15. 10. 2024: Одбыли ся ХІІ. Бієнале лемківской / русиньской културы в Криніцї і ХХХІІ. Лемківска творча осїнь у Ґорлицях в Польщі

12. і 13. октобер 2024 належав у Польщі русиньскій културї. Першый день у Криніцї проходило ХІІ. Бієнале лемківской / русиньской културы, котрого орґанізатором є Стоваришыня Лемків. Другый день в Рускій Бурсї в Ґорлицях одбыла ся ХХХІІ. Лемківска творча осїнь, яка тот рік была присвячена 110. рочніцї страдань Лемків у лаґрї Талергоф.

Як першый на Бієнале представив ся дїтячій ансамбель Терочка, котрый дїє при Стоваришыню Руска Бурса в Ґорлицях. Далше представили ся такы анмсабмлї як дїтяча Криниченька з Підкарпатя, Ластівочка з польского Пжемкова, ансамбель Културно-умелецького дому Жатва із Коцура в Сербії, ансамбель Дружства Руснак із Хорватії, Сосна із Збійного, Кечера з Якубян і Літманівка з Літмановой як предаставителї Словакії.

З нагоды Бієнале Світова рада Русинів вже традічно передавала і Премію Василя Турока-Гетеша. Премію тот рік дістав познатый русиньскый лінґвіста, сучасный член Світовой рады Русинів за Сербію, і председа членьской орґанізації Світового конґресу Русинів – общества Руска матка, професор Михайло Фейса, котрый дістав оцїнїня за досягнуты вынятковы резултаты при розвитку, проґресї презентації русиньской културы у вшыткых єй аспектах. На Премію Василя Турока-Гетеша професора Фейсу номіновало Вседержавне общество русиньской інтеліґенції імени Антонія Годинкы з Мадярьска.

Першый літературный вечур проходив по концертах в Криніцї. Окрем довгорічных ґаздів той події – Петра Трохановского і Олены Дуць-Файфер, на творчій осени представили ся і Людмила Шандалова із Словакії, Маріянна Лявинець, котра прочітала творчость русиньской поеткы з Мадярьска, Наталія Гнатко, котра одпрезентовала творчость Любкы Сеґеді-Фалц із Хорватії, Павел Коробчак із Польщі, Петро Медвідь із Словакії, а так само Адам Томашук із Польщі, якый під псевдонімом Дмитро Дыденко пише на підляшскім языку. Окрем своёй поезії одпрезентовав і переклады лемківскых авторів на підляшскый язык.

Несподіваньом быв Любомір Медєші, якый свого часу основав орґанізацію Руска матка і быв при основаню Світового конґресу Русинів. Медєші быв барз актівным чоловіком в русиньскім русї в бывшій Югославії (Сербії), і на меджінародній уровни. Тот вже довгы рокы жыє в Канадї, но кедьже є моментално в Европі, пришов вєдно із делеґаціёв із Сербії на Бієнале. Сам прочітав із своёй творчости вірш, котрый присвяченый быв ёго новій отцюзнинї – Канадї.

Хоць в недїлю было в Рускій Бурсї менше авторів, проґрам Лемківской творчой осени не быв біднїшым. Другый вечур збогатив своїм выступом ансамбель Криниченька з Підкарпатя а голова Руской Бурсы в Ґорлицях – Наталія Малецька-Новак выголосила резултаты конкурзу з назвов Енді Варгол в моїм селї. Дїти могли заганяти вытварны творы, котры мали быти іншпірованы тврочостёв Енді Варгола. Участны на творчій осени нелем дізнали ся мена авторів найлїпшых творів, але так само могли тото найлїпше в окремых катеґоріях і відїти.

Обидва творчі вечоры почінали од того, же Петро Трохановскый вєдно із своїма сынами – Даміяном, Ігорём і Андріём, заспівали Пісню Талергофцїв, якой текст є од Івана Русенка, а Олена Дуць-Файфер куртым рефератом познакомила участників о лемківскых писателях в Талергофі.

Почас Бієнале одбыло ся і 5-те засїданя Світовой рады Русинів в меджіконґресовім періодї.

-р-

Здрой: ЛЕМ.фм