14. 3. 2016: Хотять збуряти родный дом нашого будителя Адолфа Добряньского

Важены приятелї, най мі буде одпущена моя одвага, же єм сі доволив Вас безпокоїти „своїма‟ дїлами. Обертам ся на Вас з довіров о поміч, респ. хочу Вам передати інформації, котры бы вас могли інтересовати.

А теперь ку корїню дїла. Єм жытелём села Рудлёв в окресї Воронів над Топлёв. Перед дакількома днями єм у нпоштовій скриньцї нашов анкетный папірець , котрый быв посланый рудлёвскым священиком із вопросами: „Якый є Ваш погляд на стару будову фарьского уряду? – • Збуряти ю? (кідь гей, так чом?)

• Поправити? (кідь гей, так якым способом вырїшыти фінанчну сітуацію на то?

• Іншы пропозіції рїшіня ...‟

Хочу підкреслити, же в тій будові ся в роцї 1816 народив Віктор Добрянскый, педаґоґ, ґрекокатолицькый священик і културно-сполоченьскый діятель; 19. 12. 1817, народный будитель, застанця Русинів, член угорьского парламенту за Словаків і Русинів, сполузаснователь і член першого выбору Матіцї словеньской...

Яка іронія, кідь ся штат старать і намагатьс ся оправляти збуряны замкы, одкы были нашы предкы перенаслїдованы. А на другім боцї про народных діятелїв, як были споминаны братя Віктор і Адолф, на „ославу‟ єх 20-річа  „прославиме ся‟ збурянём їх родного дому.

В 1991 роцї з ініціатівы Матіцї словеньской у Боронові над Топлёв была на фарьскій будові іншталована памятна табла, котра была одкрыта і высвячена ґрекокатолицькым єпіскопом Яном Гірком. По архієрейскій літурґії в містнім домі културы прошла „академія‟, на котрій окрем іншых за Русинів выступив і діятельство А. Добрянского оцїнив і доц. ПгДр. Юрій Бача, к. н.

Также высше спомянута анкета є просто фрашка. В основі є вже вырїшено – ЗБУРЯТИ. Антетных папірцїв із „потребныма‟ осдповідями сі нашмаряють кілько треба. Зато бы ту мала засягнути высшы міць. Бо они ся пиеред ничім на згамують! Чом? Тадь приблизно перед 30 роками вышмарили і на містнім цінтерю „спалили‟ іай іконостас з церькви. Злы языкы але твердять, же іконы ся вывезли і продали за граніцями. (О дїлї коло іконостасу єм писав на єпіскопскый уряд в Пряшові 8. 11. 2013, але дотеперь на тото не пришла жадна одповідь.) А чудуй ся, світе, за тото дїло єй актеры, котры іщі жыюти, не были ани вышетрованы, де там іщі пиокареаны. Нияк бы єм ся не чудовав, же подобный сценарь вужыють  і при буряню фарской будов. Анкета є лкем гра на великых демократів.

А іщі о фарській будові компететны церьковны представителї уж їднали і є марно ся на них обертати. У фарьскій будові в Рудлёві іщі перед двома роками ся дало жыти і жыло, бо она мала плінофікацію, водовод, каналізацію, центране отелёваня, покы то уж не розкрали. Теперь уж ту не мож жыти. Є то маєток ґрекокатолицькой цериквь, также головне слово в дїлї збуряня або не збуряня фары буде мати метрополіта Ґракокатолицькой церькви на Словеньску, владыка Ян Бабяк. Вызерат( так, же просторы будовы уж ся не будуть выужывати про верьковне дїло, бо піп бы не деістав приказ зробити анкету. Але ´є сі думам, же по рекоштрузкції бы ся дала выужывать як музей ґрекокатолицькой церькви, як філія Ґрекокатолицько молодежного центра Барка у Юсковій Волї ітд. А одкы на то взяти фінанції? Треба ословити Матіцю словеньску ці выужыти еврофонды...

Михал ДОБРЯНЬСКЫЙ, Рудлёв