16. 12. 2024: Меджі формалностёв і реалностёв

1-го децембра минуло 90 років од часу, коли Чехословацькый радіожурнал, так ся втогды называло державне радіо, почав реґуларно высылати про Русинів із Кошіць. Втогды ішло головно о высыланя про Підкарпатьску Русь. Першым редактором того высыланя быв выменованый Андрій Рудловчак. А де сьме по девятёх декадах? Знова в Кошіцях.

Высыланя про Русинів мало велику одозву. Пробны проґрамы почали уж в роцї 1930. Были проґрамы, в днешнїм языку, журналістічны або публіцістічны, але были і проґрамы умелецькы, робили ся наприклад прямы ефіры выступлінь хорів ітд.

У 1938-ім роцї зачало „путованя“ русиньского высыланя. Кошіцї забрали Мадяре і редакція пішла до Прагы. По выголошіню Протекторату Чехії і Моравії знова паковали ся куфры, редакція нашла новый притулок в Братїславі.

У 1948-ім роцї, коли уж чехословацька держава по взорї Москвы робила українізачну політіку, редакція пришла до Пряшова. Но уж то было Україньске штудіо Чехословацького радія. Пізнїше уж штудіо належало під Словацьке радіо, наконець з того была Редакція народностно-етнічного высыланя в Пряшові, кедьже в пряшівскім штудію вже робили ся і высыланя про далшы народностны меншыны.

По 1989-ім роцї Русины, хоць нелегко, але досягли, же в рамках той редакції здобыли назад властне высыланя, зачало ся робити окреме русиньске і україньске.

„Наше высыланя“ памятам од дїтинства. Кедь ішло тото высыланя, в кухнї якбач не грало нич інше. І в часах, коли то было іщі україньске высыланя, ішли там русиньскы співанкы, а дакотры проґрамы ішли „на діалектї“ – по русиньскы. Высыланя не было популарне лем меджі Русинами. „Говорить Пряшів“ любили і тоты, котры з Русинами нич довєдна не мали.

Бо высыланя было богате, окрем журналістікы ці публіцістікы были там і музичны проґрамы, забавны проґрамы, были і літературны а драматічны проґрамы, робили ся радіовы пєсы, приповідкы про дїти – ішло просто о повноформатове высыланя.

Перше лопатов по голові тото высыланя дістало в році 2003, коли втогдышнє веджіня Словацького радія вырїшыло тоту редакцію перенести до Кошіць. А пак продовжовав занепад. Тых з лопатов по голові было веце, но у 2016-ім роцї пришло тото посліїднє, з котрого ся русиньске высыланя не спамятало доднесь.

У 2011-ім роцї Словацьке радіо і Словацька телевізія скапчали ся до новой інштітуції – Радіо і телевізія Словакії, і зміны, котры почало веджіня робити од початку, „бо треба шпорити“, і котры почінали тым, же русиньскому, лїпше повіджено народностному высыланю обще дали неслухательны і обмеджены часы, закінчіли ся тым, же русиньске і україньске высыланя зробило посліднї умелецькы проґрамы в роцї 2015. Так само зрушыло ся місце інтерного режісера забавной, літературной і драматічной творчости.

Веджіня втогдышнёй інштітуції бісїдовало о тім, же тоты форматы уж не суть актуалны про днешню добу, не мають слуханость. Інтересне, бо форматы, котры ся робили в русиньскім высыланю, далше фунґують наприклад в словацькім высыланю, але нихто не бісїдує о тім, жебы ся не слухали або были неінтересны про днешнїх слухачів.

І кедь Русины вецераз їднали з компетентныма, і кедь вказовали на то, же не мають „домовской“ державы, значіть, кедь собі наприклад драматічны і літературны проґрамы не выроблять ту, не мають їх одкы взяти, нич не помогло. За цїлых вісем років ся зробили, вынятково, „аж“ дві або три новы радіовы пєсы, а іншак нич. Нич з проґрамів, котры десяткы років были популарны.

Меджічасом сьме знова змінили назву. Сучасна влада просадила закон, котрым ся зрушыло Радіо і телевізії Словакії і выникла Словацька телевізія і радіо. Але мізерія русиньского высыланя, коли выраблють ся на 90 процент лем новины і публіцістіка, зістала єднака. А при днешнїй консолідації якбач будеме спокійны, кедь ся іщі і з того не орїже.

Де сьме по девятёх декадах русиньского высыланя? Знова в Кошіцях. Законом маєме право на своє высыланя, і закон ся дотримує. Формално. Реално не бере огляд на нашы потребы і пожадавкы. Роздїл меджі формалностёв і реалностёв є великый. На часовій оси бы сьме могли бісїдовати о 90-ох роках.

Петро Медвідь. Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. ґрафічна і языкова управа: АЕК в СР. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com