13. 3. 2020: Даньєла КАПРАЛЁВА: Стишкы

Даньєла КАПРАЛЁВА

Стишкы

тісяч раз повiджене

тісяч раз забыте

лем трапеза слухать

одкрывать вратарніцї раю                          Стрїтеніє, 2018

 

блажене тихо

вiчный покiй тїла

душа в бiлiм 

одходить в постї

 

стащiньска Чоловiкородіце

новоприята Зузано

чуєш мовчаня мого свiта?

чаю[1] Воскресенія мертвых                        27. 2. 2018

 

а полонины заходить сонце

выткало злату путь з павучіны

по котрій моя восїнь одыйде                    під няньковым дубом, 2018

Збачiла-м плач слызы

соленый ярочок

умыю в нїм рукы

тай піду дале                                             ярмарок, 2018

пусты поля

страшкы остали

танцюють з вiтрами

молгы з горами

мы із грїхами                                            гора, 2018