17. 2. 2018: Вышов научный зборник Studium Carpato-Ruthenorum 2017

Вступне слово едіторкы

Скінчів ся девятый річник серії научных семінарів карпаторусиністікы і маєме перед собов уже девятый зборник рефератів STUDIUM CARPATO-RUTHENORUM 2017/ Штудії з карпаторусиністікы 9. Фінанції на выданя тогорічного зборника дало Выдавательство Пряшівской універзіты, за што хочеме подяковати (Позн. ред.: Пряшів: Пряшівска універзіта, 2017, 136 с., ISBN 978-80-555.1952-4, рецензенты: доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н., проф. Др. Михаіл Капраль, к. н.)

 

Семінары карпаторусиністікы, котры реґуларно орґанізує Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові (ІРЯК-ПУ) од року 2009, то значіть, же рік по взнику ІРЯК-ПУ як самостатного інштітуту, суть простором на презентацію найновшых выслїдків научных бадань з области карпаторусиністікы – релатівно молодой научной дісціпліны, котра ся етабловала на Пряшівскій універзітї. В контекстї з пріорітныма цїлями народно-обродного процесу Русинів як міноріты в рамках середнёевропского простору, темы семінарів девятого річника корешпондують з тыма цїлями. Суть присвячены передовшыткым области упевнёваня статусу і розвоя материньского языка Русинів, а таксамо едукації в нїм. Бадателям, котры роблять у тых сферах быв выдїленый найбівшый простор (єден семінар быв присвяченый зміцнёваню статусу русиньского языка, далшы три аплікації материньского языка Русинів до школьской і церьковной сферы). Не забыли сьме ани на сучасну русиньску літературу, котров уже од року 2013 зачінать каждый новый річник проєкту Научных семінарів карпаторусиністікы.

Ай в тім роцї першов темов была сучасна русиньска література. Выступаючій – інтерный докторанд ІРЯК ПУ, занимаючій ся розвоём русиньской літературы на Словакії по роцї 1989 – Мґр. Михал Павліч прочітав тему Літературна рефлексія войны в оповіданях Людмілы Шандаловой. Додаваме, же зборник повідань з періоду другой світовой войны на основі розповідей своёй мамы выдала авторка в роцї 2016 під назвов Червеный берег. Семінар, котрого сполуорґанізатором быв Сполок русиньскых писателїв на Словакії ся одбыв 22. 2. 2017 і быв споєный з презентаціёв выдань умелецькой літературы в русиньскім языку на Словакії, котры вышли в уведженім календарьнім роцї.

 

5. 4. 2017 ся одбыв другый семінар карпаторусиністікы, на котрім выступила русиньска актівістка, авторка і орґанізаторка проєкту вечернїх школ русиньского языка – ПгДр. Люба Кралёва, ПгД. Тема семінара Вечернї школы літературного русиньского языка  рїшіня абсенції школьской сістемы русиньской народностной освіты на Словакії ся стала высоко актуалнов главнї в корешпонденції з фактом, же розвой русиньского народностного школства на Словакії уж довгы рокы стаґнує. Проєкт з назвов Вечернї школы літературного русиньского языка є єдиный такого характеру, котрый быв од року 2013 каждорічно предкладованый на Урядї влады – в проґрамі Підпора народностных меншын в ревіталізачнім процесї третёго народного оброджіня Русинів по роцї 1989. Ёго авторка і коордінаторка за пять років фунґованя того проєкту вказала, же Русины мають інтерес о освоїня сі свого материньского языкав ёго норматівній подобі. Ініціатівны крокы і бівша підпора ся ту чекать з боку компетентных орґанів на містній і цїлоштатній уровни.

 

Далшый семінар быв присвяченый звышованю статусу русиньского языка як мінорітного языка.  З темов Языковый менежмент як приступ в штандартізації і пропаґації меншынового языка выступив 31. 5. 2017 гость з Чеськой републікы – Мґр. Маріан Слобода, ПгД., соціолінґвіста з Інштітуту середнёевропскых штудій Філозоґічной факулты Карловой універзіты в Празї. Нажаль, выступаючій із часовых прічін не додав уведжену штудію до зборника. Будеме ся надїяти, же свій довг сповнить і статю будеме мочі опубліковати в наступнім роцї.

 

Проблематіков русиньского народностного школства з погляду методіка про русиньскы школы ся занимав на далшім семінарї (одбыв ся 4. 10. 2017) Мґр. Марек Ґай, довгорічный учітель русиньского языка, котрый представив інововану концепцію навчаня русиньского языка і літературы в передпрімарній і прімарній едукації на Словакії. Штудія є цїнна ай тым, же обсягує сумар штатістічных даных, сучастёв котрых є напр. чісло вшыткых школярїв (в рамках єднотливых основных школ), котры ся в сучасности учать русиньскый язык в розлічных формах, а таксамо выслїдкы сондованя інтересу о навчаня русиньского языка на дакотрых середнїх школах. Можеме конштатовати, же уведженов концепціёв ся зачала занимати нова міністерка школства СР Мартіна Лубіова в сполупраці із штатным таёмником Міністерства школства СР – Петром Крайняком.

 

Вопрос хоснованя церьковнославяньского і сучасного літературного русиньского языка священиками православной церькви представив о. Петро Савчак, православнный священик, походжінём Русин, котрый є заєдно высокошкольскым учітелём на Катедрї практічной і сістематічной теолоґії Православной богословской факулты Пряшівской універзіты у Пряшові. Назва темы Православны Русины на Словакії і вопрос їх богослужoбного языка (Погляды, вызвы, прямованя), котра была прочітана 25. 10. 2017, наісто многых заінтересовала. Отець Савчак ся став першым православным священиком, котрый прияв позваня выступити на семінарї карпаторусиністікы з темов, котра дакілько років резонує нелем в колах як православных, так ай ґреколатолицькых священиків, але ай меджі Русинами, котры суть традічныма вірниками обидвох церьквей выходного обряду. Будеме ся надїяти, же ёго статя ся стане імпулзом на далшы діскусії односно уведженой проблематікы.

 

Тогорічны семінары завершила не менше інтересна тема Книжніця ґрекокатолицькой єпархії у Пряшові (1819) як сполочный проєкт пряшівского єпіскопа Ґриґорія Тарковіча (17451841) і угорьского філантропа Яна-Бабтісты Ковача (17641834), з котров выступив 22. 11. 2017 ТгДр. Михал Ґлеваняк, бадатель, котрый ся занимать бібліоґрафічным фондом ґрекокатолицькой єпархії, в сучасности працовник Універзітной книжніцї Пряшівской універзіты у Пряшові. Із статї ся можеме дізнати інтересны факты о вызначных особностях нелем церьковного, але ай світьского жывота (походжінём Русинів ай Нерусинів), котры ся стали донаторами книжніцї. Книжніцю, котра є знама під назвов „Bibliothecae Kovancsiano-Dioecesane“   у свій час засновав пряшівскый єпіскоп Ґриґорій Тарковіч вєдно із угорьскым філантропом Яном-Бабтістом Ковачом. Михал Ґлеваняк меновав у статї понад 20 донаторів, котры уведженій бібліотецї подаровали цїнны публікації. Окрем высшеуведженых, были меджі нима ай такы особности як: Матєй Бенё, Іван Ольшавскый, Іван Орлай, Антон Кутка, Йонаш Заборьскый, Ян Лацко і іншы.

 

У додатковій штудії представив Мґр. Валерій Падяк, к. н., з Інштітуту русиньского языка і културы ПУ тему Театралне дійство авадь містика? (за єден давный обычай у карпаторусинів), в котрій ся  мож дочітати о інтереснім звычаю меджі Русинами в минулости званім «лопатка/лопаткы», або «забава при мертвім».

 

Єднотливы статї публікуєме в языку, в якім были прочітаны на семінарї. Як традічно, сучастёв зборника є професіонална біоґрафія єднотливых выступаючіх на семінарах.

 

Віриме, же ай тогорічный зборник притягне увагу вшыткых, котры не мали можность быти участны на семінарах, але довгодобо проявлюють інтерес о дакотру з областей карпаторусиністікы, заступлену в зборнику конкретнов статёв. Тїшиме ся на юбілейный – десятый річник проєкту Інштітуту русиньского языка і културы, котрый є од року 2016 сучастёв Центра языків і култур народностных меншын Пряшівской універзіты у Пряшові – Научных семінарів карпаторусиністікы.

 

ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, ПгД.

Script logo