15. 7. 2021: В Пряшові мож відїти выставку о выселенецьтві Словаків і Русинів

Од остатнёй четвертины 19-го стороча до 1968-го року еміґровали стотісячі людей – Словаків і Русинів. Крайскый музей в Пряшові і Касіґарда – Музей выселенецьтва з теріторії Словакії до Северной Америкы приготовили у сполупраці з Пряшівсков універзітов в Пряшові выставку о выселенецьтві Словаків і Русинів. Вернісаж одбыла ся в понедїлёк, 12-го юла 2021-го року.

Подля автора експозіції з назвов Америцькый сон – Выселенецьтво із Словакії до Северной Америкы, выставка вказує унікатный погляд на скоро забыту капітолу історії. Навщівници можуть тїшыти ся на множество унікатных автентічных артефактів, інформує музей.

Обовязок односно предків

Область северовыходного Угорьска, значіть реґіоны бывшого Шарішского, Земпліньского ці Ужаньского комітату (жупы) были великым выселїнём, не раз і цїлых родин, постижены найвеце. Наперек тому, же од остатнёй четвертины 19-го стороча до 1968-го року еміґровали стотісячі людей, є тот феномен подля Мартіна Явора, автора выставкы, в сучастности майже цалком іґнорованый.

За словами Явора має на тім найвекшу заслугу штиридцятьрочна абсурдна надвлада комунізму, про котру была еміґрація до „капіталістічного заграніча“ червенов темов, о котрій не сміло ся писати. І зато му тота тема стала близков, і має намагу тоту проблематіку пропаґовати.

„То якыйсь обовязок односно нашых предків, котры нераз тяжку путь меджі родным краём і Америков абсолвовали вецераз,“ бісїдує Явор.

Присмак американьства

Выставка подля директора Крайского музея в Пряшові дає навщівникам можливость спознати штоденну реаліту жывота словацького ці русиньского выселенця.

„Навщівник може окоштовати присмак американьства в подобі унікатных предметів штоденной потребы, ці тяжкых або святочных моментів, котрых пережывали нашы краяны за океаном,“ приближує атмосферу експозіції директор Любош Олейнік.

Выставку Америцькый сон – выселенецьтво із Словакії до Северной Америкы буде мож в Палаці Ракоція, котрого просторы служать музею, відїти до 31-го октобра того року.

Петро МЕЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, ґрафічна і языкова управа: ред. АРК в СР.

 

Script logo