14. 7. 2018: Закінчів ся 9. рочник Меджінародной лїтнёй школы русиньского языка і културы

Од року 2010 каждорічно зачатком місяця юна до Пряшова приходить ґрупа людей, про котрых ся на три тыжднї стає русиньскый язык языком „Lingua franca“, а Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты буде про них квазі „Alma mater“. Суть то люде, якых ту приведе жажда за інформаціями із сферы карпаторусиністікы, або якы мають русиньскых предків і глядають своє корїня. Хотять ся навчіти холем основы русиньского языка, ближе спознати русиньску културу, здобыти знаня з історії і етноґрафії карпатьскых Русинів і пережыти даякый час вєдно з далшыма людми з подобныма інтересами якраз в реґіонї, де русиньска култура є жыва.

Уже 9. рочник успішного тритыжднёвого едукачного проєкту Studium Carpato-Ruthenorum 2018 – Меджінародной лїтнёй школы русиньского языка і културы, орґанізованый Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты, свої дверї того року отворив 10. юна пєтным актом коло Памятника Александра Духновіча в рамках цїлословацькых ослав Дня Русинів, орґанізованых Русиньсков обродов у Пряшові. Святочне отворїня лїтнёй школы ся одбыло о день пізнїше, 11.6.2018, в просторах їдалнї высокошкольского інтернату ПУ.

9. рочник лїтнёй школы святочно отворив проректор Пряшівской універзіты проф. ПгДр. Мілан Портїк, ПгД., якый тогорічных участників привітав у Пряшові, а окреме на Пряшівскій універзітї. Высловив подякованя орґанізачному колектіву за орґанізованя того успішного меджінародного проєкту, дякуючі котрому на ПУ каждорічно приходить в середнїм коло 20 людей з різных кутів світа. ПУ є єдинов універзітов на світї, яка такый проєкт – заміряный прімарно на карпаторусиністіку –  орґанізує, і на котрім партіціпують як домашнї учітелї – ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., Мґр. Валерій Падяк, к. н., Мґр. Марек Ґай з Інштітуту русиньского языка і културы ПУ, так і загранічны лекторы із світовых універзіт – проф. Др. П. Р. Маґочій з Торонтьской універзіты в Канадї, проф. Др. Е. Будовская з Джорджтавньской універзіты у Вашінґтонї, проф. Др. П. Крафчік з Еверґріньской універзіты в Олімпії у Вашінґтонї, а того року по першыраз доц. Др. В. Фенич, к. н. з Ужгородьской універзіты на Українї.

Шпеціфічным знаком проєкту Studium Carpato-Ruthenorum є то, же не є то класічна языкова лїтня школа заміряна лем на навчаня языка, де собі по лекціях каждый участник орґанізує свій властный проґрам. Концепція лїтнёй школы русиньского языка і културы є розроблена так, же переважну часть дня вшыткы участници проводять вєдно – подля допереду старостливо напланованого проґраму а часто і зо штудентами або носителями русиньского языка, зато можуть лїпше приїмати языковы знаня і укрїплёвати їх в безпосереднїй языковій практіцї.

Того року учітелї і орґанізаторы того едукачного проєкту ся згодли в тім, же 9. рочник лїтнёй школы быв єдным з найсилнїшых, а то вдяка участи на нїм переважно молодых людей, штудентів з европскых і америцькых універзіт – з великым інтересом о розлічны аспекты карпаторусиністікы. За тоты три тыжднї ся стигли надвязати новы, приятельскы контакты і штуденты створили добру компанію, яка собі цїле перебываня в Пряшові наповно ужывала. Лекції, котры подля плану мали проходити по дві годины дообіду і дві годины пообідї, были про них інтересны до такой міры, яка собі каждоденно выжадовала далшу годину діскусії навыше. А то нам сіґналізує, же лекторы і того року презентовали інтересны темы і мотівовали штудентів к плодным діскусіям, котры віриме, же принесли хосен як штудентам, так і лекторам. Богатый супроводный проґрам вєдно з творивыма дїлнями, заміряныма на презентцію традіцій і културных реалій Русинів, приближыли участникам різны іншы аспекты сучасной карпаторусиністікы, як наприклад, актуалну сітуацію Русинів на Словакії, їх реалный жывот в автентічных реґіонах, міру утримованя традіцій, шпеціфічности културного і реліґійного жывота і под. Участници в рамках лекторованых екскурзій навщівили інтересны міста історічно або іншак повязаны з Русинами. Екскурзії їх завели до Музея модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях, на гробы вызначных русиньскых особностей – Адолфа Добряньского ці Юлія Ставровского-Попрадова до Чертіжного, завітали до школы з навчанём русиньского языка в Радвани над Лабірцём, де могли відїти резултаты ёго практічного навчаня, бо дїти вєдно з учітельками про них приправили прекрасный проґрам. Екскурзія до Зіндрановой у Польщі збогатила проґрам лїтнёй школы  інформаціями з історії, културны і реалій польскых Лемків, т. є.  Русинів жыючіх на север од Карпат і Словакії. Пак штуденты перешли частёв Карпатьской деревяной пути, на якій обдивляли оріґіналну сакралну архітектуру карпатьскых деревяных церьковок у Свідницькім окресї, і были тыж свадьбяныма гостями на русиньскій свадьбі в селї Тихый Потік, окр. Сабінов, де містный фолклорный колектів Тихопоточан їм представив автентічны свадьбяны обряды і традіції, часть якых пережыла доднесь, і покоштовали традічны свадьбяны їдла, наварены містныма сокачками. Про многых участників то была унікатна можность першый раз в жывотї облечі ся до русиньского народного кроя і перебыти в нїм даякый час у ролї свадьбяных гостїв, сидївшых за свадьбяным столом, ці танцюючіх шоровый танець з молодов. Про штудентів то быв силный емоційный зажыток, котрый їм істо зістане довго в памяти, а то і вдяка можности звічнити тоты незабытны моменты на фотоґрафіях, яку нам понукла старостка села Мґр. Любіця Джуґанова. Мож повісти, же і вдяка такым акціям у проґрамі лїтнёй школы наш проєкт каждорічно мотівує новых штудентів взяти на нїм участь а на ёго кінцю подїлити ся своїма скушеностями з шыршов громадов посередництвом Анкеты, яку орґанізаторы каждорічно орґанізують з цїлём здобыти обєктівны погляды на конкретный річник і пропозіції на злїпшіня нового річника. (Позн. ред.: Дакотры з них публікуєме ниже.)

Кедь порахуєме дотеперїшнїх абсолвентів Studium Carpato-Ruthenorum, то цертіфікат о успішнім абсолвованю лїтнёй школы дотеперь здобыло 188 абсолвентів з такых країн, як Нїмецько, Австрія, Швейцарія, Україна, Канада, Польща, Чеська републіка, Булгарія, Сербія, США, Мадярьско, Арґентина, Кітай а, самособов, і Словакія. Про дакотрых абсолвентів якраз лїтня школа русиньского языка і културы одкрыла дверї до світа карпаторусиністікы і докінця стала ся початком їх професіоналной дорогы. Мож конштатовати, же Studium Carpato-Ruthenorum од зачатку дає абсолвентам солідну базу на вступ до світа карпаторусиністікы, або на розвой їх компетенцій у даній сферї познаня. Надїяме ся, же і меджі тогорічныма абсолвентами ся найдуть такы, котры ся карпаторусиністіков зачнуть веце занимати а русиньску културу і карпаторусиньскы штудії будуть пошырёвати дале на своїх універзітах. Девятый рочник лїтнёй школы русиньского языка абсолвовало 18 штудентів з Канады, Споєных штатів Америкы, Австрії, Мадярьска, Україны, Польщі і Словакії. Цертіфікат о успішнім закінчіню собі 29. юна 2018 перевзяли з рук проректора ПУ, проф. ПгДр. Мілана Портїка, ПгД., на святочнім закінчіню лїтнёй школы. Вечур быв приємным завершінём а заєдно і розлучков з участниками, лекторами і орґанізаторами того рочника. Приємну атмосферу створила співом і музиков фолклорна ґрупа Дрібна з Пряшова вєдно з Аннов Сервіцьков, вдяка котрым участници ся добрї побавили, поспівали і потанцёвали.

Конець каждого рочника лїтнёй школы про орґанізаторів зарівно значіть і зачаток приправ далшого рочника проєкту Studium Carpato-Ruthenorum з надїёв, же буде таксамо успішный, як і попереднїй. Наступный рік 2019 про даный проєкт буде о то вызначнїшый, же ся в нїм одбуде юбілейный 10. рочник лїтнёй школы (9. – 29.6.2019), зато приправы на нёго собі выжадають іщі веце енерґії, роботы і часу, бо орґанізаторы хотять зробити юбілейный рочник шпеціфічным і оріґіналным. Віриме, же ся то подарить і же Меджінародна лїтня школа русиньского языка і културы свої 10. народенины ославить достойно – в кругу нелем новых штудентів, але і дотеперїшнїх успішных абсолвентів.

Мґр. Зденка ЦІТРЯКОВА, інтерна докторандка Інштітуту русиньского языка і културы ПУ