17. 11. 2017: Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты навсе зістане звязаный з меном професора Рене Матловіча

  • Бывшый ректор Пряшівской універзіты у Пряшові проф. РНДр. Рене Матловіч, ПгД., якый 31. юла 2017 ославив своє 60-річа, приспів ку зроду Іншітуту русиньского языка і културы ПУ.

    Бывшый ректор Пряшівской універзіты у Пряшові проф. РНДр. Рене Матловіч, ПгД., якый 31. юла 2017 ославив своє 60-річа, приспів ку зроду Іншітуту русиньского языка і културы ПУ.

1. марца 2008 на Пряшівскій універзітї в Пряшові быв створеный самостатный Інштітут русиньского языка і културы (ІРЯК ПУ). Тым ся де факто сповнив цїль, котрый собі поставили лідеры русиньского руху на зачатку русиньского возродного процесу на Словакії по „нїжній“ револуції 1989 року – створити самостатну катедру русиньского языка і културы. То значіть, же занедовго, 1. марца 2018, ІРЯК ПУ ославить 10 років своёй роботы, а высокошкольска русиністіка на Словакії 1. септембра 2018 ославить свій 20-річный юбілей. Суть то вызначны моменты нелем про словацьку, але тыж про світову русиністіку, бо сучасна робота ІРЯК ПУ, научны і одборны публікації робітників інштітуту, їх проєкты і робочі контакты уж давно пересягли граніцї Словакії і Европы.

 

Но покы взникнув русиньскый інштітут як высокошкольска інштітуція в такій подобі, як го знаме днесь, было треба перейти довгу і тернисту путь. Найбівшый дїл роботы в тім процесї зробили в данім часї, т. є. зачатком 90-х років ХХ. ст., найвысшы представителї русиньского руху – небогый Василь Турок, тогдышнїй председа Русиньской оброды і Світового конґресу Русинів, і Александер Зозуляк, тогдышнїй выконный таёмник обидвох орґанізацій.

 

Спершу, в роцї 1993, досягли заложіня Іншітуту русиньского языка і културы при Русиньскій обродї в Пряшові. Была то історічна подїя, яка мала вырїшалный вплив на процес кодіфікації русиньского языка на Словакії. А притім ся анґажовали за створїня самостатной катедры або холем Оддїлїня русиньского языка і културы на дакотрій із факулт тогдышнёй Універзіты П. Й. Шафаріка в Пряшові, про яку в роцї 1994 – перед парламентныма вольбами – здобыли 1,5 міліона корун на єй заряджіня. Нажаль, тогочасна сітуація на універзітї, яку счасти контролёвали іщі комуністічны штруктуры, не дозволила тот план зреалізовати, а заряджены просторы будучого русиньского інштітуту, якы дочасно мали своє місце мімо універзіты, в сучасній будові пряшівского Уряду роботы на ул. Словеньскій, были зліквідованы внаслїдку абсенції штатных фінанцій на їх пронаём. Наслїдком того маєток за 1,5 міліона корун розобрала собі універзіта а Русины, так як нераз в історії, зась зістали як „сироты в заточенії‟...

 

Конштруктівы зміны в рїшаню проблему академічной інштітуції заміряной на русиністіку настали аж о 4 рокы пізнїше – перед далшыма парламентныма вольбами. В роцї 1998, по многых діскузіях із представителями штату і влады, Міністерство школства СР придїлило штатну дотацію уж самостатній Пряшівскій універзітї на мзды про трёх робітників оддїлїня русиністікы (доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н., ПгДр. Анна Плїшкова, Аліца Турокова-Меценёва, днесь Вєтошевова), яке ся мало стати інтеґралнов частёв дакотрой універзітной інштітуції. Вдяка тому тогдышнїй першый ректор Пряшівской універзіты проф. ПгДр. Карол Феч, к. н., створив у роцї 1998 Інштітут народностных штудій і чуджіх языків (ІНШЧЯ) з домінантным Оддїлїнём русиньского языка і културы. За другого ректора, проф. ПгДр. Франтїшка Мігіны, к. н., тот інштітут ся в роцї 2006 перетрансформовав на Інштітут реґіоналных і народностных штудій (ІРНШ), заміряный на баданя реґіону і народностей, де позіція русиньского оддїлїня, нажаль, была зредукована уж лем на „ґрупу про русиньскый язык і културу Оддїлїня про баданя народностной проблематікы ІРНШ ПУ“. В новій сітуації ся на даякы бівшы перспектівы про русиністіку на Пряшівскій універзітї лем тяжко мож было надїяти. І хоць в тім часї оддїлїня уж реалізовало бакаларьскый штудійный проґрам, процес акредітації котрого з розлічных, часто субєктівных прічін, ся волїк пару років і нихто не знав, ці ся раз закінчіть успішно. А на акредітацію штудійного проґраму 2. ступня – маґістерьского тогды нихто не міг мати ани подумы!

 

Без огляду на неприязну нову сітуацію, до якой ся дістало бывше Оддїлїня русиньского языка і културы, робітници оддїлїня – доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н.,  ПгДр. Анна Плїшкова, к якым пізнїше прибыли Мґр. Алена Блыхова і ПгДр. Кветослава Копорова, і далшы експерны сполупрацовници, продовжовали у своїй научно-педаґоґічній роботї. Выслїдкы їх роботы не зістали без одзыву.

По наступі до функції (2007) третёго ректора Пряшівской універзіты, проф. РНДр. Рене Матловіча, ПгД., по наслїдных орґанізачных змінах на універзітї, на ёго пропозіцію, котру схвалив Академічный сенат ПУ 12. фебруара 2008, было вырїшено перетрансформовати ґрупу про русинськый язык і културу‟ на самостатный Інштітут русиньского языка і културы ПУ. О створїню нового Інштітуту русиньского языка і културы 1. марца 2008 – інформовав новинарїв на бріфінґу 14. марца 2008 ректор Пряшівской універзіты проф. РНДр. Рене Матловіч, ПгД. і повірена веджінём того інштітуту ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД. У своїм прослові ректор высоко оцїнив научно-педаґоґічну роботу малого колектіву бывшого Оддїлїня русиньского языка і културы і ёго богату публікачну роботу, яку документовала выставка публікацій приправена про новинарїв. Ректор підкреслив своє рїшіня створити споминаный інштітут так ці так, але оцїнив і факт, же ёго пропозіція нашла підтримку у скоро цїлого 27-членного Академічного сенату Пряшівской універзіты, што поважує за высоке оцїнїня роботы інтерных і екстерных научно-педаґоґічных працовників бывшого русиньского оддїлїня і правилность свого рїшіня. А. Плїшкова росповіла конкретнїше о роботї оддїлїня і о планах на розвиток уж теперь нового інштітуту, причім підкреслила, же про ІРЯК ПУ важнов буде кооперація з катедрами русиністікы в іншых країнах: в Сербії, Польщі, Мадярщінї і в Канадї. Апропо, договор о сполупраці міджі ПУ і Торонтьсков універзітов быв приправленый на підпис іщі в зачатках екзістенції Оддїлїня русинського языка і културы ІНШЧЯ (1999), т. з. за першого ректора ПУ, але внаслїдку розлічных прічін офіціално підписаный і до практічного жывота быв уведженый аж за третёго ректора, а то за професора Рене Матловіча – аж в роцї 2012. Підписаня білатералного договору за Торонтьску універзіту орґанізовав професор Торонтьской універзіты – Павел Роберт Маґочій, якый в роцї 2008 у звязи з отворїнём нового Інштітуту русиньского языка і културы ПУ в Пряшові ректорови ПУ Р. Матловічови послав поздравне писмо, котре публікуєме ниже:

 

Проф. РНДр. Рене Матловіч, ПгД.,                                                              ректор Пряшівской універзіты,

Нам. леґіонарїв 3, 080 01 Пряшів

СЛОВЕНЬСКО, 14. марца 2008

 

Важеный пане ректоре!

Посыламе Вам найщірішый поздрав з нагоды історічного дня 1. марца 2008, коли быв офіціално створеный Інштітут русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї в Пряшові.

Од самого зачатку сучасного русиньского народного возроджіня, першы выгонкы якого ся обявили на теріторії Словакії під  жывотодарныма вітрами „нїжной“ револуції 1989 року, лідры того руху поставили перед себе дакілько задач. Єднов із тых задач было створїня катедры русиністікы на Пряшівскій універзітї. Почас скоро цїлого десятьроча обчаньскы орґанізації Русинів, такы як Русиньска оброда на Словеньску,  Русин і Народны новинкы, выжадовали од влады і веджіня універзіты сповнїня той задачі, котра спочатку была зреалізована у формі створїня русиньского оддїлїня в рамках іншого научно-педаґоґічного інштітуту на Пряшівскій універзітї.

Славісты цїлого світу од року 1989 уважно слїдовали розвиток русиністікы на уровни універзіт в Польщі, Словакії, Мадярьску і Сербії. І не было похыбностей о тім, же праві Пряшівска універзіта є передовым центром русиністікы, зато ректор той універзіты проф. Др. Рене Матловіч проявив добру волю і далекозракость, створивши русиньскый інштітут.

Посыламе нашы найсердечнїшы ґратулації професорови Матловічови за ёго мудрость, і нашы найлїпшы пожеланя докторцї Аннї Плїшковій і єй колеґам у далшім успішнім розвитку педаґоґічного і научного дїятельства новой інштітуції, котру уж теперь правом мож назвати центром русиністікы світового значіня.

 З найщірішым пожеланём

                                            Проф. Др. Павел Роберт Маґочій,

ведучій Катедры україністікы Торонтьской універзіты, академік Канадьской кралёвской академії наук, академік Міджінародной славяньской академії, честный член Научного общества і Гарвардьской універзіты,

председа Світовой рады Русинів.‟

 

 

Зміны дакотрых внуторных предписів на Пряшівскій універзітї настали у звязи з новелізаціов закона ч. 131/2002 Зб. з. о высокых школах і о змінї і доповнїню дакотрых законів, котра платить од 1. 9. 2007 і од 1. 1. 2008, але так само і з практічных потреб той высокой школы. Кажда высока школа была повинна конкретны зміны закомпоновати  до свого штатуту і мусила їх предложыти на реґістрацію Міністерству школства СР до 31. марца 2008. Із вшыткых змін, схваленых Академічным сенатом ПУ, найвызначнїшыма з нашого погляду суть орґанізачны зміны, внаслїдку якых взникнув якраз Інштітут русиньского языка і културы ПУ, робота якого є заміряна на баданя і розвой русиньского языка, літературы і културы в єй конкретных реалізаціях.

 

Директорков Інштітуту русиньского языка і културы од року 2008 є доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД. Інштітут в сучасности має інтерных 6 робітників і 3 інтерных докторантів, реалізує 3 акредітованы штудійны проґрамы на базї русиньского языка – бакаларькый, маґістерьскый і докторьскый, научны і едукачны проєкты міджінародного характеру. На основі веджіня ПУ, на челї юкого стояв Р. Матловіч, в роцї 2014 інштітут здобыв новы просторы в будові Ректорату ПУ на Ул. 17. новембра ч. 15, котры были вгодны і на будованя Книжніцї карпаторусиністікы. Єй основый обсяг творять документы у матеріалній і діґіталній формі Бібліотекы карпаторусиністікы Торонтьской універзіты.

 

Од кінця року 2015 ІРЯК ПУ – вєдно з Інштітутом мадярьского языка і културы і Інштітутом ромскых штудій – ся став інтеґралнов частёв нового Центра языків і култур народностных меншын ПУ. Віриме, же і в новій орґанізачній штруктурї і за нового веджіня ПУ на челї з ректором проф. ПгДр. Петром Конём, к. н., ІРЯК ПУ буде не менше успішный у своїй роботї, як то было почас цїлого 8-річного ректорьского періоду проф. РНДр. Рене Матловіча, ПгД., мено якого так навсе ся запише до історії конштітуованя высокошкольской русиністікы на Словакії, але тыж до ревіталізачного процесу карпатьскых Русинів.

 

Мґр. Александер ЗОЗУЛЯК, шефредактор Русинa

Script logo