеф Гєронім Ретінґер (1888-1960), особистий дорадця Головного Командира Польскых Збройных Сил і премєра Польского Уряду на Заході, ґен. Владислава Сікорского.

 

Емілиян Чырняньскій спочыват на Раковицкым Цмонтери в Кракові. Час-до-часу дахто перейде і поставит світило на його могылі. На жаль, покус і днешні власти ЯУ, а і самы Лемкы забыли про ректора Чырняньского. Памятник на його могылі є в злым стані, свідоцтвом чого сут поміщены долов фотоґрафіі.

Статю оброблено на основі: Я. Воргач, Лемко – Ректор Ягайлоньского Університету, в: «Лемківскій Календар 1998», выд. Стоваришыня Лемків, с. 76-83.; B. Horbal, Obecność Łemków w nauce i kulturze polskiej, в: Łemkowie, ред. B. Machul-Telus, Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe, 2013, с. 155.

 

Севериян КОСОВСКЫЙ

(Публікуєме в оріґіналї – лемківскім варіантї русиньского языка.)

Script logo