16. 3. 2021: Минуло 75 років од смерти народного скулптора Лемковины – Михайла Орисика

Михайло Орисик нар. 23. 4. 1885 у Волковию втогдышнёй Австрійской Галічі, теперь на теріторії Україны, умер 17. 3. 1946 у Гутиску (СССР), теперь Україна. Быв скулптором на Лемковинї.

М. Орисик не здобыв школьску освіту, ёго приправа на скулптора реалізовала ся позеранём на отця і іншых лемківскых скулпторів. На зачатку Першой світовой войны быв мобілозованый до австро-угорьской армады, дістав ся до заятя на выходнім фронтї (1915), перебывав у таборї про воєньскозаятых в Росії. На Лемковину дістав ся аж в 1921 р. і одтогды зачав робити як народный скулптор, котрый робив главно з деревом.

Окрем сувенірных сошок малого розміру, М. Орисик створив серію скулптур із лемківсков тематіков: Лемківскый музикант, Лемкыня з кошиком, Лемко, Лемко-дереворуб (вшыткы 1936). Скулптор тыж вырізбив немалу клількость іконостасів про церьквы Лемковины, в тім чіслї царьскы ворота, рамы про іконы і свічкы... На концю Другой світовой войны М. Орисик і ёго родина дістала ся медежі Лемків, якы были переселены на совєтьску Україну (1945). Непозераючі на то, же народный скулптор умер за опару місяцїв по переселїню, ёго скулпторска творчость была продовжена на Українї ёго сынами – Андріём і Степаном.

Літертура: Іван Красовский,  „Михайло Орисик –  визначний лемківський різбяр першой половины ХХ ст.‟ (Львів, 1995).

Боґдан ГОРБАЛЬ, здрой: „Енциклопедія історії та культури карпатських русинів‟ зоставителїв П. Р. Маґочія і І. Попа. Ужгород: „Видавництво В. Падяка‟, 2010, с. 561, переклад: А. З.