16. 5. 2019: В селї Убля одбуде ся День добросусїдства

За порядком 18-ый рочник приятельской стрїчі двох сусїднїх держав – Словакії і Україны, буде проходити в селї Убля, в окресї Снина, в суботу, 18-го мая 2019-го року.

Головным прґанізатором Дня приятельства – Дня добросусїдства 2019 є Пряшівскый самосправный край (ПСК). Аґентуру TASR о тім інформовала ёго говоркыня Даша Єленёва.

 

Укрїпити партнерьскы односины

„Цїлём шторічной меджінародной події є вытворїня прязного оточіня, укрїплїня партнерьскых односин і розвиток черезгранічной сполупраці словацькых і україньскых субєктів на різных уровнях і в різных областях. Тот рік є головным орґанізатором Пряшівскый самосправный край, співорґанізаторами суть Кошыцькый самосправный край, Закарпатьска областна державна адміністрація і Закарпатьска областна рада,“ повіла Єленёва.

На події шторік беруть участь представителї державных орґанів і представителї реґіоналной і містной самосправы, бізнісовы субєкты, орґанізації, інштітуції і жытелї пригранічных областей.

 

Тот рік веце про навщівників

„Будованя взаємного партнерства і тот рік потвердить Протокол о сполупраці на слїдуючіх 12 місяцїв, котрый на стрїчі підпишуть представителї обидвох держав. Документ обсягує актівности в областях реґіоналного розвитку, освіты, културы і турістічного руху, соціалных служеб ці жывотного оточіня,“ доповнила говоркыня ПСК.

Прикладом дотеперїшнёй сполупраці і приятельскых контактів є выбудованя інфраштруктуры в Парках темного неба в Колоницї і в Ужгородї, але і традічны події Дні русиньскых звыків і традіцій в Камюнцї, Славности Русинів під градом в Старій Любовнї, Русиньска ватра в Малім Липнику ці выставка Карпатьска писанка в Гуменнім.

18-ый річник, як інформовала Єленёва, буде в чімсь вынятковый. Буде веце одкрытый про навщівників. На тогорочній події будуть презентації ремесел, ярмарок з традічныма выробками пригранічных реґіонів і атракції про дїтей. Приготовленый є і културный проґрам, в котрім буде мож відїти выступати фолклорный колектів Маковіця із Свідника, фолклорный колектів Железіяр із Кошыць і колектівы з Україны.

Петро МЕДВІДЬ, лем.фм