16. 6. 2020: Методічны інштрукції к закону ч. 184/1999 З. з. о вжываню языків народностных меншын у формулаціях пізнїшых приписів

Уряд влады Словацькой републікы (дале лем „уряд влады‟) подля § 7а абз. 1 закона ч. 184/1999 З. з. о вжываню языків народностных меншын у формулаціях пізнїшых приписів (дале лем „закон ч. 184/1999 З. з.‟) в сполупраці з одборнов комісіёв[1] на аплікацію закона о языках народностных меншын выдає слїдуючі методічны інштрукції к закону ч. 184/1999 З. з. о вжываню языків народностных меншын у формулаціях пізнїшых приписів (дале лем „методічны інштрукції‟):

Ст. І

Цїль і розсяг аплікації методічных інштрукцій

Цїлём методічных інштрукцій є дати комплетны інформації і методічны рекомендації звязаны із вжыванём языків народностных меншын головно:

а) обчанам Словацькой републікы (дале тыж „СР‟), котры належать к народностным меншынам;

б) містным орґанам штатной справы з центром в селї/містї, в котрім ся подля закона ч. 184/1999 З. з. вжывать язык народностной меншыны;

ц) орґанам теріторіалной самосправы з центромв селї/містї, в котрім ся подля закона ч. 184/1999 З. з. вжывать язык народностной меншыны;

д) юрідічным особам створеным теріторіалнов самосправов в селї/містї, в котрім ся подля закона ч. 184/1999 З. з. вжывать язык народностной меншыны;

е) орґанізачным частям безпечностных і захранных зборів в селї/містї, в котрім ся подля закона ч. 184/1999 З. з. вжывать язык народностной меншыны;

ф) подникательскым субєктам подля § 2 абз. 2 буквы а) аж д) закона ч. 513/1991 Зб. Обходный законник у формулаціях пізнїшых приписів.

Методічны інштрукції подля § 7а абз. 1 закона ч. 184/1999 З. з. служать як практічный приручник при рїшаню конкретных вопросів з аплікачной практікы закона ч. 184/1999 З. з., подля котрого уряд влады дає одборну і методічну поміч орґанам верейной справы і орґанізачным частям безпечностных і захранных зборів при аплікованю того закона.
Під понятём „одборна і методічна поміч‟ ся розумить дїятельство уряду влады реалізоване з цїлём помагати процесу аплікації закона ч. 184/1999 З. з.
Там, де параґрафы тых методічных інштрукцій дефінують особы мужского роду, інштрукції ся односять і на особы женьского роду.

Ст. ІІ

Предмет і штруктура закона ч. 184/1999 З. з.

Предметом закона ч. 184/1999 З. з. є становлїня условій хоснованя языка народностной меншыны в уряднім контактї і в сферах реґулованых тым законом.
Закон ч. 184/1999 З. з. є роздїленый слїдуючім способом:

§ 1 абз. 1 – дефінованя розсягу компетенцій закона і цїля закона;
§ 1 абз. 2 – дефінованя понятя язык народностной меншыны;
§ 2 – вжываня языка народностной меншыны в уряднім контактї;
§ 3 абз. 1 і 2 – вжываня языка народностной меншыны на засїданях орґанів верейной справы;
§ 3 абз. 3 – вжываня языка народностной меншыны при веджіню кронікы села/міста;
§ 3 абз. 4 – вжываня языка народностной меншыны в урядній аґендї;
§ 4 – означіня в языку народностной меншыны;
§ 4а – містне референдум о змінї означіня села/міста;
§ 5 абз. 1 і 2 – вжываня языка народностной меншыны в судных процесах і в сферї передшкольской выховы, основных школ, середнїх школ і културы;
§ 5 абз. 3 – вжываня языка народностной меншыны в здравотницькых інштітуціях і інштітуціях соціалных служеб або інштітуціях соціалноправной охраны дїтей і соціалной курателы;
§ 5а – інформованя шырокой громады в языку народностной меншыны;
§ 5б – розшырёваня і приїманя інформацій в языку народностной меншыны;
§ 7 абз. 1 і 2 – вжываня языка народностной меншыны орґанами верейной справы і їх повинности;
§ 7 абз. 3 – вжываня языка народностной меншыны в служобнім контактї в сельскій/містьскій поліції;
§ 7 абз. 4 – вжываня языка народностной меншыны в комунікації з членами озброєных сил СР, озброєных безпечностных зборів, іншых озброєных зборів, Гасічского і захранного збору і сельской/містьской поліції;
§ 7a – компетенції уряду влады в области вжываня языків народностных меншын;
§ 7б – справны делікты в области вжываня языка народностной меншыны;
§ 7ц і § 7д – общі, переходны і заключны установлїня;
§ 8 і 8а – анулуючі установлїня

Ст. ІІІ

Одношіня к другым правным приписам

Устава Словацькой републікы (дале лем „устава‟) становлює:

в ст. 6 абз. 2, же „Хоснованя іншых языків як штатного языка в уряднім контактї становить закон‟;
в ст. 34 абз. 1, же „Обчанам, котры в Словацькій републіцї належать к народностным меншынам або етнічным ґрупам, ґарантує ся многосторонный розвой, главно право вєдно з іншыма членами меншыны або ґрупы розвивати властну културу, право пошырёвати і приїмати інформації в їх материньскім языку, здружовати ся в народностных орґанізаціях, закладати і утримовати освітнї і културны інштітуції. Подробности становить закон.‟;
в ст. 34 абз. 2 буквы а) аж ц), же „Обчанам, котры належать ід народностным меншынам або етнічным ґрупам, ся за условій становленых законом ґарантує окрем права на освоїня сі штатного языка і право на освіту в їх языку, право хосновати їх язык в уряднім контактї і право брати участь на рїшаню дїл дотуляючіх ся народностных меншын і етнічных ґруп‟.

Законом подля ст. 6 абз. 2 і ст. 34 абз. 1 уставы ся розумить закон ч. 184/1999 З. з.

К меджінародным договорам, якыма є СР вязана, належить в области поставлїня і прав народностных меншын главно:

Рамковый договор на охрану народностных меншын (ознамлїня Міністерства загранічных дїл СР ч. 160/1998 З. з.);
Европска харта реґіоналных або мінорітных языків (ознамлїня Міністерства загранічных дїл СР ч. 588/2001 З. з.) (дале і як „языкова харта‟);
Меджінародный пакт о обчаньскых і політічных правах (выголошіня Міністерства загранічных дїл ч. 120/1976 Зб.).

Устава в ст. 6 абз. 1 становлює, же „На теріторії Словацькой републікы є штатным языком словацькый язык.‟ Вжываня штатного языка СР реґулує закон ч. 270/1995 З. з. о штатім языку у формулаціях пізнїшых приписів (дале лем „закон о штатнім языку‟). Подля § 1 абз. 2 закона о штатнім языку має штатный язык пріоріту перед другыма языками вжываныма на теріторії СР. Одношіня штатного языка і другых языків реґулують далшы окремы установлїня закона о штатнім языку.
Подля § 1 абз. 4 закона о штатнім языку про вжываня языків народностных меншын і етнічных ґруп платять окремы приписы[2], кедь тот закон не становлює інакше. То значіть, же кедь закон о штатнім языку становлює, же вжываня языка народностной меншыны в даній сферї реґулує окремый закон, поступує ся подля того окремого закона.
Одношіня штатного языка і іншых языків реґулують і далшы установлїня закона о штатнім языку, наприклад § 3 абз. 2 буква а) закона о штатнім языку, котый одказує на окремы приписы: „В штатнім языку ся выдають законы, наряджіня влады і іншы общо обовязны юрідічны приписы враховано приписів орґанів теріторіалной самосправы, рїшіня і іншы урядны документы; не нарушує ся тым вжываня языків народностных меншын і вжываня чуджіх языків подля окремых приписів‟.
Сферу хоснованя языків народностных меншын реґулують далшы окремы законы, на котры одказує закон о штатнім языку. Список такых окремых законів є уведженый в таблічцї ч. 1.

Таблічка ч. 1: Список установлїнь закона о штатнім языку враховано одказів на окремы приписы

Установлїня закона о штатнім языку	Сфера	Одказ на окремый припис
§ 1 абз. 4	Хоснованя языків народностных меншын і етнічных ґруп	Наприклад закон ч. 184/1999 З. з. § 5 абз. 1 буква ґ) закона ч. 532/2010 З. з. о Розгласї і телевізії Словакії і о змінї і доповнїню дакотрых законів, § 2 абз. 20 Трестного порядку, § 2 абз. 2 закона ч. 167/2008 З. з. о періодічній пресї і аґентурных інформаціях і о змінї і доповнїню дакотрых законів (пресовый закон), § 11 абз. 2, § 12 абз. 3 і § 18 абз. 3 закона ч. 245/2008 З. з. школьского закона
§ 3 абз. 1	Урядный контакт	Закон ч. 184/1999 З. з.
§ 3 абз. 2 буква а)	Выдаваня приписів орґанів теріторіалной самосправы, рїшінь і іншых урядных документів	Наприклад закон ч. 184/1999 З. з., школьскый закон
§ 3 абз. 2 буква б)	Засїданя орґанів і юрідічных особ	§ 3 абз. 1 і 2 закона ч. 184/1999 З. з.
§ 3 абз. 2 буква ц)	Урядна аґенда	Закон ч. 184/1999 З. з.
§ 3 абз. 2 буква д)	Веджіня кронікы сел/міст	§ 3 абз. 3 закона ч. 184/1999 З. з.
§ 3 абз. 3	Iнформачны сістемы	Наприклад § 3 абз. 6 закона ч. 530/2003 З. з. о обходнім реґістрї і о змінї і доповнїню дакотрых законів у формулації закона ч. 24/2007 З. з.
§ 3 абз. 5	Хоснованя мена і призвіска	§ 3 закона Народной рады Словацькой републікы ч. 300/1993 З. з. у формулації закона ч. 344/2007 З. з.
§ 3а	Вжываня ґеоґрафічных назв	Закон ч. 184/1999 З. з. у формулаціях пізнїшых приписів.
§ 4 абз. 1	Навчалный язык і язык екзаменів	Тото установлїня не одказує на окремый припис
§ 4 абз. 3	Педаґоґічна документація	§ 12 абз. 5 і § 11 абз. 2 закона ч. 245/2008 З. з.
§ 4 абз. 4	Выдаваня і вжываня учебників і учебных текстів	§ 13 закона ч. 245/2008 З. з.
§ 5 абз. 1	Высыланя розгласовой і телевізной проґрамовой службы	§ 3 буква і) закона ч. 308/2000 З. з. о высыланю і ретрансмісії і о змінї закона ч. 195/2000 З. з. о телекомунікаціях у формулаціях пізнїшых приписів, § 5 абз. 1 буквы б), ґ) і м) закона ч. 532/2010 З. з., о Розгласї і телевізії Словакії і о змінї і доповнїню дакотрых законів, § 17 абз. 5 закона ч. 343/2007 З. з. о условіях евіденції, публічного шырїня і архівації авдіовізуалных творів, мултімедіалных творів і звуковых записів умелецькых проявів і о змінї і доповнїню дакотрых законів (авдіовізуалный закон)
§ 5 абз. 2	Высыланя авдіовізуалных творів про дїти до 12 років	Тото установлїня не одказує на окремый припис
§ 5 абз. 3	Ліценція на высыланя проґрамовой службы	§ 47 закона ч. 308/2000 З. з. о высыланю і ретрансмісії і о змінї закона ч. 195/2000 З. з. о телекомунікаціях у формулаціях пізнїшых приписів. § 27 закона ч. 220/2007 З. з. о діґіталнім высыланю проґрамів і передаваню іншых обсяговых служеб посередництвом діґіталного переносу і о змінї і доповнїню дакотрых законів (закон о діґіталнім высыланю) у формулації закона ч. 373/2013 З. з.
§ 5 абз. 5	Періодічна преса, аґентурны інформації, неперіодічна публікація	§ 2 абз. 8 закона ч. 212/1997 З. з. о повинных екземпларях періодічных публікацій, неперіодічных публікацій і копій авдіовізуалных творів і закон ч. 184/1999 З. з.
§ 5 абз. 6	Неперіодічны друкованы матеріалы про шыроку громаду на културны потребы, каталоґы ґалерій, музеїв, бібліотек, проґрамів кін, театрів, концертів і іншых културный акцій	Тото установлїня не одказує на окремый припис
§ 5 абз. 7	Културны і выховно-освітнї акції	Тото установлїня не одказує на окремый припис
§ 5 абз. 8	Написы на памятниках, помниках і памятных таблах	§ 2 абз. 2 закона ч. 184/1999 З. з.
§ 7 абз. 2	Судный процес, урядный процес і процес перед законныма орґанами	Наприклад § 155 абз. 1 Порядку о цівілных спорах, закон ч. 382/2004 З. з. о зналцах, тлумачниках і перекладателях і о змінї і доповнїню дакотрых законів у формулаціях пізнїшых приписів, § 2 абз. 20 Трестного порядку
§ 8 абз. 2	Писомны правны акты в робочоправнім одношіню або в подобнім робочім одношіню[3]	Тото установлїня не одказує на окремый припис
§ 8 абз. 3	Учтовництво, выготовлёваня річной економічной біланції, технічной документації, станов орґанізацій, сполків, політічных партій, політічных рухів і обходных компаній	Тото установлїня не одказує на окремый припис
§ 8 абз. 4	Комунікація персоналу здравотницькых інштітуцій і інштітуцій соціалных служеб	§ 2 абз. 2 закона ч. 184/1999 З. з.
§ 8 абз. 5	Договоры, якы реґулують обовязковы одношіня	Тото установлїня не одказує на окремый припис
§ 8 абз. 6	Написы, рекламы і інформації, котры служать на інформованя шырокой громады	§ 2 абз. 2 закона ч. 184/1999 З. з.

Правила вжываня языка народностной меншыны в уряднім контактї окрем закона ч. 184/1999 З. з. і закона о штатнім языку реґулують і другы правны приписы в навязности на меджінародны договоры, котрыма є СР вязана, як і окремы законы. Список окремых законів і сфер, котрых ся дотуляють є уведженый в таблічцї ч. 2.

Таблічка ч. 2: Список окремых законів і сфер, котрых ся тоты законы дотуляють

Установлїня і назва правного припису	Сфера
§ 155 абз. 1 і 2 закона ч. 160/2015 З. з. Цівілный споровый	Обчаньскый судный процес
§ 2 абз. 1 закона ч. 161/2015 З. з. Цівілный мімоспоровый порядок	Обчаньскый судный процес
§ 54 абз. 1 і 2 закона ч. 162/2015 З. з. Справный судный порядок	Обчаньскый судный процес
§ 5 абз. 1 буква ґ) закона ч. 532/2010 З. з. о Розгласї і телевізії Словакії і о змінї і доповнїню дакотрых законів	Высыланя Розгласу і телевізії Словакії
§ 2 абз. 20 закона ч. 301/2005 З. з. Трестный порядок	Трестный процес
§ 2 абз. 2 закона ч. 167/2008 З. з. о періодічній пресї і аґентурных інформаціях і о змінї і доповнїню дакотрых законів (пресовый закон)	Періодічна преса
§ 11 абз. 2, § 12 абз. 3 і § 18 абз. 3 закона ч. 245/2008 З. з. о выхові і навчаню (школьскый закон) і о змінї і доповнїню дакотрых законів	Школство
§ 5 абз. 1 буква е) закона ч. 308/1991 Зб. о слободї віровызнаня і статусї церькви і набоженьскых общін	Статус церькви
§ 23 закона НР СР ч. 38/1993 З. з. орґанізації Уставного суду Словацькой републікы, о процесї перед ним і о статусї ёго судцїв	Процес перед Уставным судом Словацькой републікы
§ 2 абз. 1 закона НР СР ч. 300/1993 З. з. о менї і призвіску у формулаціях пізнїшых приписів	Вжываня мена і призвіска
§ 16 і § 19 абз. 3 і 4 закона НР СР ч. 154/1994 З. з. о матриках у формулаціях пізнїшых приписів	Вжываня мена і призвіска в матриках
§ 2 абз. 8 закона ч. 212/1997 З. з. о повинных екземпларях періодічных публікацій, неперіодічных публікацій і копій авдіовізуалных творів	Повинны екземпларї періодічных і неперіодічных публікацій і копій авдіовізуалных творів
§ 6 абз. 5 закона ч. 211/2000 З. з. о слободнім доступі к інформаціям і о змінї і доповнїню дакотрых законів (закон о слободї інформацій)	Слободный доступ к інформаціям
§ 3 буква к) пункт 5, § 6а абз. 1 буква й) пункт 5, § 16 абз. 3 буква е), закона ч. 308/2000 З. з. о высыланю і ретрансмісії і о змінї закона ч. 195/2000 З. з. о телекомунікаціях	Высыланя в языках народностных меншын
Закон ч. 180/2014 З. з. о условіях реалізації волебного права і о змінї і доповнїню дакотрых законів	Вольбы[4]
Закон ч. 71/1967 Зб. о справнім процесї (справный порядок) у формулаціях пізнїшых приписів	Справный процес

Ст. IV

Основны понятя закона ч. 184/1999 З. з.

Обчан Словацькой републікы

Закон ч. 184/1999 З. з. признає право на вжываня языка народностной меншыны обчанови СР[5] (§ 1 абз. 1), котрый належить к народностній меншынї.

Приналежность к народностній меншынї

Подля ст. 12 абз. 3 уставы має каждый право слободно вырїшовати о своїй народности. Будьякы впливы на тото рїшаня і вшыткы способы натиску, якы ведуть к однароднёваню, суть заказаны. Подля ст. 33 уставы приналежность ід будькотрій народностній меншынї або етнічній ґрупі не сміє быти никому на шкоду. Приналежность обчана к народностній меншынї му дає можность апліковати право на вжываня языка народностной меншыны, причім каждый обчан має право рїшати о своїй народности на основі властного пересвідчіня.

Язык народностной меншыны

Подля § 1 абз. 2 закона ч. 184/1999 З. з. ся языком народностной меншыны про потребы того закона розумить кодіфікованый або штандардізованый язык традічно вжываный на теріторії СР єй обчанами, якы належать ід народностній меншынї, котрый ся одлишує од штатного языка; языком народностной меншыны є булгарьскый язык, чеськый язык, хорватьскый язык, мадярьскый язык, нїмецькый язык, польскый язык, ромскый язык, русиньскый язык і україньскый язык.

Список языків народностных меншын є єднакый як у выголошіню, котре СР зробила при уложіню ратіфікачного документу к Европскій хартї реґіоналных або мінорітных языків і є в повній згодї з тым меджінародным документом і котрый є уведженый в Ознамлїню ч. 588/2001 Міністерства загранічных дїл СР. У згодї з ознамлїнём суть подля статї 3 абз. 1 харты „реґіоналныма або мінорітныма языками‟ в СР языкы: булгарьскый, чеськый, хорватьскый, мадярьскый, нїмецькый, польскый, ромскый, русиньскый і україньскый[6]. В роцї 2015 была листом сталого представителя СР при Радї Европы нотіфікована ґенералному таёмникови Рады Европы інформація о признаню російского языка і сербского языка за мінорітны языкы в СР на основі части ІІ языковой харты[7].

Наряджіня влады СР ч. 221/1999 З. з., котрым ся выдає список сел/міст, в котрых обчане СР, якы належать ід народностній меншынї творять найменше 20 % жытельства (дале лем „наряджіня ч. 221/1999 З. з.‟), становлює у згодї з резултатами Списованя жытелїв, домів і бітів з року 1991 села/міста, котры сповнюють тоты крітерії в одношіню ід:

мадярьскій народностній меншынї;
україньскій народностній меншынї;
русиньскій народностній меншынї;
ромскій народностній меншынї;
нїмецькій народностній меншынї.

На основі § 2 абз. 9 закона ч. 184/1999 З. з. вжываня чеського языка реґулує § 3 абз. 4 закона о штатнім языку[8].

Кодіфікованый язык

Языком народностной меншыны ся про потребы закона ч. 184/1999 З. з. розумить кодіфікованый або штандардізованый язык традічно вжываный на теріторії СР єй обчанами, котры належать ід народностній меншынї, котрый ся одлишує од штатного языка. Кодіфікованый язык є научно підложена норма літературного языка, котра є зафіксована в приручниках і акцептована вжывателями языка в конкретнім періодї як обовязна[9].

Повинны субєкты хоснують справила кодіфіковану форму языка[10]. Обчане, якы належать ід народностній меншынї, вжывають языкы народностных меншын у формі традічно вжываній на теріторії СР. Вжываня нелітературных языковых елементів або вжываня іншых (наприклад словацькых) елементів у языку народностной меншыны не може быти прічінов, жебы ся комунікація не поважовала за комунікацію в языку народностной меншыны.

Штандардізованый язык

Окрем кодіфікованого языка закон ч. 184/1999 З. з. уводить і понятя штандардізованый язык. Не вшыткы языкы в СР, котры уводить закон ч. 184/1999 З. з., мають кодіфіковану форму. То ся односить главно ід ромскому языку, котрый быв штандардізованый 29. юна 2008 в Братїславі. В рамках процесу штандардізації была при Урядї уповномоченого влады СР про ромскы комуніты кінцём рока 1999 створена Коордіначна рада про ромскый язык і літературу при Катедрї ромской културы Універзіты Конштантіна філозофа в Нїтрї, котра поступно за участи далшых експертів приправила штандардізацію ромского языка на основі выходословацькых ромскых діалектів. В згодї із законом ч. 184/1999 З. з., кедь є к діспозіції штандардізована форма мінорітного языка, вжывать ся справила тота штандардізована форма.

Штатный язык

Подля ст. 6 абз. 1 уставы і § 1 абз. 1 закона о штатнім языку є штатным языком на теріторії СР словацькый язык. Подля § 1 абз. 4 закона о штатнім языку про вжываня языків народностных меншын і етнічных ґруп платять окремы приписы, кедь тот закон не становлює інакше.

Подля § 11 закона о штатнім языку штатным языком ся розумить словацькый язык в кодіфікованій формі подля § 2 абз. 2; тым ся не вылучує вжываня іншоязычных новых одборных понять, термінів або назв новых явів, про котры ся іщі не стабілізовало і не кодіфіковало в штатнім языку адекватне рівноцїнне понятя, як і вжываня нелітературных языковых елементів, кедь выповнюють конкретну функцію главно в умелецькых творах і в публіцістіцї. Подля § 2 абз. 2 закона о штатнім языку кодіфіковану форму штатного языка з ініціатівы одборных словакістічных научных інштітуцій і ученых у сферї штатного языка схвалює і публікує Міністерство културы Словацькой републікы (дале лем „міністерство културы“) на своїй інтернетовій сторінцї.

Урядный контакт

Під урядным контактом ся розумить комплекс дїятельства і актів штатных орґанів, орґанів теріторіалной самосправы, теріторіалнов самосправов створеных юрідічных особ, робітників і штатных робітників тых орґанів і юрідічных особ, членів озброєных сил СР, озброєных безпечностных зборів, іншых озброєных зборів і гасічскых зборів при реалізації їх урядных повинностей, при устній або писомній комунікації з обчанами і при выбавлёваню урядных дїл.

Закон ч. 184/1999 З. з. в § 2 абз. 3 розлишує меджі устным урядным контактом і писомным урядным контактом. Під устным урядным контактом ся розумить наприклад устне поданя, устна жадость о інформацію, выповідь в рамках урядного процесу. Устный урядный контакт ся може реалізовати особно або телефонічно. Під писомным урядным контактом ся розумить предложіня подань, доказів або іншых документів орґану верейной справы, як і одповідь орґану верейной справы подана писомно, у формі верейной листины або іншого документу. За писомну комунікацію ся поважує і комунікація факсом, імейлом, телефаксом або телеґрафічно (без огляду на то, ці таке поданя треба доповнити писомно або устно до записніцї).

Урядна аґенда

Під уряднов аґендов ся розумить комплекс адміністратівных актів і матеріалів, якы ся дотыкають урядного дїяня орґанів штатной справы, орґанів теріторіалной самосправы і самосправов створеных юрідічных особ. До урядной аґенды подля § 3 абз. 4 закона ч. 184/1999 З. з. належать главно записніцї, резолуції, штатістікы, евіденції, урядны записы, біланції, інформації адресованы шырокій громадї і аґенда церькви і набоженьскых общін адресована шырокій громадї, окрем матрикы.

Орґан верейной справы

Закон ч. 184/1999 З. з. становлює повинности у сферї вжываная языків народностных меншын про орґаны верейной справы в селах/містах становленых законом ч. 184/1999 З. з. Подля § 2 абз. 3 закона ч. 184/1999 З. з. ся за орґаны верейной справы поважують орґаны містной штатной справы, орґаны теріторіалной самосправы і теріторіалнов самосправов створены юрідічны особы. Орґанами містной штатной справы суть тоты орґаны, о котрых окремый закон становлює, же реалізують штатну справу, причім то не суть централны орґаны штатной справы або о орґаны штатной справы з цїлоштатным досягом.

Закон ч. 184/1999 З. з. не одводить право обчанів СР, якы належать к народностній меншынї вжывати язык народностной меншыны перед орґаном містной штатной справы в залежности од адресы центра даного орґану, але од місця комунікації. Кедь є місцём комунікації село/місто, котре ся находить в списку уведженім в наряджіню ч. 221/1999 З. з., має право в згодї з § 2 абз. 3 закона ч. 184/1999 З. з. вжывати в писомній і устній комунікації язык народностной меншыны а орґан верейной справы, котрый є адресатом комунікації, є тыж повинный дїяти в згодї з § 2 абз. 3 закона ч. 184/1999 З. з.

З уведженого выходить, же кедь ся орґанізачна часть орґану штатной справы находить в селї/містї, котре є уведжене в списку подля наряджіня ч. 221/1999 З. з., поважує ся за орґан верейной справы подля § 2 абз. 3 закона ч. 184/1999 З. з.[11]

В кооперації з Міністерством внутрїшнїх дїл СР, Міністерством роботы, соціалных дїл і родины СР, Міністерством фінанцій СР, в сполупраці з Фінанчным директоріятом СР, Міністерством здравотництва СР і Міністерством землегосподарьства і розвоя сельскых реґіонів СР были ідентіфікованы орґаны штатной справы і їх орґанізачны части, в котрых ся попри штатнім языку в уряднім контактї вжывать і язык народностной меншыны. Іде о 13 окресных урядів, 16 данёвых урядів, 6 цолных урядів, 23 урядів роботы, соціалных дїл і родины, 8 реґіоналных ветеринарных і потравиновых справ, 6 реґіоналных урядів верейного здравотництва і 5 штатных архівів (подробный список є уведженый в додатку ч. 1).

В згодї з § 2 абз. 6 закона ч. 184/1999 З. з. означіня орґану верейной справы уміщене на будовах в селї/містї, котре є уведжене в наряджіню ч. 221/1999 З. з., ся уводить попри штатнім языку і в языку народностной меншыны. Зарівно подля § 4 абз. 1 того закона ся попри назві села/міста в штатнім языку уводить і означіня села/міста в языку народностной меншыны на будовах орґанів верейной справы. Означіня окремых орґанів верейной справы, котры мають тоту повинность, суть уведжены в додатку ч. 1 тых методічных інштрукцій. Одборны термінолоґічны словникы доступны на інтернетовій сторінцї уповномоченого влады СР про народностны меншыны обсягують і переклады назв дакотрых орґанів верейной справы.

Село/місто

Село/місто є самобытным теріторіалным самосправным і адміністратівным цїлком СР; здружує особы, якы мають на ёго теріторії стаіле бываня. Село/місто є юрідічнов особов, котра за условій становленых законом самостатно господарить з властным маєтком і з властныма прибытками[12]. Влада створює, рушить, роздїлює або злучує села/міста своїм наряджінём. Вырїшыти о тім мож лем зо згодов і на основі декларованой позіції окресного уряду в краю, в теріторіалнім обводї котрого ся село/місто находить[13].

Подля § 1а абз. 2 закона Словацькой народной рады ч. 377/1990 Зб. о главнім містї Словацькой републікы Братїславі у формулаціях пізнїшых приписів і § 2 абз. 2 закона Словацькой народной рады ч. 401/1990 Зб. о містї Кошіцї у формулаціях пізнїшых приписів ся у становленім розсягу за село/місто поважує і містьска часть главного міста СР Братїславы і містьска часть міста Кошіцї.

Юрідічна особа створена теріторіалнов самосправов

Юрідічнов особов створенов теріторіалнов самосправов ся розумить розрахункова орґанізація і дотачна орґанізація. Вжываня языка народностной меншыны юрідічныма особами дїючіма у сферї передшкольской выховы, основных школ, середнїх школ і културы подля § 5 абз. 2 закона ч. 184/1999 З. з., як і юрідічныма особами у сферї здравотницькых, соціалных служеб і соціалноправной охраны дїтей і соціалной курателы, реґулують окремы законы.

Фізічна особа – подникатель

На основі § 2 закона ч. 455/1991 З. з. о жывностнім подниканю (жывностный закон) ся жывностёв розумить неперерывнe дїятельство реалізоване самостатно, у властнім менї, на властну одповідность, з цїлём досягнути профіт і за условій становленых тым законом. Подля § 5 того закона може жывность реалізовати фізічна особа (жывностник), кедь сповнить условія становлены тым законом. Про потребы того закона ся словацьков фізічнов особов розумить фізічна особа з місцём бываня, котрым треба розуміти стабне бываня на теріторії Словацькой републікы.

Поданя

Поданём ся розумить акт обчана адресованый орґану верейной справы в конкретнім уряднім дїлї. Поданём ся може процес зачати і поданя мож подати і в рамках процесу, котрый уж проходить. Крітерії поданя реґулує общій припис о справнім процесї[14] або окремы законы. Наприклад, кедь обчан СР зачне процес в дїлї зміны мена ці призвіска, поступує на основі закона о матриках. В припадї заложіня, зрушіня або перерушіня жывности ся поступує в згодї з жывностным законом, при передкладаню жадости о поволїня ставбы ся поступує на основі ставебного закона і т. д.[15]

Одповідь на поданя

Одповідь на поданя є акт орґану верейной справы в слїдуючій комунікації з обчаном, котрый є реакціёв на поданя обчана. Одповідь на поданя не є лем одповідёв, котров ся поданя выбавить, але і вшыткы поступны акты орґану верейной справы в комунікації з обчаном. Одповідь на поданя може быти устна або писомна.

Верейна листина

Під верейнов листинов ся розумить писомный документ выданый на основі закона штатным орґаном або іншым орґаном верейной моци в рамках ёго компетенції, котров ся створюють, мінять або рушать права або повинности або ся потверджує їх взник, зміна або заник, або потверджує ся тотожность особы або дїл, їх став, характерістіка або способность або правом хранены інтересы[16], як і листина, котра є окремым приписом выголошена за верейну[17].

За верейны листины ся поважують наприклад рїшіня выданы в справнім процесї, обчаньскы леґітімації, паспорты, документы о здобытій освітї, але тыж далшы урядны документы выданы орґанами верейной справы, наприклад ставебне поволїня, потверджіня о сталім містї бываня, як і розлічны іншы потверджіня, поволїня, ліценції, декларації, позіції/посуджіня, цертіфікаты, леґітімації і под.

Рівнопис

Рівнопис є єдным з дакількох екземпларїв того самого документу, з тотожным обсягом як вшыткы остатнї екземпларї і має єднаку юрідічну релеванцію як остатнї екземпларї того документу.

Урядный формуларь

Під урядным формуларём подля закона ч. 184/1999 З. з. ся розумить невыповненый переддрукованый документ, бланкета, приправленый орґаном верейной справы, до котрого потребны дата выповнить обчан СР. Урядный формуларь може быти приправлёваный централно – централным орґаном штатной справы і дістрібуованый орґаном містной штатной справы або прямо орґаном верейной справы. Взор урядного формуларя може быти становленый общо обовязным правным приписом або прямо орґаном верейной справы.

Участници процесу і особы, котры беруть участь на процесї

Особы, котры беруть участь на процесї, суть участниками процесу, заінтересованыма особами і другыма особами, котрых ся процес дотыкать. В шпеціфічнім припадї то може быти справный процес. На основі другой части третёго роздїлу (§ 14 аж 15а) закона ч. 71/1967 Зб. о справнім процесї (справный порядок) у формулаціях пізнїшых приписів (дале і як „справный порядок‟), участником процесу є тот, о кого правах, правом храненых інтересах або повинностях ся має їднати або кого права, правом хранены інтересы або повинности можуть быти рїшінём прямо засягнуты; участником процесу є ай тот, хто твердить, же рїшінём можуть быти прямо засягнуты ёго права, правом хранены інтересы або повинности, а то аж до часу, покы ся превкаже опак. Участником процесу є і тот, кому окремый закон такый статус признає.

Заінтересованов особов є друга особа, котра на основі закона має право брати участь на процесї або ёго части.

19. Назва села/міста

Село/місто і ёго часть має свою назву. Назва села/міста і ёго частей ся уводить в штатнім языку. Означіня села/міста в іншім языку реґулує закон ч. 184/1999 З. з. Назву села/міста становлює або мінить влада СР наряджінём; назву села/міста мож змінити лем зо згодов села/міста. Село/місто, котре взникне злучінём сел, має справила назву єдного із злучованых сел/міст. Покля злучованы села/міста не становлять в договорї о злучіню сел/міст назву нового села/міста, бо ся на нїм не згодли, запропонує єй Міністерство внутрїшнїх дїл СР. Вынятково мож становити і зложену назву села/міста. Село/місто, котре взникне роздїлїнём села/міста, має справила назву, котру мала часть села/міста. Покля нове село/місто не взникло з бывшой части села/міста, становить ся ёго назва подля назвы містной части, подля назвы вызначного природного утворїня, яву або історічной подїї повязаной з теріторіёв села/міста або нежыючов вызначнов особностёв. Неприпустна є назва села/міста і назва части села/міста, котра є довга, дупліцітна, уражаюча моралку, реліґійне або народностне чутя або не корешпондує з історічным розвоём теріторії[18].

О змінї назвы села/міста може сельске/містьске заступительство выголосити містный референдум. Выслїдкы містного референдуму суть платны, покля на нїм брала участь холем половина волічів з правом голосованя і покля рїшіня было прияте на основі веце як 50% платных голосів участників містного референдуму[19]. Покля ся в містнім референдумі высловить згода зо змінов назвы села/міста, влада СР може вырїшыти о такій змінї назвы села/міста.

20. Означіня села/міста в языку народностной меншыны

Означіня села/міста в языку народностной меншыны ся вжывать на місцях і способом становленым законом ч. 184/1999 З. з. Подля § 2 абз. 2 того закона, список сел/міст, як і список назв сел/міст в языках народностных меншын становлює наряджіня влады СР ч. 221/1999 З. з., котрым ся выдавать список сел/міст, в котрых обчане СР, котры належать к народностній меншынї творять найменше 20 % жытелїв у формулації наряджіня влады СР ч. 534/2011 З. з. з 19. децембра 2011. На місцях становленых законом вжывають ся означіня сел/міст в языку народностной меншыны у формі уведженій у тім наряджіню.

В згодї з § 4a закона ч. 184/1999 З. з., котрый дотыкать ся міснтого референдуму о змінї означіня села/міста, може село/місто формов голосованя своїх жытелїв вырїшыти о змінї означіня села/міста в языку народностной меншыны уведженій в наряджіню ч. 221/1999 З. з.[20]

21. Доправны значкы з означінём в языку народностной меншыны

Доправна (дражна) значка з означінём в языку народностной меншыны є значка означуюча зачаток села/міста і конець села/міста в языку народностной меншыны[21]. Подробности о доправных значках означуючіх зачаток села/міста і конець села/міста в языку народностной меншыны реґулує ст. 6 Інформатівны смеровы значкы пункт 45 к значкам ч. ІС 37a і ч. ІС 37б выглашкы Міністерства внутрїшнїх дїл СР ч. 9/2009 З. з., котров ся імплементує закон о дражнім транспортї і о змінї і доповнїню дакотрых законів. Взоры тых значок суть уведжены в додатку ч. 1 к тій выглашцї, І. том, часть І. Вертікалны доправны (дражны) значкы.

22. Штандардізованы ґеоґрафічны назвы

Подля § 4 абз. 5 закона ч. 184/1999 З. з. в одборных публікаціях, в пресї і в другых масмедіях і в уряднім дїятельстві орґанів верейной справы, покля ся в них вжывать язык народностной меншыны, попри штандардізованых ґеоґрафічных назвах ся можуть уводити і означіня ґеоґрафічных обєктів, котры суть традічны і завжываны в языку народностной меншыны, і в языку народностной меншыны.

Подля § 2 абз. 17 закона ч. 215/1995 З. з. о ґеодезії і картоґрафії у фомулації пізнїшых приписів (дале і як „закон о ґеодезії і картоґрафії“) є штандардізація ґеоґрафічной номенклатуры комплексом кроків ґарантуючім єдностность ґеоґрафічных назв і повинность їх вжываня. О штандардізації назв необытных ґеоґрафічных обєктів і шпеціфічных обытных обєктів з теріторії СР, котры суть обсягом основной базы даных про ґеоґрафічну інформачну сістему, вжытых у формах словацькых назв обытных і необытных ґеоґрафічных обєктів і шпеціфічных обытных обєктів з теріторії мімо СР і назв мімоземскых обєктів, як і о способі переписованя назв ґеоґрафічных обєктів і шпеціфічных обытных обєктів з теріторії мімо СР з країн вжываючіх іншый як латиньскый алфавіт і іншу як латиньску сістему писма до латинікы вырїшує Уряд ґеодезії, картоґрафії і катастра СР подля правил словацького правопису зо згодов Міністерства културы СР[22].

Штандардізованы ґеоґрафічны назвы суть повинны вжывати выдавателї картоґрафічных творів, одборных публікацій, пресы і іншых масмедій, орґаны верейной справы в урядній сферї; єднако то платить про выдавателїв картоґрафічных творів і одборных публікацій выдаваных в чуджім языку, пресы і іншых масмедій выдаваных в чуджім языку. Вжываня назв ґеоґрафічных обєктів в языках народностных меншын реґулує окремый закон, котрым є закон ч. 184/1999 З. з.[23]

23. Означіня ґеоґрафічных обєктів у языку народностной меншыны

В згодї з высше цітованым абзацом § 4 абз. 5 закона ч. 184/1999 З. з. суть назвы ґеоґрафічных обєктів (необытных ґеоґрафічных обєктів і шпеціфічных обытных обєктів з теріторії СР, обытных і необытных ґеоґрафічных обєктів з теріторії мімо СР і мімоземскых обєктів) традічны і завжываны в языку народностной меншыны. Назвы ґеоґрафічных обєктів у языку народностной меншыны не суть штандардізованыма ґеоґрафічныма назвами.

24. Здравотницька інштітуція, інштітуція соціалных служеб і інштітуція соціалноправной охраны дїтей і соціалной курателы

Здравотницьков інштітуціёв[24] є інштітуція створена на забезбечованя здравотной старостливости і служеб повязаных із здравотнов старостливостёв. Здравотницькыма інштітуціями подля закона ч. 578/2004 З. з. о забезпечованю здравотной старостливости, працовниках в здравотництві, професійных орґанізаціях в здравотництві і о змінї і доповнїню дакотрых законів у формулаціях пізнїшых приписів суть інштітуції:

амбулантной здравотной старостливости;
інштітуціоналной здравотной старостливости;
фармацевтічной старостливости.

Подробнїша класіфікація здравотницькых інштітуцій є уведжена в позначцї під чаров[25].

Під інштітуціёв соціалных служеб ся розумить інштітуція заміряна на забезпечіня основных жывотных потреб фізічной особы створена подля закона ч. 448/2008 З. з. о соціалных службах і о змінї і доповнїню закона ч. 455/1991 Зб. о жывностнім подниканю (жывностный закон) у формулаціях пізнїшых приписів[26].

К інштітуціям соціалных служеб подля цітованого закона належать і:

соціалны службы крізовой інтервенції;
соціалны службы на підпору родины з дїтми;
соціалны службы на рїшаня неприязной соціалной сітуації завиненой тяжков здравотнов вадов, неприязным здравотным ставом або внаслїдку довершіня пензійного віку.

Конкретны тіпы інштітуцій соціалных служеб суть уведжены в позначцї під чаров[27].

Подля закона ч. 305/2005 З. з. о соціалноправній охранї дїтей і о соціалній курателї і о змінї і доповнїню дакотрых законів інштітуція створена і приспособена на імплементацію того закона є інштітуціёв соціалноправной охраны дїтей і соціалной курателы. В здодї з § 71 цітованого закона соціалноправну охрану дїтей і соціалну курателу забезпечує окрем орґанів штатной справы і:

село;
высшый теріторіалный цїлок;
акредітованый субєкт.

25. Служобный контакт

Під служобным контактом ся розумить інтерна комунікація робітників орґану верейной справы, членів озброєных сил СР, озброєных безпечностных зборів, іншых озброєных зборів, Гасічского і захранного збору і сельской поліції, котра ся тыкать їх служобного дїятельства. Подля § 6 абз. 1 закона о штанім языку в озброєных силах, Поліцайнім зборї, в Словацькій інформачній службі, в Народнім безпечностнім урядї, в Зборї вязеньской і юстічной стражи СР, в Желїзнічній поліції і в Гасічскім і захраннім зборї вжывать ся служобнім контактї штатный язык. Служобным контактом не є пряма комунікація робітників орґану верейной справы, членів озброєных сил СР, озброєных безпечностных зборів, іншых озброєных зборів, Гасічского і захранного збору і сельской поліції з обчанами.

26. Озброєны силы Словацькой републікы, озброєны безпечностны зборы, іншы озброєны зборы, Гасічскый і захранный збор і сельска поліція

Подля § 2 абз. 1 закона ч. 321/2002 З. з. о озброєных силах СР у формулаціях пізнїшых приписів ся на захованя міру і безпечности СР і на выповнёваня повинностей выпливаючіх з меджінародных договорів, котрыма є СР вязана, формують озброєны силы.

Подля ст. 1 абз. 6 закона ч. 227/2002 З. з. о безпечности штату в часї войны, войнового ставу, выняткового ставу і ставу нужды у формулаціях пізнїшых приписів озброєны силы творять:

в ставі безпечности професіоналны вояци, вояци в залозї покликаны на реґуларны маневры або на выповнёваня задач озброєных сил і вояци добровольной воєньской приправы;
в часї войны і войнового ставу професіоналны вояци, вояци в залозї покликаны на реґуларны маневры або на выповнёваня задач озброєных сил, вояци добровольной воєньской приправы, вояци в залозї покликаны до міморядной службы і реґістрованы обчане покликаны до міморядной службы, котры суть на основі одводовой процедуры одведжены;
в часї выняткового ставу і ставу нужды професіоналны вояци, вояци в залозї покликаны на реґуларны маневры або на выповнёваня задач озброєных сили і вояци добровольной воєньской приправы і вояци в залозї покликаны до міморядной службы.

К озброєным безпечностным зборам того часу належать Поліцайный збор і Збор вязеньской і юстічной стражи.

Подля § 1 абз. 1 закона ч. 171/1993 З. з. о Поліцайнім зборї є Поліцайный збор озброєный безпечностный збор, котрый выповнює задачі в рамках внутрїшнёго порядку, безпечности, боя проти злочінности включно єй орґанізованых форм і меджінародных форм і задачі, котры Поліцайному збору выпливають з меджінародных обовязків СР. Подля § 2 абз. 2 того закона поліцайный збор выповнює задачі штатной справы[28] і іншы задачі[29], покля так становлюють окремы приписы.

Подля § 1 закона ч. 4/2001 З. з. о Зборї вязеньской і юстічной стражи, Збор вязеньской і юстічной стражи є озброєный безпечностный збор, котрый выповнює задачі в секторї выкону вязнїня, выкону тресту однятя слободы, охраны обєктів збору, обєктів детенчной інштітуції і в їх близкости, охраны верейного порядку і безпечности в обєктах суду, в обєктах прокуратуры і в їх близкости.

Подля § 4 абз. 1 буквы т) того закона Збор вязеньской і юстічной стражи в рамках своёй компетенції выповнює задачі орґану штатной справы і іншы задачі, покля так становлює тот закон або іншый окремы припис[30]. § 7 абз. 4 закона ч. 184/1999 З. з. говорить і о іншых озброєных зборах. Іншый озброєный збор є подля § 2 абз. 3 закона ч. 652/2004 З. з. о орґанах штатной справы в цолництві і о змінї і доповнїню дакотрых законів озброєный збор, котры творять цолници.

Гасічскый і захранный збор є єднотно орґанізованым збором, котрый выповнює задачі в розсягу і за условій становленых законом ч. 315/2001 З. з. о Гасічскім і захраннім зборї і окремыма правныма приписами. Гасічскый і захранный збор є підрядженый міністрови внутрїшнїх дїл СР[31]. Подля § 3 абз. 1 того закона Гасічскый і захранный збор выповнює задачі штатной справы в секторї охраны перед пожарами[32].

Сельска поліція є подля § 2 закона ч. 564/1991 Зб. о сельскій поліції у формулаціях пізнїшых приписів порядкова формація выповнююча задачі в контекстї сельскых дїл утримованя верейного порядку, охраны жывотного оточіня в селї і выповнёваню задач выпливаючіх з общо обовязных наряджінь села, з резолуцій сельского заступительства і з рїшінь старосты села. Сельску поліцію створює і рушить село общо обовязным наряджінём.

27. Справный делікт

Під справным деліктом ся в контекстї закона ч. 184/1999 З. з. розумить протиправный скуток, котрым ся порушують становлены параґрафы закона. Справного делікту ся може допустити орґан верейной справы (в припадах подля § 7б абз. 1 букв a) аж г) закона ч. 184/1999 З. з.), юрідічна особа або фізічна особа подникатель (в припадї подля § 7б абз. 2 закона ч. 184/1999 З. з.).

Ст. V

Особна компетенція

Особну компетенцію закона ч. 184/1999 З. з. реґулує § 1 абз. 1 цітованого закона, подля котрого має право вжывати язык народностной меншыны обчан СР, котрый є особов, котра належить к народностній меншынї. То значіть, же право вжывати язык народностной меншыны є детерміноване двома условіями, а то словацькой штатнов приналежностёв і приналежностёв к народностній меншынї. Условії набываня, страты і докладованя обчанства СР реґулує закон ч. 40/1993 З. з. о штатнім обчанстві Словацькой републікы у формулаціях пізнїшых приписів. Даны о словацькій штатній приналежности суть уведжены наприклад в обчаньскій леґітімації. Другым условіём є: быти особов, котра належить к народностній меншынї.

Подля ст. 12 абз. 3 уставы каждый має право слободно вырїшовати о своїй народности. Заказують ся будьякы вливы на процес того вырїшованя і вшыткы способы натиску, якы бы вели к однароднёваню. Орґаны верейной справы не сондують шпеціално приналежность особы к народностній меншынї, але выходять з предпокладу, же покля хоче особа апліковати право на вжываня языка народностной меншыны, пак тота осова поважує ся за особу, котра належить к народностній меншынї. З даныма о приналежности особы к народностній меншынї треба нарабляти подля установлїнь закона ч. 122/2013 З. з. о охранї особных даных і о змінї і доповнїню дакотрых законів у формулаціях пізнїшых приписів[33].

Покля особа сповнює обидві условії, може вжывати язык народностной меншыны в тых селах, котры суть зафіксованы в теріторіалній компетенції закона ч. 184/1999 З. з.

Ст. VI

Теріторіална компетенція

Теріторіална компетенція закона ч. 184/1999 З. з. є становлена в § 2 абз. 1 в споїню з § 7ц абз. 1 і 2 закона ч. 184/1999 З. з., причім про дакотры установлїня закона платить выняток з теріторіалной компетенції. Законом становлена теріторіална компетенція не платить про слїдуючі установлїня закона ч. 184/1999 З. з.:

§ 2 абз. 8: обчане СР, котры суть особами, котры належать к народностній меншынї, можуть в уряднім контактї в селї, котре не сповнює условії подля абзаца 1, в устній комунікації вжывати язык народностной меншыны, покля з тым робітник орґану верейной справы і особы участны на процесї суть согласны;
§ 4 абз. 5: в одборных публікаціях, в пресї і іншых масмедіях і в уряднім дїятельстві орґанів верейной справы, покля ся в них вжывать язык народностной меншыны, ся попри штандардізованых ґеоґрафічных назвах можуть уводити і назвы ґеоґрафічных обєктів, котры суть традічны і завжываны в языку народностной меншыны, і в языку народностной меншыны;
§ 4 абз. 6 друге речіня: вшыткы написы і ознамлїня, котры мають інформовати шыроку громаду, головно в склепах, шпортовых обєктах, рештавраціях, на уліцях, коло драг і над нима, на аеропортах, автобусовых станіцях і влаковых станіцях, можуть ся уводити і в языку народностной меншыны;
§ 4 абз. 7: написы на памятниках, помниках і памятных таблах можуть ся уводити попри штатнім языку і в языку народностной меншыны;
§ 5б: обчане СР, котры суть особами, котры належать к народностній меншынї, мають право розшырёвати і приїмати інформації в языку народностной меншыны посередництвом Розгласу і телевізії Словакії. Реґіоналне і локалне высыланя телевізной проґрамовой службы або розгласовой проґрамовой службы в языках народностных меншын ся реалізує за условій реґулованых окремыма законами.

Высше уведжены параґрафы платять про цїлу теріторію СР.

Основнов єдиніцёв теріторіалной компетенції, котра є зафіксована в остатнїх параґрафах закона ч. 184/1999 З. з., є село. То значіть, же предметна дікція закона ся тыкать сел, котрых список є уведженый в наряджіню ч. 221/1999 З. з.

Подля § 2 абз. 1 закона ч. 184/1999 З. з. условіём про вжываня языка народностной меншыны в уряднім контактї є, жебы обчане, котры належать к народностній меншынї зо сталым перебыванём в селї творили подля выслїдків двох по собі наслїдуючіх списовань жытельства найменше 15% жытелїв. Тото условіє ся аплікує в навязности на § 7ц абз. 1 закона ч. 184/1999 З. з., подля котрого ся під двома по собі наслїдуючіма спписованями жытельства розумлять списованя жытелїв, котрых выслїдкы были выголошены по 1. юлу 2011 р. Выходячі з того, же при інтерпретації уведженых формулацій закона ч. 184/1999 З. з. часто настають неясноти, треба спомянути слїдуюче:

Наряджіня ч. 221/1999 З. з. выходить з выслїдків Списованя жытелїв, домів і квартелїв з року 1991. Наряджіня ч. 221/1999 З. з. было выдане подля § 2 абз. 2 закона ч. 184/1999 З. з. о вжываню языків народностных меншын у формулаціях пізнїшых приписів, котре становило список сел/міст, в котрых творять подля послїднёго списованя жытелї народностных меншын найменше 20% населїня (з оглядом на то, же уведжена формулація закона была прията в роцї 1999, то послїднїм Списованём жытелїв, домів і квартелїв ся розумить Списованя жытелїв, домів і квартелїв з року 1991.) Внаслїдку закона ч. 204/2011 З. з., котрым ся мінить і доповнює закон ч. 184/1999 З. з., настала зміна установлїня § 2 абз. 1 в наслїднім § 2 абз. 2, а то така, же право вжывати язык народностной меншыны в уряднім контактї мають обчане СР в селах/містах, в котрых жытелї народностных меншын творять найменше 15 % населїня у двох по собі наслїдуючіх списованях жытелїв. Но тота зміна ся зачне практічно апліковати аж по выголошіню выслїдків із Списованя жытелїв, домів і квартелїв в роцї 2021.

Подля § 7ц абз. 2 закона ч. 184/1999 З. з. установлїня § 2 абз. 1 не платять про тоты села/міста, котры суть уведжены в наряджіню влады Словацькой републікы подля § 2 абз. 2 платного од 1. юла 2011 р., причім тоты села/міста право вжывати язык народностной меншыны стратять, покля подля выслїдків трёх по собі наслїдуючіх списовань жытелїв по 1. юлу 2011 р. обчане Словацькой републікы, котры суть особами, котры належать к народностній меншынї і мають місце сталного бываня в данім селі/містї, ани раз не досягнуть в селї/містї найменше 15 % жытелїв.

Подля платной леґіслатівы, котра ся дотыкать вжываня языків народностных меншын, треба і дале, аж до приятя нового наряджіня влады в роцї 2021, поступати подля наряджіня ч. 221/1999 З. з. З уведженого выходить, же не мож мінити розсяг прав тыкаючіх ся вжываня языків народностных меншын перед приятём новой правной нормы.

В селах/містах становленых в наряджіню ч. 221/1999 З. з. можуть вжывати язык даной народностной меншыны особы становлены в статї V тых методічных інштрукцій, і то все язык конкретной народностной меншыны, котра в тім селї/містї жыє і сповнює уведженым законом становлены крітерії. Покля в селї/містї сповнює тоты крітерії веце народностных меншын, можуть ся їх языкы вжывати паралелно.

Список сел/міст є роздїленый подля окремых народностных меншын, то значіть, же обсягує список сел/міст, в котрых обчане СР, котры належать к мадярьскій, нїмецькій, ромскій, русиньскій і україньскій народностній меншынї творять найменше 20 % населїня. Жебы мож было посудити, ці про дане село/місто платять установлїня закона ч. 184/1999 З. з. з теріторіалнов компетенціёв, треба перевірити, ці ся находить у списку сел/міст уведженім в наряджіню ч. 221/1999 З. з., як і в списку конкретной народностной меншыны.

Ст. VII

Предметна компетенція

Закон ч. 184/1999 З. з. реґулує вжываня языків народностных меншын передовшыткым у тых областях:

вжываня языка народностной меншыны в уряднім контактї;
вжываня языка народностной меншыны на засїданю орґанів верейной справы;
вжываня языка народностной меншыны при веджіню кронікы села;
вжываня языка народностной меншыны в урядній аґендї;
означіня в языку народностной меншыны;
містный референдум о змінї означіня села;
вжываня языка народностной меншыны в судных процесах і в сферї передшкольской выховы, основных школ, середнїх школ і културы (закон ч. 184/1999 З. з. в тім припадї одказує на окремы законы[34]);
вжываня языка народностной меншыны в здравотницькых інштітуціях і в інштітуціях соціалных служеб або в інштітуціях соціалноправной охраны дїтей і соціалной курателы;
інфрмованя шырокой громады в языку народностной меншыны;
розшырованя і приїманя інформацій в языку народностной меншыны;
вжываня языка народностной меншыны орґанами верейной справы і їх повинности;
вжываня языка народностной меншыны в служобнім контактї в сельскій/містьскій поліції;
вжываня языка народностной меншыны в комунікації з членами озброєных сил СР, озброєных безпечностных зборів, іншых озброєных зборів, Гасічского і захранного збору і сельской/містьской поліції;
компетенції і правомочі уряду влады[35] в сферї вжываня языків народностных меншын;
справны делікты в сферї вжываня языка народностной меншыны.

Ст. VIII

Урядный контакт

Близша дефініція терміну урядный контакт є уведжена в ст. IV пункт 7 тых методічных іншрукцій. Урядный контакт як комплекс дїятельства і актів повинных субєктів в комунікації з обчанами ся дїлить на дві сферы: устный урядный контакт і писомный урядный контакт. Закон ч. 184/1999 З. з. діференцує тоты дві формы урядного контакту і становлює про них окремы правила.

1. Устный урядный контакт

В припадї устного урядного контакту подля § 2 абз. 8 закона ч. 184/1999 З. з. платить, же обчан СР, котрый є особов, котра належить к народностній меншынї, може на цїлій теріторії вжывати язык народностной меншыны в уряднім контактї, покля з тым робітник орґану верейной справы і особы участны на процесї суть согласны. Тото установлїня платить про єденадцять языків народностных меншын[36]. То значіть, же обчан СР, котрый є особов, котра належить к народностній меншынї, може вжывати в устнім уряднім контактї язык народностной меншыны, покля з тым робітник орґану верейной справы і особы участны на процесї суть согласны, і в селї/містї, котре не є уведжене в наряджіню ч. 221/1999 З. з. Покля іде о устну форму поданя, платять про нёго условії становлены в § 2 абз. 8 закона ч. 184/1999 З. з. Покля є тото устне поданя доповнене писомнов формов поданя, потім іде о писомный урядный контакт, про котрый не платить цітоване установлїня.

В селах/містах уведженых в наряджіню ч. 221/1999 З. з. ся конкретный язык народностной меншыны може вжывати в устнім і писомнім уряднім контактї. Орґан верейной справы в тых селах/містах є подля § 7 абз. 2 закона ч. 184/1999 З. з. повинный створити условії про вжываня языка народностной меншыны.

2. Писомный урядный контакт

Писомный урядный контакт меджі обчаном і орґаном верейной справы може выходити од обчана к орґану верейной справы або од орґану верейной справы к обчанови. То значіть, же обчан подавать писомне поданя формов жадости або посередництвом переддрукованых формуларїв, або посылать доказы або писомны листины орґану верейной справы. На другім боцї може писомный урядный контакт ініціовати орґан верейной справы тым, же обчанови заганять одповідї, рїшіня, верейны листины (наприклад родный лист, вінчалный лист, умертный лист, поволїня, ліценцію, потверджіня, позіцію/посуджіня і декларацію) або урядны формуларї.

Обчан СР, котрый належить к народностній меншынї, може за условій становленых в § 2 абз. 3 закона ч. 184/1999 З. з. подавати і предкладати поданя, доказы і писомны листины. К ним належать наприклад імпулзы на зачатя процесу, доповнїня імпулзів у ходї процесу, скаргы, протесты, одкликаня і інше враховано писомной корешпонденції. В языку народностной меншыны може быти написаный цїлый текст такых писомностей або лем їх часть. І поданя, котре є написане в языку народностной меншыны лем счасти, поважує ся за поданя в языку народностной меншыны. То значіть, же покля обчан СР загнав орґану верейной справы імпулз на зачатя процесу в штатнім языку, тым не заникать можность, жебы додаткы к тому поданю не могли быти написаны і в языку народностной меншыны, і наопак. Покля є орґану верейной справы доручене поданя в языку народностной меншын, орґан верейной справы выготовить ёго переклад до штатного языка[37]. Кедьже орґан верейной справы веде писомну аґенду в штатнім языку, поданя в языку народностной меншыны вложить до спису в штатнім языку. Но покля оріґінал поданя быв написаный в языку народностной меншыны, орґан верейной справы уложить вєдно з перекладом поданя до штатного языка і ёго оріґінал.

Орґан верейной справы перевірить, ці має право приїмати поданя в языку народностной меншыны (т. є ці іде о орґан верейной справы подля § 2 абз. 3 закона ч. 184/1999 З. з.). Про становлїня повинного субєкту – орґану верейной справы є релевантне місце комунікації орґану верейной справы з обчаном, не центер того орґану верейной справы. Покля орґан верейной справы має центер в селї/містї, котре ся не находить у списку подля наряджіня ч. 221/1999 З. з., але ёго філія, оддїлїня, станіця або контактне місце находить ся в селї/містї подля наряджіня ч. 221/1999 З. з., тот субєкт є повинный забезпечіти можность вжывати язык народностной меншыны. То значіть, же наприклад обчан, котрый адресовав поданя селу/місту як ставебному уряду, причім тото село/місто находить ся в списку подля наряджіня ч. 221/1999 З. з., але аґенду в области ставебництва веде сполочный ставебный уряд з центром в селї/містї, котре ся не находить в списку подля наряджіня ч. 221/1999 З. з., має право на одповідь і в языку народностной меншыны.

В згодї з § 2 абз. 3 закона ч. 184/1999 З. з. орґан верейной справы дасть одповідь на поданя написане в языку народностной меншын окрем штатного языка і в языку меншыны з вынятком выдаваня верейных листин, причім тот выняток не тыкать ся верейных листин подля § 2 абзаців 4 і 5 того закона. То значіть, покля іде о одповідь на жадость або імпулз, котрый ся не тыкать выдаваня верейных листин подля § 2 абз. 4 і 5 закона ч. 184/1999 З. з. (рїшіня, родный лист, вінчалный лист, умертный лист, поволїня, ліценція, потверджіня, позіція/посудджіня і декларація) орґан верейной справы выготовить одповідь в штатнім языку і в языку народностной меншыны. В уведженім припадї наряджіня влады СР ч. 535/2011 З. з., котрым ся імплементують дакотры установлїня ч. 184/1999 З. з. о вжываню языків народностных меншын у формулаціях пізнїшых приписів (дале лем „наряджіня ч. 535/2011 З. з.“), не шпеціфікує ґрафічный способ умістнїня тексту в штатнім языку і тексту в языку народностной меншыны. То значіть, же тексты можуть быти упорядкованы розлічныма способами, а то наприклад: в двох стовпчіках на єдній листинї, під собов на єдній листинї або на двох окремых листинах. Текст в языку народностной меншыны не мусить быти урядно потвердженым перекладом тексту в штатнім языку. Текст в языку народностной меншыны може выготовити робітник орґану верейной справы, котрый овладать язык народностной меншыны. Текст в языку народностной меншыны має быти точным еквівалентом тексту в штатнім языку і має обсяговати вшытко, што обсягує одповідь у штатнім языку. Мена уведжены в одповідї, так в штатнім языку, як і в языку народностных меншын, мають корешпондовати з менами доткнутых особ уведженыма в матрицї. При писаню мен, призвіск і часовых дат ся беруть до увагы правила языків народностных меншын.

В текстї в штатнім языку ся назвы міст і сел пишуть в штатнім языку. В текстї, котрый є написаный в языку народностной меншыны, означіня сел і міст, котры ся находять в наряджіню ч. 221/1999 З. з., ся пишуть в языку народностной меншыны, а то в згодї з уведженым наряджінём. В текстї, котрый є написаный в языку народностной меншыны подля § 4 абз. 5 закона ч. 184/1999 З. з., ся „попри штандардізованых ґеоґрафічных назвах можуть писати і назвы ґеоґрафічных обєктів, котры суть традічны і завжываны в языку народностной меншыны, і в языку народностной меншыны“.

При вжываню одборной термінолоґії в языку народностной меншыны ся рекомендує выходити з одборных термінолоґічных словників. На вебовім порталї уповномоченого влады СР про народностны меншыны суть опублікованы слїдуючі одборны термінолоґічны словникы: словацько-мадярьскый, словацько-ромскый, словацько-русиньскый і словацько-україньскый[38]. Покля настане обсягова або формална незгода меджі текстом в штатнім языку і текстом в языку народностной меншыны, рїшучім є текст в штатнім языку.

Подля § 2 абз. 3 закона ч. 184/1999 З. з. орґан верейной справы створить условії на аплікацію права вжывати язык народностной меншыны адекватным способом, причім може становити часовый простор на выбаблёваня дїл в языку народностной меншыны. За адекватный способ про цїлї того установлїня поважує ся способ, котрый не може вести к оклїщіню права члена народностной меншыны подля § 2 абз. 3 закона ч. 184/1999 З. з. Зарівно подля § 7 абз. 2 закона ч. 184/1999 З. з. є предметный орґан верейной справы повинный створити условії про вжываня языка народностной меншыны подля закона ч. 184/1999 З. з. і окремых законів.

Орґан верейной справы забезпечує урядный контакт в языку народностной меншыны передовшыткым посередництвом робітників орґану верейной справы, котры овладають конкретный язык народностной меншыны.

Подля § 7 абз. 1 закона ч. 184/1999 З. з. орґан верейной справы і ёго робітници суть повинны вжывати в уряднім контактї штатный язык а за условій становленых тым законом і окремыма законами вжывають і язык народностной меншыны. Орґан верейной справы і ёго робітници не суть повинны овладати язык народностной меншыны[39]. Покля орґан верейной справы не має к діспозіції або має недостаток робітників, котры овладають язык народностной меншыны, може орґан верейной справы забезпечіти комунікацію в языку народностной меншыны посередництвом служеб тлумачників і перекладателїв. За тлумачіня і переклад з/до языка народностой меншыны заплатить орґан верейной справы.

В згодї з § 2 абз. 3 закона ч. 184/1999 З. з. орґан верейной справы собі може становити час на выбавлёваня дїл в языку народностной меншыны. Мусить іти о реґуларны урядны годины, почас котрых даный орґан верейной справы забезпечіть можность устной і писомной комунікації в языку народностной меншыны про обчанів СР, котры суть особами, котры належать к народностній меншынї. Їх фреквенція має одповідати реалным жадостям обчанів СР, котры суть особами, якы належать к народностній меншынї. Сучасно тоты особы мусять быти належно інформованы о урядных годинах, в котрых можуть комуніковати з конкретным орґаном верейной справы в языку народностной меншыны.

Поданя, котры были поданы в языку народностной меншыны, може орґан верейной справы выбавлёвати і мімо становленых урядных годин.

Вжываня языка народностной меншыны в уряднім контактї не має влив на плинутя часу становленого на процес подля окремых приписів[40]. Покля орґан верейной справы має выдати окрем одповідї в штатнім языку і одповідь в языку народностной меншыны, обидва тексты мусять быти выданы нараз, в рамках законом становленого часу на процес.

3. Інформованя о можности вжываня языка народностной меншыны

Орґан верейной справы подля § 2 абз. 3 закона ч. 184/1999 З. з. забезпечіть інформацію о можностях вжываня языка народностной меншыны в центрї орґану верейной справы на виднім місцї. Уведжена повинность орґанів верейной справы є подробнїше реґулована в наряджіню ч. 535/2011 З. з. Додаток цітованого наряджіня влады становлює обовязну форму інформації о можности вжываня языка народностной меншыны. Тоту інформацію має конкретный орґан верейной справы выповнити і умістнити у своїм центрї на виднім місцї, причім ся рекомендує публікованя той інформації і в языку народностной меншыны. Взор той інформації в штатнім языку, як і в мадярьскім, нїмецькім, ромскім, русиньскім і україньскім языку є доступный на вебовім порталї усповномоченого влады СР про народностны меншыны[41]. Наряджіня ч. 535/2011 З. з. становлює і далшы формы інформованя о можности вжываня языка народностной меншыны, а то посередництвом вшыткых своїх інформачных сістем в центрї орґану верейной справы[42]. Інформачнов сістемов може быти наприклад: навіґачна табла, меновка коло дверей робітників і іншы можности інформованя обчанів СР.

4. Выдаваня рїшінь у справнім процесї в языку народностной меншыны

Подля § 2 абз. 4 закона ч. 184/1999 З. з. выдасть орґан верейной справы в справній процедурї окрем рїшіня в штатнім языку і рівнопис рїшіня в языку народностой меншыны:

на пожаданя або;
покля ся процес зачав поданём в языку народностной меншыны.

К выданю рівнопису рїшіня в языку народностной меншыны стачіть, покля є сповнене єдно із уведженых условій. Рівнопис рїшіня в языку народностной меншыны не мусить быти урядно потвердженым перекладом рїшіня в штатнім языку. Предметный рівнопис може выготовити і робітник орґану верейной справы, котрый овладать язык народностной меншыны. Тот має быти точным еквівалентом рїшіня в штатнім языку і має обсяговати вшыткы належности рїшіня в штатнім языку. І в тім припадї рекомендує ся выходити з одборных термінолоґічных словників публікованых на вебовім порталї уповномоченого влады СР про народностны меншыны. На данім рівнописї ся повинно уводить означіня села/міста, в котрім ся рїшіня выдавать, окрем штатного языка і в языку народностной меншыны. К далшым даным, котры ся в предметнім рівнописї уводять в языку народностной меншыны, належать наприклад:

назва орґану верейной справы, котрый рїшіня выдавать;
назвы позіцій компетентных робітників орґану верейной справы;
датум і час.

Урядна печатка орґану верейной справы (з выображінём штатного знаку в серединї), написовы прямокутниковы печаткы, презентачны печаткы і іншы помічны печаткы в адміністратівнім контактї вжывають ся в штатнім языку[43].

Подля § 32 абз. 2 справного порядку підкладом про рїшіня суть головно поданя, пропозіції і декларації участників процесу, доказы, честны выголошіня, як і факты общо знамы або знамы справному орґану з ёго урядной роботы. Розсяг і способ здобываня підкладів про рїшіня становлює справный орґан. Подля § 46 справного порядку рїшіня мусить быти в згодї зо законами і остатнїма правныма приписами, мусить го выдати компетентный орґан, мусить выходити із обєктівных і перевіреных інформацій і мусить сповняти становлены формалны крітерії.

Подля § 47 абз. 1 справного порядку мусить обсяговати выслов, арґументацію і поучіня о одкликаню (розкладї). Арґументація не є потребна, покля вшыткы участници процесу суть успокоєны в повнім розсягу. Підклады к рїшіню не суть сучастёв самого рїшіня.

Під справным процесом ся розумить подля § 1 абз. 1 справного порядку процес, в котрім в области верейной справы вырїшують справны орґаны о правах, правом храненых інтересах або повинностях фізічных особ і юрідічных особ, покля окремый закон не становлює іншак. Під справным орґаном подля § 1 абз. 2 цітованого закона ся розумить штатный орґан, орґан теріторіалной самосправы, орґан професійной самосправы, фізічна або юрідічна особа, котру закон повірив вырїшовати о правах, правом храненых інтересах або повинностях фізічных особ і юрідічных особ в области верейной справы. Про справный процес платить веце окремых правных приписів наприклад: закон ч. 50/1976 Зб. о теріторіалнім планованю і ставебнім прорядку (ставебный закон) у формулаціях пізнїшых приписів, закон ч. 372/1990 Зб. о переступлїнях у формулаціях пізнїшых приписів, закон ч. 455/1991 Зб. о жывностнім подниканю (жывностный закон) у формулаціях пізнїшых приписів, закон ч. 563/2007 З. з. о справі даней (данёвый порядок) і о змінї і доповнїню дакотрых законів. Видно, же § 2 абз. 4 закона ч. 184/1999 З. з. платить про вшыткы тіпы процесів, котры реґулують высше уведжены правны приписы.

5. Выдаваня двоязычных верейных листин

Подля § 3 абз. 2 буквы a) закона о штатнім языку ся в штатнім языку выдають законы, наряджіня влады і остатнї общо обовязны правны приписы враховано приписів орґанів теріторіалной самосправы, рїшіня і іншы верейны листины; тым не є порушене право вжываня языків народностных меншы і вжываня чуджіх языків подля окремых приписів. В контекстї тых методічных інштрукцій ся тым окремым приписом розумить закон ч. 184/1999 З. з. Подля з § 2 абз. 5 того закона ся:

родный лист;
вінчалный лист;
умертный лист;
поволїня;
ліценції;
потверджіня;
позіції/посуджіня і
декларації

в селї, котре ся находить в наряджіню ч. 221/1999 З. з., ся на пожаданя выдають двоязычно, а то в штатнім языку і в языку народностной меншыны. При похыбностях першорядым є текст верейной листины в штатнім языку.

Остатнї верейны листины ся подля § 3 абз. 2 буквы a) закона о штатнім языку выдають в штатнім языку. Форма пожаданя выданя верейной листины в языку народностной меншыны може быти устна або писомна, може іти о єдноразову жадость, як і о жадость о тырвале выдаваня конкретной верейной листины в языку народностной меншыны.

Верейны листины ся выдають двоязычно як єден документ. Форму упорядкованя тексту в штатнім языку і в языку народностной меншыны становлюють § 2 і 3 наряджіня ч. 535/2011 З. з.:

на двоязычнім роднім листї, вінчалнім листї і умертнім листї ся текст в языку народностной меншыны уведе під текстом або за текстом в штатнім языку. Буквы тексту в языку народностной меншыны суть єднако великы, як буквы тексту в штатнім языку;
на двоязычнім поволїню, ліценції, потверджіню, позіції і декларації ся уведе текст в штатнім языку на лївім боцї листины в єднім стовпчіку а текст в языку народностной меншыны на правім боцї листины в другім стовпчіку. Буквы тексту в языку народностной меншыны суть єднако великы, як буквы тексту в штатнім языку.

Текст в языку народностной меншыны має быти точным еквівалентом тексту в штатнім языку. Писанём мен і назв сел/міст, як і вжыванём урядных печаток орґанів верейной справы на верейных листинах в языку народностной меншыны занимать ся ст. VIII. пункт 2 і 4 тых методічных інштрукцій. Текст верейной листины в языку народностной меншыны не мусить быти урядно потвердженым перекладом тексту верейной листины в штатнім языку. І в тім припадї рекомендує ся черьпати з одборных термінолоґічных словників публікованых на вебовім порталї уповномоченого влады СР про народностны меншыны.

6. Выдаваня двоязычных урядных формуларїв

На основі § 2 абз. 7 закона ч. 184/1999 З. з. орґан верейной справы в селї/містї, котре ся находить в наряджіню ч. 221/1999 З. з., дає обчанам урядны формуларї выданы в розсягу ёго компетенцій на пожаданя двоязычно, то значіть в штатнім языку і в языку народностной меншыны. І в тім припадї може быти форма жадости о выданя урядного формуларя в языку народностной меншыны устна або писомна, може то быти єдноразова жадость, як і о жадость о тырвале выдаваня конкретного урядного формуларя в языку народностной меншыны. Кедь урядный формуларь выготовлює централный оґран штатной справы (наприклад формуларї приправлює a про окремы орґаны містной штатной справы дістрібуує міністерство), централный орґан штатной справы выготовить і ёго двоязычный взор.

Кедь собі урядны формуларї забезпечує орґан верейной справы сам, є одповідный і за приправу їх двоязычных взорів. Орґан верейной справы ся у звязи з тым може подля § 7а абз. 1 закона ч. 184/1999 З. з обернути на уряд влады зо жадостёв о одборну і методічну поміч.

В згодї з § 4 наряджіня ч. 535/2011 З. з. на двоязычнім уряднім формуларї ся текст в языку народностной меншыны уведе під текстом або за текстом в штатнім языку. Буквы тексту в языку народностной меншыны суть єднако великы, як буквы тексту в штатнім языку.

Двоязычный урядный формуларь може быти выповненый в языку народностной меншыны, в штатнім языку або счасти в языку народностной меншыны і счасти в штатнім языку.

Двоязычный урядный формуларь выповненый счасти в языку народностной меншыны ся бере як поданя в языку народностной меншыны, то значіть, же на таке поданя орґан верейной справы дає одповідь і в языку народностной меншыны за условій становленых законом ч. 184/1999 З. з.

Ст. ІХ

Засїданя орґанів верейной справы

Подля § 3 абз. 1 закона ч. 184/1999 З. з. засїданя орґану верейной справы в селї/містї, котре ся находить в наряджіню ч. 221/1999 З. з., може проходити і в языку народностной меншыны, кедь з тым суть згодны вшыткы участны. У згодї з тым ся выжадує нелем згода посланцїв і старосты, але і далшых особ участных на засїданю орґану верейной справы. Тото условіє платить як про засїданя містьского/сельского заступительства, так і про засїданя іншых орґанів верейной справы в селї/містї на основі уведженого установлїня закона. Кедь вшыткы участници засїданя орґану верейной справы сугласять з вжыванём языків народностных меншых, можуть ся тоты вжывати протягом цїлого засїданя вшыткыма участныма особами.

На основі § 3 абз. 2 закона ч. 184/1999 З. з. посланець містьского/сельского заступительства в селї/містї, котре ся находить в наряджіню 221/1999 З. з., має право вжывати на засїданю того орґану язык народностной меншыны. Іншы участници засїданя містьсткого/сельского заступительства можуть вжывати язык народностной меншыны, кедь высловили згоду вшыткы притомны посланцї містьского/сельского заступительства і староста села/пріматор міста. Тлумачіня забезпечує село/місто посередництвом заместнанця села/міста або посередництвом тлумачника. Під іншыма участниками засїданя ся розумлять особы, котры беруть участь на засїданю на основі урядной повинности, главно староста села або пріматор міста і главный контролор села/міста[44].

Ст. Х

Урядна аґенда і кроніка села/міста

Подля § 3 абз. 4 закона ч. 184/1999 З. з. ся може урядна аґенда вести попри штатнім языку і в языку народностной меншыны в селї/містї, котре ся находить в наряджіню ч. 221/1999 З. з. Подля того установлїня суть то главно записы, резолуції, штатістікы, евіденції, біланції, інформації адресованы шырокій громадї і аґенда церькви і набоженьскых общін адресована шырокій громадї окрем матрикы. На основі § 13 абз. 4 буквы е) закона о зряджіню села/міста пріматор/староста вырїшує вшыткы дїла в контекстї справы села/міста, котры не суть законом або штатутом села/міста придїлены містьскому/сельскому заступительству, то значіть і вжываня языка народностной меншыны в даных сферах.

Подля § 3 абз. 3 закона ч. 184/1999 З. з. село/місто, котре ся находить в наряджіню ч. 221/1999 З. з., може вести кроніку і в языку народностной меншыны.

Ст. ХІ

Означіня в языку народностной меншыны

Означіня в языку народностной меншыны реґулує § 4 закона ч. 184/1999 З. з. Подля абз. 1 аж 7 того параґрафу ся в селї/містї, котре ся находить в наряджіню ч. 221/1999 З. з.:

в селї/містї ся попри назві села/міста в штатнім языку уводить і означіня села/міста в языку народностной меншыны, а то на доправных значках, якы означують зачаток і конець села, будовах орґанів верейной справы або рїшінях выданых в языку народностной меншыны, кедь є таке означіня уведжене в наряджіню влады;
доправны значкы з означінём села/міста в языку народностной меншыны ся поміщують у селї під доправныма значками з назвов села/міста, котры ся уводять все в штатнім языку. Міністерство внутрїшнїх дїл Словацькой републікы становить на основі общо обовязного правного припису доправну значку на інформачне означіня міст/сел в языках народностных меншын, котра ся буде одлишовати од доправной значкы з назвов села/міста.
означіня села/міста в языку народностной меншыны ся в селї/містї може увести і при означіню влаковой станіцї, автобусовой станіцї, летїска і приставу. Означіня села/міста в языку народностной меншыны ся зображує під назвов у штатнім языку єднакым або меншым шріфтом.
село/місто може на своїй теріторії означовати уліцї і іншы містны ґеоґрафічны назвы і в языку народностной меншыны;
в одборных публікаціях, в пресї і іншых масмедіях і в урядній роботї орґанів верейной справы, кедь ся в них вжывать язык народностной меншыны, ся коло штандардізованых ґеоґрафічных назв[45] можуть уводити і означіня ґеоґрафічных обєктів, котры суть традічны і завжываны в языку народностной меншыны, і в языку народностной меншыны.

Ad 1 ̶ 3

Село/місто, котре ся находить в наряджіню ч. 221/1999 З. з., є повинне уводити означіня села в языку народностных меншын на доправных значках, якы означують зачаток і конець села, на рїшінях выданых в рамках справного процесу в языку народностной меншыны і на будовах орґанів верейной справы. Наряджіня ч. 221/1999 З. з. в первістній формулації обсяговало список сел/міст, в котрых обчане СР, якы належать ід мадярьскій, україньскій, русиньскій, ромскій і нїмецькій народностній меншынї, творять найменше 20 % жытелїв. 1. януара 2012 зачало платити наряджіня влады СР ч. 534/2011 З. з., котрым было доповнене уведжене наряджіня о список означінь сел/міст в языках народностных меншын. В списку ся уводять обовязны формы означінь сел/міст у высше уведженых языках народностных меншын. Означіня сел/міст, в котрых жытелї СР, котры належать ід ромскій народностній меншынї творять найменше 20 % жытелїв, є згодне з назвами сел/міст в штатнім языку.

Уміщованя доправных значок, якы означують зачаток і конець села, є в компетенції конкретного справцї земной комунікації. Подля § 3д абз. 1 – 3 закона ч. 135/1961 Зб. о земных комунікаціях (закон о драгах) у формулації пізнїшых приписів (дале лем „закон о драгах“) суть автострады, драгы про моторовы транспортны средства і драгы І. класы, враховано їх прояздных частей через цолны просторы і села/міста у властництві штату, кедь окремый припис[46] не становлює іншак. Драгы ІІ. і ІІІ. класы враховано їх прояздных частей через села властнить самосправный край, кедь окремый припис не становлює іншак. Прояздны части драг ІІ. і ІІІ. класы через цолны просторы властнить штат. Містны комунікації властнить село/місто.

Подля § 3д абз. 5 буквы а) – ф) закона о драгах справа земных комунікацій належить до компетенції:

а) Народной автострадной компанії[47] – автострады, драгы про моторовы транспортны средства і драгы подля схваленого плану розвоя автострад і драг у властництві штату окрем їх прояздных частей через цолны просторы і концесных драг;

б) юрідічных особ на тот цїль створеных міністерством[48] – драгы, котры властнить штат, окрем їх прояздных частей через цолны просторы;

ц) самосправного края або юрідічных особ на такый цїль ним створеных – драгы, котры властнить самосправный край;

д) сел/міст або юрідічных особ на такый цїль нима створеных – прояздны части драг, котры властнить село/місто, містны комунікації і шпеціалны комунікації становлены на конкретны цїлї, котры властнить село/місто;

е) юрідічных особ, котрым цалком або переважно служать – шпеціалны комунікації становлены на конкретны цїлї у властництві штату[49];

ф) компетентных цолных орґанів по догодї з орґаном справы комунікацій і справцём автострады або драгы, яка веде ід гранічному переходу – прояздны части через цолны просторы.

Высше уведжены справцёве земных комунікацій суть повинны забезпечіти повнїня повинности уводити означіня сел/міст, котры ся находять в наряджіню ч. 221/1999 З. з., на доправных значках, якы означують зачаток і конець села, в языку народностной меншыны.

В селах/містах, котры ся находять в наряджіню ч. 221/1999 З. з., у згодї з § 4 абз. 1 закона ч. 184/1999 З. з. ся коло назвы села/міста в штатнім языку уводить і означіня села/міста в языку народностной меншыны на будовах орґанів верейной справы. Заєдно подля § 2 абз. 6 закона ч. 184/1999 З. з. означіня орґану верейной справы в селї/містї, котре ся находить в наряджіню ч. 221/1999 З. з., ся уводить попри штатнім языку і в языку народностной меншыны. Подля § 7ц абз. 4 закона ч. 184/1999 З. з. ся установлїня § 2 абз. 6 того закона не вжыє, кедь є означіня орґану верейной справы в языку народностной меншыны згодне з назвов у штатнім языку.

В селах/містах, котры ся находять в наряджіню ч. 221/1999 З. з., у згодї з § 4 абз. 1 закона ч. 184/1999 З. з. ся попри назві села/міста в штатнім языку уводить і означіня села/міста в языку народностной меншыны на рїшінях выданых в языку меншыны[50].

Подля закона ч. 184/1999 З. з. ся може означіня села/міста в языку народностной меншыны в селї/містї уводити і при означіню влаковой станіцї, автобусовой станіцї, летїска і приставу. Подля § 7ц абз. 4 закона ч. 184/1999 З. з. ся установлїня § 4 абз. 1 аж 3 того закона не вжыє, кедь ся означіня села/міста в языку народностной меншыны згодує з назвов у штатнім языку.

Ad 4

Подля § 2б абз. 1 – 5 закона ч. 369/1990 Зб. о зряджіню села/міста у формулації пізнїшых приписів (дале лем „закон о зряджіню села/міста“):

село/місто становлює і мінять наряджінём назвы уліць і іншых публічных просторів;
в селї/містї, в котрім є веце уліць або іншых публічных просторів, має кажда уліця або іншый публічный простор свою назву;
назвы уліць і іншых публічных просторів ся становлюють з оглядом на історію села, на вызначны нежыючі особности, на предметы і подобно. Неприпустны суть назвы по жыючіх особах, назвы довгы, дупліцітны, зневажуючі моралку, набоженьске або народностне чутя, без дотримованя норм правопису і назвы некорешпондуючі з історіёв села;
означіня уліць і іншых публічных просторів в языку народностной меншыны в селах/містах, котры суть уведжены в наряджіню ч. 221/1999 З. з., реґулує закон ч. 184/1999 З. з.;
означованя уліць і іншых публічных просторів назвами забезпечує село/місто на властны наклады.

Подля § 4 абз. 4 закона ч. 184/1999 З. з. село/місто, котре ся находить в наряджіню ч. 221/1999 З. з., може на своїй теріторії означовати уліцї і іншы містны ґеоґрафічны назвы (наприклад назвы містных будов, історічных памяток, рїк, парків, лїсів і подобно) і в языку народностной меншыны. То значіть, же правны приписы розлишують меджі назвов уліцї, котра є в штатнім языку і на котру ся односять установлїня закона о зряджіню села/міста, і означінём уліцї в языку народностной меншыны, котре реґулує закон ч. 184/1999 З. з.

Означованя уліць продробнїше реґулує выголошіня ч. 31/2003 З. з. Міністерства внутрїшнїх дїл СР, котрым ся установлюють подробности о означованю уліць і іншых публічных просторів і о чіслованю будов (выдана подля § 27а абз. 1 закона о зряджіню села/міста у формулації закона ч. 453/2001 З. з.). Уводжованя означіня уліць і іншых містных ґеоґрафічных назв в языку народностной меншыны реґулує § 3 абз. 3 того выголошіня, подля якого ся назвы уліць в языку народностной меншыны уводять звычайно на єдній орьєнтачній таблї під назвов уліцї в штатнім языку; то платить і при означованю уліць далшыма орьєнтачныма інформаціями в языку народностной меншыны. О означіню уліцї або іншого ґеоґрафічного означіня в языку народностной меншыны вырїшує село/місто. Вырїшованя в тім дїлї не є експліцітно уведжене в § 11 абз. 4 закона о зряджіню села/міста, котре дефінує главны сферы, о котрых вырїшує сельске/містьске заступительство. Сельске/містьске заступительство сі але компетенцію вырїшовати в данім дїлї може задефіновати в штатутї.

Ad 5

У звязи з вжыванём означіня ґеоґрафічных обєктів, котры суть традічны і завжываны в языку народностной меншыны, ся можуть уводити і в языку народностной меншыны, закон ч. 184/1999 З. з. одказує на § 18 закона о ґеодезії і картоґрафії. Одповідны установлїня того закона суть уведжены в статї IV. пункт 22 тых методічных інштрукцій, котры ся подробнїше занимають штандардізованыма ґеоґрафічныма назвами.

Установлїня закона ч. 184/1999 З. з., котре реґулує тоту область, обсягує одказ на закон о ґеодезії і картоґрафії а зарівно закон о ґеодезії і картоґрафії в установлїню, котре обсягує тоту область, одказує на закон ч. 184/1999 З. з. Выходячі з установлїнь тых законів є ясне, же область штандардізованых ґеоґрафічных назв реґулує закон о ґеодезії і картоґрафії а область означіня ґеоґрафічных обєктів, котры суть традічны і завжываны в языку народностной меншыны, реґулує закон ч. 184/1999 З. з.

Можность уводжованя означіня ґеоґрафічных обєктів, котры суть традічны і завжываны в языку народностной меншыны, ся подля § 4 абз. 5 закона ч. 184/1999 З. з. вяже на тоты шпеціфічны области: одборны публікації, преса, іншы масмедії і урядна робота орґанів верейной справы.

У звязи з тым треба увести, же подля § 13 абз. 2 буквы а) – ц) школьского закона в згодї з правом дїтей і школярїв, якы належать ід народностным меншынам і етнічным ґрупам, на едукацію в їх материньскім языку установленым в § 12 абз. 3 того закона ся в учебниках, учебных текстах і робочіх зошытах выдаваных в языку народностной меншыны уводять ґеоґрафічны назвы слїдуючім способом:

а) ґеоґрафічны назвы, котры суть традічны і завжываны в языку народностной меншыны, ся уводять двоязычно, наперед в языку конкретной народностной меншыны а пак в скобках або за ломков у штатнім языку, а то способом, котрый быв вжываный в учебниках схваленых в роках 2002 аж 2006;

б) картоґрафічны творы ся уводять в штатнім языку;

ц) на концї учебника ся уведе комплексный перегляд ґеоґрафічных назв у формі словника в языку народностной меншыны і в штатнім языку.

Ст. XII

Інформації повязаны з огрожінём жывота, здоровя, безпечности або маєтку в языку народностной меншыны

В згодї з першым речінём § 4 абз. 6 закона ч. 184/1999 З. з. ся в селї/містї, котре ся находить в наряджіню ч. 221/1999 З. з., уводять інформації повязаны з огрожінём жывота, здоровя, безпечности або маєтку обчанів СР на місцях приступных шырокій громадї попри штатнім языку і в языку народностной меншыны. Тота законна повинность ся тыкать каждого субєкту, т. зн. вшыткых юрідічных і фізічных особ. Подля даного установлїня ся під місцями приступныма шырокій громадї розумлять вшыткы публічны просторы в катастрї села/міста, котре ся находить в наряджіню ч. 221/1999 З. з., а то наприклад: уліцї, сельскы/містьскы центры, будовы орґанів верейной справы, обходы, рештаврації, шпортовы гріща, паркы, як і публічны місця в екстравіланї такого села/міста.

Подля § 8 абз. 6 закона о штатнім языку ся уводять вшыткы написы, рекламы і інформації адресованы шырокій громадї, главно в обходах, шпортовых ареалах, рештавраціях, на уліцях, при драгах і над нима, на летїсках, автобусовых станіцях і влаковых станіцях, в средствах громадного транспорту в штатнім языку. В написах і інформаціях адресованых шырокій громадї в языку народностной меншыны і в штатнім языку в селах, котры ся находять в наряджіню ч. 221/1999 З. з. і в рекламі ся послїдовность текстів не становлює. Розмір, фарба і тіп шріфт інформацій о огрожіню жывота, здоровя, безпечности або маєтку обчанів СР в языку народностной меншыны не суть шпеціално правныма приписами реґулованы.

Кедь взор інформації повязаной з огрожінём жывота, здоровя, безпечности або маєтку обчанів СР выготовлює централный орґан штатной справы, тот выготовить і їх еквівалент в языках народностных меншын. Кедь є взор такой інформації установленый законом або підзаконнов правнов нормов, тот має обсяговати і їх еквіваленты в окремых языках народностных меншын.

Кедь взор такых інформацій забезпечує орґан верейной справы сам, є одповідный і за приготовлїня еквівалентів в языках народностных меншын. Орґан верейной справы ся у звязи з тым, подля § 7а абз. 1 закона ч. 184/1999 З. з., може обернути на уряд влады зо жадостёв о одборну і методічну поміч.

Ст. ХІІІ

Написы і інформації адресованы шырокій громадї в языку народностной меншыны

В згодї з другым речінём § 4 абз. 6 закона ч. 184/1999 З. з. ся вшыткы написы і інформації адресованы шырокій громадї, главно в обходах, шпортовых ареалах, рештавраціях, на уліцях, при драгах і над нима, на летїсках, автобусовых станіцях і влаковых станіцях, можуть уводити і в языку народностной меншыны. На уведжене установлїня того закона ся не односить обмедженый теріторіалный вплив на села/міста, котры ся находять в наряджіню ч. 221/1999 З. з. Про уведжены написы і інформації платить знову § 8 абз. 6 закона о штатнім языку, котрого текст є уведженый в ст. ХІІ. Таксамо платить, же розмір, фарба і шріфт написів і інформацій адресованых шырокій громадї в языку народностной меншыны не суть реґулованы шпеціалныма правныма нормами. Подля остатнёго речіня даного установлїня в написах і інформаціях адресованых шырокій громадї в языку народностной меншыны і в штатнім языку в селах/містах, де ся в уряднім контактї вжывать язык той народностной меншыны подля закона ч. 184/1999 З. з. і в рекламі ся послїдовность текстів не становлює. З уведженого выходить, же в селах/містах, котры ся находять в наряджіню влады ч. 221/1999 З. з., може быти текст в языку народностной меншыны уведженый на першім місцї.

Подля § 8 абз. 7 закона о штатнім языку повинность становлена в абзацу 6 даного параґрафу не платить про обходне мено, охранну значку, назву інштітуції записану або зачленену до реґістрів або списків подля законів платных в СР або в іншім членьскім штатї Европской унії або сіґнатарьскім штатї Договору о Европскім господарьскім просторї. Повинность не платить ани на поужытя мена і призвіска, котры суть частёв напису, рекламы і ознамлїня, яке має служыти на інформованя шырокой громады, і на дакотры завжываны понятя в чуджім языку, котры ся зычайно вжывають вєдно з обходнов значков в текстї реклам, суть знамы найшыршій громадї і суть частёв рекламы.

Ст. XIV

Написы на помниках, памятниках, памятных таблах в

языку народностной меншыны

В згодї з § 4 абз. 7 закона ч. 184/1999 З. з. ся написы на памятниках, помниках і памятных таблах можуть уводити попри штатнім языку і в языку народностной меншыны. За памятник і помник ся не бере надгробный камінь, надгробна плыта ани надгробна табла. Дане установлїня одказує на закон о штатнім языку, котрый в § 5 абз. 8 реґулує, же написы на памятниках, помниках і памятных таблах ся уводять в штатнім языку. Кедь обсягують текст в іншых языках, іншоязычны тексты наслїдують аж по текстї в штатнім языку і їх обсяг мусить быти згодный з текстом у штатнім языку. Іншоязычный текст ся уводить єднакым або меншым шріфтом як текст у штатнім языку. Будователь може пожадати од Міністерства културы СР потверджіня о згодї напису на памятнику, помнику і памятній таблї із законом о штатнім языку. Тото установлїня не платить про історічны написы на памятниках, помниках і памятных таблах, котры суть хранены окремым приписом[51]. На памятниках, помниках і памятных таблах з текстом напису в языку народностной меншыны і в штатнім языку в селах/містах, котры ся находять в наряджіню ч. 221/1999 З. з., ся послїдовность не становлює.

Ст. XV

Общо обовязны правны приписы в языку народностной меншыны

В згодї з першым речінём § 4 абз. 8 закона ч. 184/1999 З. з. в селї/містї, котре ся находить в наряджіню ч. 221/1999 З. з., орґан верейной справы в рамках своёй компетенції забезпечує на выжаданя інформації о общо обовязных правных приписах попри штатнім языку і в языку народностной меншыны. Дане установлїня одказує на закон о штатнім языку, котрый в § 3 абз. 2 буква а) становлює, же в штатнім языку ся выдають законы, наряджіня влады і другы общо обовязны правны приписы враховано приписів орґанів теріторіалной самосправы, рїшіня і іншы верейны документы; тым ся не порушує право на вжываня языків народностных меншын і вжываня чуджіх языків подля закона ч. 184/1999 З. з. і школьского закона.

Форма пожаданя інформацій о общо обовязных правных приписах в языку народностной меншыны може быти устна або писомна. Таксамо одповідь на таке пожаданя може быти устна або писомна в залежности од конкретной жадости обчана СР. Інформаціёв може быти выданя самого тексту общо обовязного правного припису або обяснїня поступу в рамках общо обовязного правного припису.

В згодї з другым речінём § 4 абз. 8 закона ч. 184/1999 З. з. село/місто, котре ся находить в наряджіню ч. 221/1999 З. з., може выдавати общо обовязны наряджіня в рамках своёй компетенції попри формулації в штатнім языку і в языку народностной меншыны; в такім припадї першоряда є формулація в штатнім языку.

Ст. XVI

Містный референдум о змінї означіня села/міста

В згодї з § 4а абз. 1 і 2 закона ч. 184/1999 З. з. може село/місто, котре ся находить в наряджіню ч. 221/1999 З. з., формов голосованя своїх жытелїв вырїшыти о змінї означіня села/міста в языку народностной меншыны уведженых в наряджіню влады СР. К містному референдуму о змінї означіня села/міста ся односить § 11а абз. 1 буква д) закона о зряджіню села/міста, подля котрого заступительство села/міста выголосить містный референдум, кедь іде о зміну означіня села/міста. Точнїше о містнім референфумі о змінї означіня села/міста попозерай ст. ІV пункт 19 і 20 тых методічных інштрукцій.

Ст. XVIІ

Вжываня языка народностной меншыны перед судами і в іншых сферах

В згодї з § 5 абз. 1 закона ч. 184/1999 З. з. право вжывати язык народностной меншыны в судных процесах і в іншых сферах реґулують і окремы законы. Уведжене установлїня в одказї на тоты окремы законы уводить наприклад Рамковый договор на охрану народностных меншын (ознамлїня Міністерства загранічных дїл СР ч. 160/1998 З. з.), Европска харта реґіоналных або меншыновых языків (ознамлїня Міністерства загарнічных дїл СР ч. 588/2001 З. з.), § 18 Обчаньского судного порядку[52], § 2 Трестного порядку, § 5 абз. 1 буква е) закона ч. 308/1991 Зб. о слободї віросповіданя і статусї церьквей і набоженьскых общін, § 23 закона ч. 38/1993 З. з. о орґанізації Уставного суду СР, о процесї перед ним і о статусї ёго судцїв, § 2 абз. 1 закона ч. 300/1993 З. з. о менї і призвіску у формулації закона ч. 13/2006 З. з., § 16 і § 19 абз. 3 і 4 закона ч. 154/1994 З. з. о матриках у формулації пізнїшых приписів, § 2 абз. 8 закона ч. 212/1997 З. з. о повинных екземпларях періодічных публікацій, неперіодічных публікацій і копій авдіовізуалных творів, § 6 абз. 5 закона ч. 211/2000 З. з. о слободнім приступі к інформаціям і о змінї і доповнїню дакотрых законів (закон о слободї інформацій), § 5 абз. 1 буква ґ) закона ч. 532/2010 З. з. о Радію і телевізії Словакії і о змінї і доповнїню дакотрых законів.

У звязи з вжыванём языка народностной меншыны перед судами є важне підкреслити, же закон ч. 99/1963 Зб. Обчаньскый судный порядок быв зрушеный законом ч. 160/2015 З. з. Цівілный споровый порядок. Новый цівілный споровый порядок в § 155 абз. 1 і 2 установлює, же каждый має право вести процес перед судом в материньскім языку або в языку, котрому розумить. Суд є повинный участникам забезпечіти єднакы можности аплікації їх прав. Призераючі на характер і став дїла, суд прикліче тлумачника. Наклады повязаны з тым, же участник веде процес в материньскім языку або в языку котрому розумить, заплатить штат.

Ст. XVIІІ

Сфера передшкольской выховы, основных школ, середнїх школ і културы

В згодї з § 5 абз. 2 закона ч. 184/1999 З. з. ся установлїня § 2 абз. 1[53] не односить на сферу передшкольской выховы, основных школ, середнїх школ і културы. Вжываня языка народностной меншыны в тых сферах реґулують окремы законы. Уведжене установлїня в одказї на тоты окремы законы уводить наприклад закон ч. 596/2003 З. з. о штатній справі в школстві і школьскій самосправі і о змінї і доповнїню дакотрых законів у формулації пізнїшых приписів і школьскый закон.

Ст. XIХ

Здравотництво і соціална сфера

В згодї з § 5 абз. 3 закона ч. 184/1999 З. з. обчан СР, котрый є особов яка належить ід народностній меншынї, може в комунікації з персоналом здравотницькых інштітуцій і інштітуцій соціалных служеб або інштітуцій соціалноправной охраны дїтей і соціалной курателы в селї/містї, котре ся находить в наряджіню ч. 221/1999 З. з., вжывати язык народностной меншыны. Здравотницька інштітуція або інштітуція соціалных служеб або інштітуція соціалноправной охраны дїтей і соціалной курателы подля попереднёго речіня доволить вжываня языка народностной меншыны подля того закона і окремых законів, кедь то условія даной інштітуції доволюють.

Вжываня языків у сферї забезпечованя здравотной старостливости і соціалной старостливости реґулує і § 8 абз. 4 закона о штатнім языку, в котрім ся уводить, же аґенда здравотницькых інштітуцій і інштітуцій соціалных служеб ся веде в штатнім языку. Комунікація персоналу такых інштітуцій з паціентами або кліентами, ся звычайно веде в штанім языку; кедь іде о паціента або кліента, котрого материньскый язык є іншый як штатный язык, комунікація ся може вести в языку, в котрім ся мож з паціентом або кліентом добісїдовати. Членове персоналу не суть повинны знати чуджій язык ани язык народностной меншыны. Паціент або кліент, котрый є особов, яка належить ід народностній меншынї, може в такых інштітуціях в селах/містах, котры ся находять в наряджіню ч. 221/1999 З. з., вжывати в комунікації з персоналом свій материньскый язык.

В припадї інформованой згоды перед реалізаціёв стерілізації особы подля § 40 абз. 6 буквы а) і б) закона ч. 576/2004 З. з. о здравотній старостливости, службах повязаных зо забезпечінём здравотной старостливости і о змінї і доповнїню дакотрых законів Міністерство здравотництва СР становить общо обовязным правным приписом подробности о поучіню, котре ся реалізує перед самым актом підпису інформованой згоды перед реалізаціёв стерілізації особы, і взоры інформованой згоды в штатнім языку і в языках народностных меншын. В згодї з уведженым выдало Міністерство здравотництва СР з платностёв од 1. апріля 2014 выголошіня ч. 56/2014 З. з., котрым ся установлюють подробности о поучіню, котре ся реалізує перед самым актом підпису інформованой згоды перед реалізаціёв стерілізації особы, в штатнім языку і в языку народностных меншын.

Ст. XХ

Інформованя шырокой громады в языку народностной меншыны

Сферу інформованя шырокой громады в языку народностной меншыны подробно реґулує § 5а закона ч. 184/1999 З. з. посередництвом:

містного рогласу або іншых технічных апаратів:

в згодї з § 5а абз. 1 закона ч. 184/1999 З. з. інформації адресованы шырокій громадї посередництвом містного розгласу або посередництвом іншых технічных апаратів ся в селї/містї, котре ся находить в наряджіню ч. 221/1999 З. з., можуть публіковати попри штатнім языку і в языку народностной меншыны. Подля § 5 абз. 4 закона о штатнім языку тоты інформації мож публіковати і в іншім языку по їх опублікованю в штатнім языку. То значіть, же тота інформація ся опублікує все найперше в штатнім языку а потім може быти опублікована і в языку народностной меншыны;

публікованя важных інформацій уведженых на урядній таблї, вебовій сторінцї і в періодічній пресї села/міста:

подля § 5а абз. 2 закона ч. 184/1999 З. з. село/місто, котре ся находить в наряджіню ч. 221/1999 З. з., публікує важны інформації уведжены на урядній таблї села/міста, на вебовій сторіцнї села/міста і в періодічній пресї[54], попри штатнім языку і в языку народностной меншыны, а то такы:

а) інформації о зложіню і компетенціях самосправных орґанів села/міста;

б) перегляд правных норем, наряджінь, інштрукцій, выяснюючіх позіцій, подля котрых село/місто робить і вырїшує або котры реґулують права і повинности фізічных особ і юрідічных особ в одношіню к селу/місту;

ц) місто, час і способ, якым мож здобывати інформації, і інформації о тім, де можуть фізічны або юрідічны особы подати жадость, пропозіцію, імпулз, скаргу або інше поданя;

д) поступ, котрый мусить село/місто дотримовати при выбавлёваню вшыткых жадостей, пропозіцій і іншых подань, враховано термінів, котры треба дотримати;

e) таріфы справных поплатків[55], котры село/місто выберать за урядны акты і операції урядных орґанів, і таріфы поплатків за приступ к інформаціям;

ф) інформації о господарїню з верейныма фінанціями і о нарабляню з маєтком села/міста;

обчасны друкованы матеріалы в языку народностной меншыны адресованы шырокій громадї:

подля § 5а абз. 3 закона ч. 184/1999 З. з. обчасны друкованы матеріалы адресованы шырокій громадї на културны цїлї, каталоґы ґалерій, музеїв, бібліотек, проґрамы кін, театрів, концертів і іншых културных подїй ся в селї/містї, котре ся находить в наряджіню ч. 221/1999 З. з., можуть выдавати в языку меншыны, причім основны інформації мусять быти уведжены і в штатнім языку. В згодї з тым установлїнём ся під основныма інформаціями розумлять інформації о назві акцї, о часї і місцї реалізації акції і основны інформації о обсягу акції. Тоты інформації мусять быти уведжены і в штанім языку, причім ся не становлює, в якім розсягу має быти уведженый текст в штатнім языку і якый великый має быти шріфт тексту в штатнім языку ці в языку народностной меншыны.

Ст. XХІ

Розшырёваня і приїманя інформацій посередництвом высыланя телевізії і радія в языку народностной меншыны

В згодї з § 5б закона ч. 184/1999 З. з. жытелї СР, котры суть особами, якы належать ід народностній меншынї, мають право розшырёвати і приїмати інформації в языку народностной меншыны посередництвом Радія і телевізії Словакії. Реґіоналне і локалне высыланя телевізії або радія в языках народностных меншын ся реалізує за условій реґулованых окремыма законами[56].

Главны актівіты Радія і телевізії Словакії в сферї высыланя в языках народностных меншын подля § 5 абз. 1 буквы б) і ґ) закона ч. 532/2010 З. з. о Радію і телевізії Словакії і о змінї і доповнїню дакотрых законів суть:

высыланя найменше чотырёх розгласовых проґрамовых служеб, з котрых єдна є призначена на высыланя з погляду обсягу і реґіонів вываженых проґрамів в языках народностных меншын і етнічных ґруп жыючіх на теріторії СР; кедь Радіо і телевізія Словакії высылать веце як штири розгласовы проґрамовы службы, холем штири з них ся реалізують формов цїлоплошного высыланя, а кедь высылать лем штири розгласовы проґрамовы службы, холем три з них ся реалізують формов цїлоплошного высыланя;
высыланя з погляду обсягу і реґіонів вываженых проґрамів в языках народностных меншын і етнічных ґруп жыючіх на теріторії СР в часовім розсягу одповідаючім народностному і етнічному зложіню жытельства СР; на забезпечіня выробы і высыланя проґрамів про народностны меншыны і етнічны ґрупы створює Радіо і телевізія Словакії окремы орґанізачны штруктуры Словацького радіа і Словацькой телевізії.

Ст. XХІІ

Створёваня условій на вжываня языка народностной меншыны

В згодї з § 7 абз. 1 закона ч. 184/1999 З. з. орґан верейной справы і ёго заместнанцї суть повинны вжывати в уряднім контактї штатный язык а за условій становленых даным законом і окремыма законами вжывають і язык народностной меншыны. Орґан верейной справы і ёго заместнанцї не суть повинны знати язык народностной меншыны.

У звязи з тым треба увести, же подля § 38 абз. 1 буквы е) закона ч. 55/2017 З. з. о штатній службі і о змінї і доповнїню дакотрых законів (дале лем „закон о штатній службі“) єдным з условій приятя до штатной службы є знати штатный язык. Установлїня § 38 абз. 2 буквы б) і ц) цітованого закона становлює, же далшыма условіями на приятя до штатной службы є тыж знати чуджій язык, кедь собі то выжадує служобный уряд, респ. сповнїня далшых пожадавок становленых окремым приписом або становленых служобным урядом потребных на компетентну реалізацію штатной службы подля крітерій кладженых на місце роботы в штатній службі. Подля § 4 абз. 2, выголошіня уряду ч. 126/2017 З. з., котрым ся становлюють подробности о едукації штатных заместнанцїв, котрый дефінує тіпы компетенчной едукації, є языкова компетенчна едукація заміряна на утримованя і злїпшованя уровни знаня а) штатного языка і б) чуджого языка главно про ґрупу штатных заместнанцїв, котрым знаня чуджого языка выпливать з опису місця роботы в штатній службі або языка народностной меншыны про ґрупу штатных заместнанцїв реалізуючіх штатну службу в селах/містах дефінованых в наряджіню ч. 221/1999 З. з.

Подля абз. 2 уведженого параґрафу орґан верейной справы в селї/містї, котре ся находить в наряджіню ч. 221/1999 З. з., є повинный створити условії на вжываня языка народностной меншыны подля того закона і окремых законів. Тото установлїня є тїсно повязане з далшыма установлїнями того закона, главно з третїм речінём установлїня § 2 абз. 3, подля котрого орґан верейной справы створить условії на аплікацію права подля першого речіня установлїня адекватным способом, причім собі може становити часовый простор на выбавлёваня дїл в языку народностной меншыны.

Заместнаваня одборных заместнанцїв, якы знають язык народностной меншыны, не є єдиным способом забезпечіня вжываня языка народностной меншыны в комунікації з компетентным орґаном верейной справы. Покы орґан верейной справы з обєктівных прічін не може заместнати одборных заместнанцїв, якы знають конкретный язык народностной меншыны, орґан верейной справы забезпечіть можность вжываня языка народностной меншыны іншым способом. Выгодов заместнанця є знаня языка народностной меншын. Подробнїше попозерай часть VIII. пункт 2 тых методічных інштрукцій.

В згодї з § 1 абз. 2 закона ч. 184/1999 З. з., кедь комунікація проходить в языку народностной меншыны, заместнанцї орґану верейной справы мають вжывати в комунікації з обчанами СР, котры належать ід народностній меншынї, кодіфіковану або штандардізовану форму конкретного языка народностной меншыны[57]. Вжываючі одборну термінолоґію в языку народностной меншыны, ся рекомендує выходити з одборных термінолоґічных словників, котры суть опублікованы на вебовім порталї уповномоченого влады СР про народностны меншыны[58].

Ст. XХІІІ

Вжываня языка народностной меншыны в служобнім контактї сельской/містьской поліції

В згодї з § 7 абз. 3 закона ч. 184/1999 З. з. в селї/містї, котре ся находить в наряджіню ч. 221/1999 З. з., ся може в сельскій/містьскій поліції вжывати в служобнім контактї окрем штатного языка і язык народностной меншыны, кедь з тым притомны суть згодны. Подробнїше о служобнім контактї попозерай ст. IV пункт 25 тых методічных інштрукцій.

Ст. XХІV

Вжываня языка народностной меншыны в комунікації з озброєныма силами СР, озброєныма безпечностныма зборами, іншыма озброєныма зборами, Гасічскым і захранным збором і сельсков/містьсков поліціёв

В згодї з § 7 абз. 4 закона ч. 184/1999 З. з. кедь членове озброєных сил СР, озброєных безпечностных зборів, іншых озброєных зборів, Гасічского і захранного збору і сельской/містьской поліції знають язык народностной меншыны, в селї котре ся находить в наряджіню ч. 221/1999 З. з. можуть вжывати язык народностной меншыны в комунікації з обчанами СР, котры належать ід народностній меншынї. Подробнїше о озброєных силиах СР, озброєных безпечностных зборах, іншых озброєных зборах, Гасічскім і захраннім зборї і сельскій/містьскій поліції попозерай ст. ІV пункт 25 тых методічных інштрукцій.

Ст. XХV

Компетенція Уряду влады СР в сферї вжываня языків народностных меншын

Компетенція уряду влады[59] в сферї вжываня языків народностных меншын є реґулована в § 7а закона ч. 184/1999 З. з. В згодї з абз. 1 того параґрафу уряд влады дає одборну і методічну поміч орґанам верейной справы і орґанізачным частям безпечностных і захранных зборів при імплементації того закона. Уряд влады подля абз. 2 того параґрафу предкладує владї СР раз за два рокы справу о ставі вжываня языків народностных меншын на теріторії СР. К справі перед єй предложінём дасть свою позіцію Рада влады про людьскы права, народностны меншыны і родову рівноправность[60]. З цїлём приготовлїня справы може подля абз. 3 того параґрафу уряд влады выжадовати од орґанів верейной справы інформації і писомны матеріалы о вжываню языка народностных меншын у сферї їх компетенцій. Справа о ставі вжываня языків народностных меншын на теріторії СР за рік 2012, як і за період років 2013 – 2014 і 2015 – 2016 є в словацькім і анґліцькім языку доступна на вебовій сторінцї: http://www.narodnostnemensiny.gov.sk/jazyky-narodnostnych-mensin/.

Ст. XХVІ

Справны делікты

Подля § 7б абз. 1 закона ч. 184/1999 З. з. ся справного делікту у сферї вжываня языків народностных меншын допустить орґан верейной справы, котрый в селї/містї, котре ся находить в наряджіню ч. 221/1999 З. з.:

а) не дасть можность обчанови СР, котрый є особов, яка належить ід народностній меншынї, комуніковати в устнім і писомнім контактї в языку народностной меншыны або го о такій можности не інформує (§ 2 абз. 3)[61];

б) на пожаданя обчана СР, котрый є особов, яка належить ід народностній меншынї, не выдасть рівнопис рїшіня і родный лист, вінчалный лист або смертный лист і в языку народностной меншыны (§ 2 абз. 4 і 5)[62];

ц) не забезпечіть своє означіня на будові, в якій ся находить ёго центер, і в языку народностной меншыны (§ 2 абз. 6)[63];

д) не дасть на пожаданя урядный формуларь выданый в розсягу ёго компетенцій і в языку народностной меншыны (§ 2 абз. 7)[64];

е) не забезпечіть на теріторії в своїй компетенції означіня села/міста в языку народностной меншыны в припадах становленых в § 4 абз. 1[65];

ф) не забезпечіть уведжіня інформацій, написів і ознамлїнь у своїй компетенції подля § 4 абз. 6 першого речіня[66];

ґ) не забезпечіть на пожаданя інформації о общо обовязных правных приписах і в языку народностной меншыны (§ 4 абз. 8)[67];

г) не дасть уряду влады інформації і писомны матеріалы подля § 7а абз. 3[68].

Подля § 7б абз. 2 закона ч. 184/1999 З. з. ся справного делікту в области вжываня языків народностных меншын допустить юрідічна особа або фізічна особа подникатель, котра не уведе напис або ознамлїня подля § 4 абз. 6 і в языку народностной меншыны, кедь іде о напис або ознамлїня, яке обсягує інформацію о огрожіню жывота, здоровя, маєтку або безпечности обчанів СР.

В згодї з абз. 3 аж 5 даного параґрафу справны делікты подля абзаців 1 і 2 посуджує уряд влады, причім кедь уряд влады прийде на порушіня повинности, котре є справным деліктом подля абзаців 1 і 2 і ани по писомнім напомянутю не буде в становленім термінї проблем вырїшеный, може уряд влады такый орґан покутовати сумов од 50 до 2 500 евр. Процес покутованя реґулує общій припис о справнім процесї[69]. При покутованю ся бере до увагы важность справного делікту, ёго наслїдкы, обставины, за котрых быв зробленый, час тырваня і повторёваня протиправного дїяня. Покутовати мож до єдного рока од дня, коли ся уряд влады дізнав о справнім деліктї, найпізнїше але до двох років од дня, коли быв зробленый. Покуты скасованы на основі того закона суть прибытком до штатного розрахунку.

Переклад зо словацького языка: Мґр. Михала ГОЛУБКОВА, Мґр. Петро МЕДВІДЬ, Мґр. Зденка ЦІТРЯКОВА, ґрафічна управа: А. З.

[1] Одборна комісія на аплікацію закона ч. 184/1999 З. з. о вжываню языків народностных меншын, яка была створена Урядом влады СР подля §7а абз. 1 закона ч. 184/1999 З. з. о вжываню языків народностных меншын 14. децембра 2012.

[2] Наприклад:

§ 155 абз. 1 закона ч. 160/2015 З. з. Цівілный споровый порядок;
закон ч. 191/1994 З. з. о означованю сел/міст в языках народностных меншын (новелізація закона ч. 184/1999 З. з. платна од 1. юла 2011, зрушила закон ч. 191/1994 З. з. о означованю сел/міст в языку народностных меншын (тзв. таблічковый закон), котрый обсяговав список означінь сел/міст в языках народностных меншын. Хоснованя означіня села/міста в языках народностных меншын реґулує од 1. юла 2011 закон ч. 184/1999 З. з. а од 1. януара 2012 наряджіня влады Словацькой републікы ч. 221/1999 З. з., котрым ся выдає список сел, в котрых обчане Словацькой републікы, котры належать к народностній меншынї творять найменше 20% жытелїв, у формулації наряджіня влады Словацькой републікы ч. 534/2011 З. з. Предметнов новелізаціёв наряджіня влады ч. 221/1999 З. з. ся к окремым назвам сел/міст припоїли їх означіня в языках народностных меншын. Тым ся становив новый офіціалный список означінь сел/міст в языках народностных меншын);
закон ч. 184/1999 З. з.;
§ 5 абз. 1 буква ґ) закона ч. 532/2010 З. з. о Розгласї і телевізії Словакії і о змінї і доповнїню дакотрых законів; § 2 абз. 20 закона ч. 301/2005 З. з. Трестный порядок;
§ 2 абз. 2 закона ч. 167/2008 З. з. о періодічній пресї і аґентурных інформаціях і о змінї і доповнїню дакотрых законів (пресовый закон)
§ 11 абз. 2, § 12 абз. 3 а § 18 абз. 3 закона ч. 245/2008 З. з. о выхові і навчаню (школьскый закон) і о змінї і доповнїню дакотрых законів.

[3] § 8 абз. 2 закона о штатнім языку прямо реґулує вжываня іншых языків (т. зн. і мінорітных языків): „Писомны правны акты в робочоправнім одношіню або в подобнім робочім одношіню ся выготовлюють у штатнім языку; попри формулації в штатнім языку ся може выготовити з єднакым обсягом і верзія в іншім языку.‟

[4] Закон ч. 180/2014 З. з. реґулує условії реалізації волебного права і орґанізацію волеб до Народной рады Словацькой републікы, волеб до Европского парламенту, волеб презідента Словацькой републікы, народного голосованя о одкликаню презідента Словацькой републікы, волеб до орґанів теріторіалной самосправы і способ реалізації референдума выголошеного подля ст. 93 аж 99 уставы.

[5] ст. 51 абз. 1 закона ч. 460/1992 Зб. Устава Словацькой републікы і закон ч. 40/1993 З. з. о штатнім обчанстві Словацькой републікы у формулаціях пізнїшых приписів.

[6] Парламентна преса ч. 918/2001 Пропозіція на высловлїня згоды НР СР з Европсков хартов реґіоналных або мінорітных языків.

[7] На основі пропозіції представителя сербской народностной меншыны і представителя російской народностной меншыны Выбор про народностны меншыны і етнічны ґрупы ініціовав процес признаня російского і сербского языка за мінорітны языкы в Словацькій републіцї на основі языковой харты, котрый посередництвом Уряду уповномоченого влады СР про народностны меншыны вів к успішному завершіню цїлого процесу. У звязи з тым была резолуціёв влады СР ч. 618/2015 поставлена задача председови влады і міністрови загранічных і европскых дїл Словацькой републікы нотіфіковати ґенералному таёмникови Рады Европы признаня російского языка і сербского языка за мінорітны языкы в Словацькій републіцї на основі части ІІ языковой харты. Інформація о признаню російского языка і сербского языка за мінорітны языкы в Словацькій републіцї на основі части ІІ языковой харты была на основі уведженой резолуції нотіфікована ґенералному таёмникови Рады Европы листом сталого представителя СР при Радї Европы 25. новембра 2015. Выголошіня Словацькой републікы было зареґістроване Секретаріатом ґенералного таёмника Рады Европы 27. новембра 2015. Позерай: http://www.coe.int/en/web/conventions/search-on-treaties/-/conventions/treaty/148/declarations.

[8] „ Фізічна особа і юрідічна особа вжывать штатный язык в уряднім контактї з орґаном подля абзацу 1 і в уряднім контактї з юрідічнов особов подля абзацу 1, покы тот закон, окремый припис або меджінародный договор, котрый быв выголошеный способом становленым законом, не декларує інакше. Особа з материньскым языком, котрый з погляду штатного языка сповнює основный крітерій зрозумілости, може в уряднім контактї з орґаном подля абзацу 1 і в уряднім контактї з юрідічнов особов подля абзацу 1 вжывати свій материньскый язык. Орґаны і юрідічны особы подля абзацу 1 повинны прияти документ в языку, котрый з погляду штатного языка сповнює крітерій основной зрозумілости, кедь іде о документ выданый або перевіреный компетентныма орґанами Чеськой републікы.

[9] Позерай: http://slovniky.juls.savba.sk, выслїдкы гляданя про понятя „кодіфікація‟ в контекстї лінґвістікы.

[10] Іде наприклад о языкы тых народностных меншын з матерьсков країнов, якы діспонують кодіфікованов формов языка, значіть язык мадярьскый, україньскый і нїмецькый. Таксамо русиньскый язык має свою кодіфіковану форму, кедьже 27. януара 1995 ся в Братїславі одбыв акт выголошіня кодіфікації русиньского літературного языка на Словакії (Plišková Anna: Rusínsky jazyk na Slovensku: náčrt vývoja a súčasné problémy. Metodicko-pedagogické centrum v Prešove. 2007. Доступне на: http://www.unipo.sk/public/media/11525/Rusinsky_jazyk_ na_Slovensku.pdf).

[11] Позерай: http://www.narodnostnemensiny.gov.sk/spravy-a-koncepcne-materialy/ часть Справа о ставі вжываня языків народностных меншын на теріторії Словацькой републікы за рокы 2015 - 2016

[12] § 1 абз. 1 закона ч. 369/1990 Зб. о сельскім/містьскім зряджіню у формулаціях пізнїшых приписів.

[13] § 2 абз. 3 закона ч. 369/1990 Зб. о сельскім/містьскім зряджіню у формулаціях пізнїшых приписів.

[14] § 19 закона ч. 71/1967 Зб. о справнім процесї (справный порядок) у формулаціях пізїшых приписів.

[15] Наприклад закон ч. 154/1994 З. з. о матриках, закон ч. 455/1991 Зб. о жывностнім подниканю (жывностный закон), закон ч. 50/1976 Зб. о теріторіалнім планованю і ставебнім порядку (ставебный закон)

[16] § 131 абз. 4 закона ч. 300/2005 З. з. Трестный закон у формулаціях пізнїшых приписів.

[17] Наприклад закон ч. 224/2006 З. з. о обчаньскых леґітімаціях і о змінї і доповнїню дакотрых законів, закон ч. 647/2007 З. з. о цестовных докладах і о змінї і доповнїню дакотрых законів, закон ч. 245/2008 З. з. о выхові і навчаню (школьскый закон) і о змінї і доповнїню дакотрых законів.

[18] § 1a закона ч. 369/1990 Зб. о сельскім/містьскім зряджіню у формулаціях пізнїшых приписів.

[19] § 11a закона ч. 369/1990 Зб. о сельскім/містьскім зряджіню у формулаціях пізнїшых приписів.

[20] Подля § 4a абз. 2 закона ч. 184/1999 З. з. про містный референдум о змінї назвы села/міста платить закон ч. 369/1990 Зб. о сельскім/містьскім зряджіню у формулаціях пізнїшых приписів.

[21] §4 абз. 2 закона ч. 184/1999 З. з. о вжываню языків народностных меншын.

[22] § 18 абз. 1 закона ч. 215/1995 З. з. о ґеодезії і картоґрафії.

[23] § 18 абз. 7 закона ч. 215/1995 З. з. о ґеодезії і картоґрафії.

[24] § 7 абз. 1 закона ч. 578/2004 З. з. о забезпечованю здравотной старостливости, працовниках в здравотництві, професійных орґанізаціях в здравотництві і о змінї і доповнїню дакотрых законів.

[25] Інштітуціями амбулантной здравотной старостливости суть:

амбуланція 1. общого характеру, 2. шпеціалізованы амбуланції; 3. докторьской службы першой помочі, 3a. докторьской службы першой помочі про дорослых, 3б. докторьской службы першой помочі про дїти і молодеж, 3ц. шпеціалізована стоматолоґічна служба першой помочі, 4. захранной здравотной службы 4a. амбуланція скорой докторьской помочі, 4б. амбуланція скорой здравотной помочі, 4ц. амбуланція скорой докторьской помочі з мобілным інтензівным выбавлїнём, 4д. амбуланція гелікоптерной захранной здравотной службы, б) інштітуція єдноднёвой здравотной старостливости, ц) стаціонарь, д) поліклініка, e) аґентура домашнёй санітарной старостливости, ф) інштітуція сполочных діаґностічных і медициньскых оддїлїнь, ґ) мобілный госпіц, г) тканёвы апараты, i) референчна лабораторія.
Інштітуції інштітуціоналной здравотной старостливости суть:

a) шпыталь 1. общій, 2. шпеціалізованый, б) санаторій, ц) госпіц, д) дім санітарной старостливости, e) природны лїчівы купелї, ф) санаторій купельного лїчіня, ґ) інштітуція біомедициньского баданя.

Інштітуції фармацевтічой старостливости реґулує § 20 закона ч. 362/2011 З. з. о лїках і медициньскых помічниках і о змінї і доповнїню дакотрых законів.

[26] § 2 абз. 1 буквы ц) закона ч. 448/2008 З. з. о соціалных службах і о змінї і доповнїню закона ч. 455/1991 Зб. о жывностнім подниканю (жывностный закон) у формулаціях пізнїшых приписів.

[27] Соціалны службы подля тіпу суть:

Соціалны службы крізовой інтервенції, котрыма суть:

1. екстерна соціална служба крізовой інтервенції, 2. соціалны службы в інштітуціях, котрыма суть: 2.1. денный центер низкопорогового характеру, 2.2. інтеґрачный центер, 2.3. комунітный центер, 2.4. нічлїгарня, 2.5. притулок, 2.6. дім на півдразї, 2.7. інштітуція на бываня в нуждї, 3. соціална служба про дїти і родину низкопорогового характеру;

соціалны службы на підпору родины з дїтми, котрыма суть:

1. поміч при особній старостливости о дїтину, 2. поміч при особній старостливости о дїтину в інштітуції дочасной старостливости о дїти, 3. служба на підпору гармонізації родинного жывота і робочого жывота, 4. служба на підпору гармонізації родинного жывота і робочого жывота в інштітуції старостливости о дїти до трёх років віку дїтины, 5. служба вчасной інтервенції;

соціалны службы на рїшаня неприязной соціалной сітуації внаслїдку тяжкой здравотной вады, неприязного здравотного ставу або внаслїдку довершіня пензійного віку, котрыма суть:

1. забезпечованя соціалной службы в інштітуціях про фізічны особы, котры суть одказаны на поміч іншой фізічной особы, і про фізічны особы, котры довершыли пензійный вік, котрыма суть: 1.1. інштітуція підпорованого бываня, 1.2. інштітуція про сеніорів, 1.3. інштітуція санітарной старостливости, 1.4. регабілітачный центер, 1.5. дім соціалных служеб, 1.6. шпеціалізована інштітуція, 1.7. денный стаціонарь, 2. домашня санітарна служба, 3. транспортна служба, 4. служба супроводника і служба передчітателя, 5. тлумачницька служба, 6. спосередкованя тлумачницькой службы, 7. спосередкованя особной асістенції, 8. пожычованя помічників.

[28] Наприклад закон Народной рады Словацькой републікы ч. 162/1993 З. з. о обчаньскых леґітімаціях, закон ч. 190/2003 З. з. о стрїлній зброї і муніції і о змінї і доповнїню дакотрых законів, закон ч. 48/2002 З. з. о місцю перебываня чуджінцїв і о змінї і доповнїню дакотрых законів у формулаціях пізнїшых приписів.

[29] Наприклад Трестный закон, Цівілный споровый порядок, Цівілный мімоспоровый порядок, Справный судный порядок, закон Народной рады Словацькой републікы ч. 233/1995 З. з. о судных екзекуторах і екзекучнім дїятельстві (Екзекучный порядок) і о змінї і доповнїню далшых законів у формулаціях пізнїшых приписів, закон ч. 328/1991 Зб. о конкурзї і вырівнаню у формулаціях пізнїшых приписів.

[30] Наприклад закон ч. 308/1991 Зб. о слободї віровызнаня і статусї церьквей і набоженьскых общін у формулаціях пізнїшых приписів, закон Народной рады Словацькой републікы ч. 278/1993 З. з. о справі маєтку штату у формулаціях пізнїшых приписів, закон ч. 314/2001 З. з. о охранї перед пожарами у формулаціях пізнїшых приписів, закон ч. 328/2002 З. з. о соціалнім забезпечіню поліцайтів і вояків і о змінї і доповнїню дакотрых законів у формулаціях пізнїшых приписів, закон ч. 475/2005 З. з. о выконї тресту однятя слободы і о змінї і доповнїню дакотрых законів у формулаціях пізнїшых приписів, закон ч. 125/2006 З. з. о іншпекції і о змінї і доповнїню закона ч. 82/2005 З. з. о нелеґалній роботї і нелеґалнім заместнаваню і о змінї і доповнїню дакотрых законів у формулаціях пізнїшых приписів, закон ч. 221/2006 З. з. о выконї вязнїня у формулаціях пізнїшых приписів.

[31] § 2 закона ч. 315/2001 З. з. о Гасічскім і захраннім зборї у формулаціях пізнїшых приписів.

[32] Закон ч. 314/2001 З. з. о охранї перед пожарами.

[33] Методічна інштрукція ч. 1/2013 Уряду на охрану особных даных СР к терміну особны даны уводить: „Особныма даныма суть нелем тітул, мено, призвіско, адреса і далшы контактны даны, датум народжіня, родне чісло, як і даны о справованю або дїяню, біометрічны даны, але і будьякы інформації о особных характерістіках, обставинах або о іншых шпеціфічных знаках, котры характерізують або выявляють фізічну, фізіолоґічну, псіхічну, економічну, културну або соціалну ідентіту конкретной фізічной особы.“ Доступне на: https://dataprotection.gov.sk/uoou/sites/default/files/metodicke_usmernenie_c._1_2013_k_pojmu_osobne_udaje.pdf .

[34] § 5 абз. 1 і 2 закона ч. 184/1999 З. з. о вжываню языків народностных меншын у формулаціях пізнїшых приписів.

[35] Подля čl. 5 абз. 2 буквы e) пункт 4 Орґанізачного подярку Уряду влады СР ґенералный таёмник служобного уряду забезпечує выповнёваня задач подля закона ч. 184/1999 З. з. о вжываню языків народностных меншын. Подля ст. 23 абз. 2 буквы e) Орґанізачного порядку Уряду влады СР Канцеларія ґенералного таёмника служобного уряду реалізуючі свою аґенду, головно забезпечує выбавлёваня подань подля закона ч. 184/1999 З. з. в кооперації з Урядом уповномоченого влады Словацькой републікы про народностны меншыны.

Подля ст. 23 абз. 2 буквы ф) Орґанізачного порядку Уряду влады СР Канцеларія ґенералного таёмника служобного уряду реалізуючі свою аґенду, забезпечує головно одборну і методічну поміч орґанам верейной справы і орґанізачным частям безпечностных і захранных зборів при імплементації закона о вжываню языків народностных меншын у кооперації з Урядом уповномоченого влады Словацькой републікы про народностны меншыны.

Подля ст. 23 абз. 2 буквы ґ) Орґанізачного порядку Уряду влады СР Канцеларія ґенералного таёмника служобного уряду реалізуючі свою аґенду, головно забезпечує выпрацованя справы раз за два рокы о ставі вжываня языків народностных меншын на теріторії Словацькой републікы в кооперації з Урядом уповномоченого влады Словацькой републікы про народностны меншыны і єй предложіня на засїданя влады посередництвом ведучого уряду влады.

[36] Подробнїше к языкам народностных меншын вжываных на теріторії Словацькой републікы позерай в ст. IV. пункт 3 тых методічных іншрукцій.

[37] § 3 абз. 2 буквы c) закона ч. 270/1995 З. з. о штатнім языку Словацькой републікы.

[38] Попозерай: http://www.narodnostnemensiny.gov.sk/odborne-terminologicke-slovniky-v-jazykoch-narodnostnych-mensin/.

[39] Подробнїше к § 7 закона ч. 184/1999 З. з. посмоть в ст. XXII тых методічных інштрукцій.

[40] Наприклад: § 49 закона ч. 71/1967 Зб. о справнім процесї (справный порядок) у формулаціях пізнїшых приписів.

[41] http://www.narodnostnemensiny.gov.sk/vzor-informacie-o-moznosti-pouzivania-jazykov-narodnostnych-mensin/ .

[42] §1 абз. 2 наряджіня влады СР ч. 535/2011 З. з. котрым ся імплементують дакотры установлїня закона ч. 184/1999 З. з. о вжываню языків народностных меншын у формулаціях пізнїшых приписів.

[43] Ст. 5 і 11 рекомендації Міністерства внутрїшнїх дїл Словацькой републікы ч. 203-2005/06626 з 30. юна 2005 р., про орґаны теріторіалной самосправы на вжываня штатных сімболів, означованя будов самосправных орґанів і вжываня сімболів теріторіалной самосправы.

[44] Доводова справа (окрема часть) к ст. І пункту 5 закона ч. 204/2011 З. з. котрым ся мінить і доповнює закон ч. 184/1999 З. з. о вжываню языків народностных меншын у формулації закона ч. 318/2009 З. з. і котрым ся мінять і доповнюють дакотры законы.

[45] Закон ч. 2015/1995 З. з. о ґеодезії і картоґрафії у формулації пізнїшых приписів.

[46] Наприклад § 2 закона Словацькой народной рады ч. 138/1991 Зб. о маєтку сел у формулації пізнїшых приписів, закон ч. 639/2004 З. з. о Народній автострадній компанії і о змінї і доповнїню закона ч. 135/1961 Зб. о земных комунікаціях (закон о драгах) у формулації пізнїшых приписів у формулації закона ч. 747/2004 З. з.

[47] Закон ч. 639/2004 З. з. о Народній автострадній компанії і о змінї і доповнїню закона ч. 135/1961 Зб. о земных комунікаціях (закон о драгах) у формулації пізнїшых приписів.

[48] § 22 закона Народной рады Словацькой републікы ч. 303/1995 З. з. о правилах розрахунку.

[49] Наприклад § 6 закона ч. 111/1990 Зб. о штатнім поднику у формулації закона Народной рады Словацькой републікы ч. 304/1995 З. з.

[50] Ближе к выдаваню рїшінь в справнім процесї в языку народностной меншыны позерай ст. VIII пункт 4 тых методічных інштрукцій.

[51] Закон ч. 49/2002 З. з. о охранї памяткового фонду у формулації закона ч. 479/2005 З. з.

[52] Закон ч. 99/1963 Зб. Обчаньскый судный порядок быв зрушеный законом ч. 160/2015 З. з. Цівілный споровый порядок.

[53] Кедь жытелї СР, котры суть особами, якы належать ід народностній меншынї і мають в данім селї/містї стале бываня, творять подля двох по собі наслїдуючіх списованях жытелїв у селї/містї найменше 15 % жытелїв, мають право в тім селї/містї вжывати в уряднім контактї язык народностной меншыны.

[54] § 2 абз. 1 закона ч. 167/2008 З. з. о періодічній пресї і аґентурных інформаціях і о змінї і доповнїню дакотрых законів (пресовый закон).

[55] Закон Народной рады Словацькой републікы ч. 145/1995 З. з. о справных поплатках у формулаціях пізнїшых приписів.

[56] Наприклад закон ч. 532/2010 З. з. о Радію і телевізії Словакії і о змінї і доповнїню дакотрых законів, закон ч. 220/2007 З. з. о діґіталнім высыланю проґрамовых служеб і передаваню іншых обсяговых служеб посередництвом діґіталной транслації і о змінї і доповнїню дакотрых законів (закон о діґіталнім высыланю) у формулації пізнїшых приписів.

[57] Подробнїше під терміном кодіфікованый і штандардізованый язык побзерай в ст. IV пункт 4 і 5 даного методічного усмернїня.

[58] http://www.narodnostnemensiny.gov.sk/odborne-terminologicke-slovniky-v-jazykoch-narodnostnych-mensin/

[59] Подля ст. 5 абз. 2 буква е) пункт 4 Орґанізачного порядку Уряду влады СР ґенералный таёмник служобного уряду окрем іншого забезпечує выповнёваня задач подля закона ч. 184/1999 З. з. о вжываню языків народностных меншын.

Подля ст. 23 абз. 2 буква е) Орґанізачного порядку Уряду влады СР Канцеларія ґенералного таёмника служобного уряду реалізуючі свою роботу, главно выбавлює поданя подля закона о вжываню языків народностных меншын в сполупраці з Урядом уповномоченого влады Словацькой републікы про народностны меншыны.

Подлая ст. 23 абз. 2 буква ф) Орґанізачного порядку Уряду влады СР Канцеларія ґенералного таёмника служобного уряду реалізуючі свою роботу, забезпечує главно одборну і методічну поміч про орґаны верейной справы і орґанізачны штруктуры безпечностных і захранных зборів при аплікації закона о вжываню языків народностных меншын в сполупраці з Урядом уповномоченого влады Словацькой републікы про народностны меншыны.

Подля ст. 23 абз. 2 буква ґ) Орґанізачного порядку Уряду влады СР Канцеларія ґенералного таёмника служобного уряду реалізуючі свою роботу, забезпечує главно выготовлїня раз за два рокы справы о ставі вжываня языків народностных меншын на теріторії СР в сполупраці з Урядом уповномоченого влады Словацькой републікы про народностны меншыны і єй предложіня на засїданя влады посередництвом ведучого уряду влады.

[60] Рада влады СР про людьскы права, народностны меншыны і родову ровноправность є подля § 2 абз. 3 закона ч. 575/2001 З. з. о орґанізації дїятельства влады і орґанізації централной штатной справы єдным із сталых порадных орґанів влады СР.

[61] Подробнїше попозерай статю VIII. пункт 1 аж 3 тых методічных інштрукцій.

[62] Подробнїше попозерай статю VIII. пункт 4 аж 5 тых методічных інштрукцій.

[63] Подробнїше попозерай статю ХI. пункт 1 тых методічных інштрукцій.

[64] Подробнїше попозерай статю VIII. тых методічных інштрукцій.

[65] Подробнїше попозерай статю ХI. пункт 1 тых методічных інштрукцій. .

[66] Подробнїше попозерай статю ХІI. тых методічных інштрукцій.

[67] Подробнїше попозерай статю ХV. тых методічных інштрукцій.

[68] Подробнїше попозерай статю ХХIII. тых методічных інштрукцій.

[69] Закон ч. 71/1967 Зб. о справнім процесї (справный порядок) у формулації пізнїшых приписів.