14. 11. 2020: 205 років од народжіня історіка Івана Дулішковіча

Іван Дулішковіч (Іоаннъ Дулишковичъ) нар. 14. 11. 1815 у Голятинї втогдышнёго Угорьского кралёвства, теперь на теріторії Україны, умер 21. 3. 1883 у Чінадіёві втогдышнёго Угорьского кралёвства, теперь на теріторії Україны. Быв священиком і історіком на Підкарпатьскій Руси.

По скінчіню ґімназії і ґрекокатолицькой богословской семінарії в Ужгородї І. Дулічковіч штудовав філозофію в Кошіцькій академії. Высвяченый на ґрекокатолицького священика (1841), служыв у Русинами заселеных селах Скотарьске, Верхнї і Нижнї Верецькы (Ворота), а од 1869 р. до самой смерти – в Чінадіёві. Як одповіть на вызву поета Александра Павловіча продовжовати писати історію свого народы І. Дулішкові попробовав написати історію Русинів. Выслїдком была тритомна історія „Историческія черты Угро-Русскихъ‟ (1874 – 1877), котра заберать період до кінця 18. ст.; четвертый том той роботы быв написаный, але не опублікованый, потім ся стратив.

У своїй роботї І. Дулішковіч обертать увагу на історію раннїх заселїнь Словянів, што першыраз обявили ся на Підкарпатьскій Руси, як і на церьковну історію краю. Принимать погляд о автохтонности Славянів у Централній і Выходній Европі і поважує, же сама притомность Славянів меджі індоевропскым населїнём контіненту датує ся 1 тісячом років до нашой еры і же Славяны жыли на Підкарпатьскій Руси перед приходом мадярьскых племен до долины рікы Дунай. І Дулішковіч быв тыж єдным із першых русиньскых історіків, якы дали вопрос про міфічность історії князя Корятовіча, якыйже пришов на Підкарпатя з 40 тісячами селянів з Подїля. Він увів як арґумен, же при такій кількости людей у своїм панстві князь Корятовіч міг легко захранити свої маєткы на Подїлї і не мав потребу глядати захрану в Угорьску. Історічна робота І. Дулішковіча є компілаціёв фактів, і непозераючі на свій розмір, не зробила значный вплив на далшый розвиток карпаторусиньской історіёґрафії.

Література: Дмитро Д. Данилюк, „Іван Дулішкович як історик‟, Carpatica-Карпатика, ІІІ. (Ужгород, 1955), с. 50-60; Дмитро Данилюк, Історія Закарпаття в портретах (Ужгород, 1997), главно стор. 183-193.

Іван ПОП, здрой: „Енциклопедія історії та культури карпатських русинів‟ зоставителїв П. Р. Маґочія і І. Попа. Ужгород: „Видавництво В. Падяка‟, 2010, с. 202-203, переклад з україньского языка: А. З.   

Script logo