13. 9. 2021: Одбыв ся XVI. Світовый конґрес Русинів у Криніцї. Дішло і ку неочекованым змінам

По двох роках знова стрїтили ся Русины з цїлого світа.

10-го і 11-го септембра 2021-го року проходив у польскім купельнім містї Криніця XVI. Світовый конґрес Русинів (СКР), котрого орґанізатором была членьска орґанізація за Польщу Стоваришыня Лемків.

Делеґаты зачали сходити ся вже у четверь 9-го септембра, і делеґації, хоць не вшыткы, брали в тот день участь на ґалапроґрамі, котрый одбыв ся в Ґорлицях з нагоды 30-ой рочніцї реактівації Стоваришыня Руска Бурса і 10-ой річніцї радія лем.фм, котре діє під тов орґанізаціёв.

В ґалапроґрамі, котрый проходив на ґорлицькім рынку, выступав ансамбель Терочка, якый так само дїє під святкуючов орґанізаціёв, і Піддукляньскый умелецькый людовый субор з Пряшова, котрый є єдиным професіоналным русиньскым тїлесом в тій области културы.

Так само ся в тот день одкрыла за участи Русинів з цїлого світа на будові Стоваришыня Руска Бурса табла, котра означує історічный момент, бо ґорлицька будова бурсы одтеперь має нову назву Руска Бурса імени Богдана Ґамбаля. Якраз він стояв при реактівації того общества, при основаню радія, і довгы рокы боров ся за тото, жебы будова бурсы была вернута Русинам.

Святочне одкрытя

Делеґатів конґресу тот рік привітала красна історічна будова в центрї Криніцї, Старый купельный дім (Stary Dom Zdrojowy), в котрім проходили пленарны засїданя, і в котрім была векшына делеґатів і уквартелёвана.

Перше пленарне засїданя проходило в пятніцю. Одкрыв го Андрій Копча, председа Стоваришыня Лемків і член Світовой рады Русинів (СРР) за Польщу.

В першій, святочній части засїданя СРР передала оцїнїня лавреатам Премії Василя Турока-Гетеша, і Івана Манайла Pro Artе Ruthenorum. Премію Василя Турока-Гетеша здобыв тот рік вызначный лемківскый дїятель, основатель ансамблю Лемковина і композітор Ярослав Трохановскый з Польщі, як і Ґеорґій Фірцак, член СРР, доктор історічно-културных наук з Румунії.

Лавреатом Наросдной премії за русиньске уменя імени Івана Манайла Pro Arte Ruthenorum став Володимір Микита, русиньскый малярь з Підкарпатя, котрому позад пандемії была премія передана скорїше, і Владо Няради із Сербії, за котрого перевзяв оцїнїня член СРР за Сербію Дюра Папуґа.

Пак слїдовали приговоры честных гостїв XVI. Світового конґресу Русинів. Конґрес поздоровила і Малґожата Малух, старостка ґорлицька.

Пандемія позначіла і наше дїятельство

Є звыком, же по святочній части перше пленарне засїданя переходить до части, коли окремы членьскы орґанізації через своїх членів у СРР інформують о своїй дїяльтестві за остатнї два рокы, значіть за меджіконґресовый період.

Тот рік можеме конштатовати, же і на конґресї повторяло ся много раз єдно слово – пандемія. Може і тото было причінов, же з 90 делеґатів, котры могли брати участь на конґресї, было участных лем 77, і кажда країна взяла омного менше гостів, як то звыкло быти.

Но ясно ся то проявило на діятельстві.  Майже кажда членьска орґанізація повторяла, же многы події не мож было зорґанізовати, бо сітуація од марца 2020-го року ся нагло змінила і не все были такы обставины, жебы мож было зреалізовати цїлї, глаовно што до културных подій.

На другім боцї были вказаны і проєкты, котры не были залежны од пандемічной сітуації, і так ся зреалізовати могли. Спомяньме наприклад проєкт Русинів із Хорватії, котры приготовили аплікацію до телефонів – русиньскый словник. Або актівіту Русинів Словакії, котры приготовили велику кампань ку списованю жытелів і зробили з того меджінародну русиньску акцію, кедь про єднаку кампань, з єднакым візуалом здобыли і далшы русиньскы орґанізації в іншых державах, жебы вказати єдность нашого народа.

Хоць не радо „хвалиме ся“ неґатівами в нашій возродній роботї, пришло і на такы темы. Конкретно спомяньме холем інформацію Дюры Папуґы із Сербії, котрый звернув увагу на то, же Народный совіт Русинів у Сербії в многых припадах не підтримав проєкты орґанізації Руска матка, яка є основаючім членом СКР, і так грошы і підпору мусили глядати в іншых жрідлах, наприклад, через орґаны Автономной области Войводина.

Молодежный форум выбрав нову предсидательку

Пополюдне засїдали окремы комісії СКР, котры мали оцїнити роботу за меджіконґресовый період і становити собі цїлї на далшы два рокы.

В тім самім часї проходив Х. Світовый форум русиньской молодежи, на котрім так само было відїти слабшу участь як тому было попереднї рокы, што можеме приписати і пандемії. І молодеж обговорила свої актівности за остатні два рокы, і як є традіційов, выберала нового ведучого.

Попереднім шефом форуму быв Петро Ярінчік із Словакії, котрый вже не кандідовав. Молоды собі выбрали Олену Стефановску з Польщі, яка є і редакторков радія лем.фм і їй голос можуть люди знати з штоденных новин, якы в радію ходять. Ведучій форуму автоматічно входить як член до СРР.

Першый день закінчів ся културным проґрамом, в котрім выступав ансамбель Терочка, Петро і Даміян Трохановскы з Оленов Стефановсков, Мартін Караш, Маріанна Железна, Стефані Ковачова, Кычера з Якубян, Василь Челяк з Підкарпатя і Маріюш Моньчак.

Другый день приніс і зміны

Конґрес в суботу продовжовав своїм другым пленарным засіданьом, котре вела Олена Дуць-Файфер із Польщі.

Окрім поданя інформацій зо засідань окремых комісій, одзвучали в слідуючій діскусії і многы приговоры, в котрых было чути кликаня по змінах. І то так в роботі конґресу, як і в складі Світовой рады Русинів. Кликало ся і по одкрытю конґресу про іншы орґанізації і інштітуції.

Обговорила ся і проблема делеґації за Україну, кедьже перед зачатком СКР Євген Жупан, глава Народной рады Русинів Закарпатя, загнав писмо СРР, в котрім орґанізації, якы належать до Народной рады, звертали увагу нато, же перед 4-ма роками подали жадость, же хотять мати делеґатів на конґресах, но їх жадость не была дотеперь акцептована.

Моментално є членом СКР лем Краёве общество підкарпатьскых Русинів з головов Миколом Бобинцём. Орґанізації з Народной рады скаржыли ся, же выбер делеґатів став лем пріватнов справов Бобинця і ёго общества, а они, котры дїють на Підкарпатю в русиньскім русї, не мають представителїв у конґресї.

По діскусії пришло представлїня кандідатів на членів СРР за окремы державы, котрых представлёвали выбраны делеґаты. Несподїванём якбач найвекшым было, же Андрій Копча, котрый быв членом СРР за Польщу 30 років, а конґрес вів і як председа рады, оголосив, же не буде веце кандідовати і Польща представила як нового кандідата молодого русиньского актівісту Андрія Трохановского.

Копча так само повів, же є час дати функції до рук молодшым. Но не вшыткы делеґації тоты слова прияли. Зміну в складї світовой рады іщі зробила Чеська републіка, кедь намісто Яна Чопіка кандідовав Владислав Гаффнер.

Новый склад СРР є слїдуючій: Штефан Лявинець за Мадярьско, Джім Кепчар-Каміньскый за Северну Америку, Микола Бобинець за Україну, Мартін Караш за Словакію (выбратый і за підпредседу), Ґероґій Фірцак за Румунію, Дюра Папуґа за Сербію (выбратый і за підпредседу з причіны орґанізації далшого конґресу), Міё Шайтош за Хорватію, Андрій Трохановскый за Польщу і Владислав Гаффнер за Чеську републіку. За Світовый форум русиньской молодежи є членом СРР Олена Стефановска.

Рада одтеперь буде мати, окрем честного председы – Павла Роберта Маґочія, і єдного честного члена. Тым став по голосованю делеґатів Андрій Копча, котрый передав свою функцію молодому чоловіку. Честный член є так само новота і было підкреслене, же то не буде функція про каждого, хто одыйде із СРР, но в сітуації Андрія Копчі то было заслужене.

Кандідат на председу лем єден

По одголосованю нового складу СРР делеґатами конґресу слїдовало выбераня нового председы Світового конґресу Русинів. Тот рік была зголошена лем єдна кандідатура, котру подав дотеперішній председа Штефан Лявинець.

Тайне голосованя, як уж ся то зачало хосновати штири рокы тому, вів честный председа Павел Роберт Маґочій.

На голосованю брало участь 72 делеґатів. Голосовало 71, з котрых 63 было за выбратя Штефана Лявинця, 8 было проти і єден делеґат ся стримав. Штефан Лявинець так потвердив свій четвертый дворічный мандат.

Вытворили ся новы функції

Лявинець по своїм зновавыбратю в завершалній части конґресу запропоновав далшы дві зміны, котры дотуляють ся новых функцій в СКР.

Делеґаты схвалили функцію пресового секретаря-говорцю, котрым став Петро Медвідь. Говорця буде мати право реаґовати промптно в пресовых аґентурах на сітуації у світї, котры ся, векшынов неґатівно, дотуляють Русинів. Резолуції, жадости, зверненя до державных орґанів дале робить лем СКР або СРР як выконный орґан меджі конґресами.

Делеґаты на пропозіцію Лявинця схвалили і функцію адміністратора сайту СКР, котрым став Петро Штефаняк. Тот має задачу выбудовати професіоналный вебсайт, котрый буде мати і анґліцьку верзію, де мають быти к діспозіції вшыткы резолуції, жадости, зверненя СКР, котры ся од СРР посылють, але і реакції говорцю.

Микола Бобинець дістав од делеґатів функцію коордінатора зо задачов, же в тій функції має ословити русиньскы орґанізації на Підкарпатю, котры не мають представителїв у СКР і зачати сполупрацу на тім, жебы найти путь про них, яков бы ся тоты общества дістали до конґресу зо своїма делеґатами.

У функції секретаря СКР зістав на пропозіцію Штефаня Лявинця знова выбратый Володимір Противняк.

СКР ословить Київ, Братїславу і Прагу

Делеґаты конґресу прияли на кінцю свого другого пленарного засїданя резолуцію. В нїй знова СКР вказує на проблемы Русинів на Українї, але высловлює і глубоке знепокоїня з причіны приятого языкового закона на Українї, котрый „понижує права народностных меншын“ і шкодить праву на слободне вжываня русиньского языка.

Делеґаты в резолуції звертають ся до україньскых властей, жебы была одкрыта катедра русиністікы на універзітї в Ужгородї, жебы Україна дотримовала Рамковый договор о охранї народностных меншын, і жебы Русинівузнали за корїнный народ Україны з тым, же будуть мати можность в далшім переписї на Українї записати собі русиньску народность і тота має быти рахована окремо.

Знова делеґаты жадають і окремы церькви, жебы хосновав ся при богослужінях русиньскый материньскый язык в парохіях, де суть Русины, і жебы ся заставив процес денаціоналізації Русинів через церьков.

Далшый пункт резолуції звертать ся на Братїславу і Прагу. „Світовый конґрес Русинів высловлює почливость Чеській републіцї і Словацькій републіцї і звертать ся до них як на державы наслїдників Чехословакії, в котрій складї были і Русины як державотворный народ, на основі великого і малого мірного договору Сен-Жермен із 10. септембра 1919 р., коли частёв Чехословацькой републікы стали теріторії Русинів на юг од Карпат, жебы в менї Русинів звернули ся до Україны зо жадостёв признати меншыновы права русиньской народностной меншыны жыючой на Українї в дусї европскых штандардів, котры доднесь Україна не дотримує,“ пише ся в резолуції.

Далшый конґрес в Новім Садї

Хоць на фунцкію председы быв лем єден кандідат, на місце далшого одбываня конґресу были аж дві кандідатуры – з боку делеґації з Румунії, і з боку делеґації зо Сербії.

СРР рекомендовала одголосвати кандідатуру Румунії, но проти того поставила ся делеґація із Сербії, і так проходило далше окреме голосованя, в котрім мали делеґаты за демократічныма прінціпами самы вырїшыти, де хотять далшый конґрес.

І кедь делеґація з Румунії інформовала, же она вже має забезпечены фінанчны средства і має важный інтерес о орґанізованя конґресу, делеґатів якбач веце пересвідчіли арґументы делеґації із Сербії, кедьже наконець была одголосованя якраз тота пропозіція, наперек рїшаню СРР.

Значіть, XVII. Світовый конґрес Русинів одбуде ся в Новім Садї в роцї 2023, в часї, коли буде Новый Сад Европскым главным містом културы.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, ґрафічна  языкова управа: ред. АРК в СР.