13. 10. 2021: Посланець Дімеші хоче 300 тісяч евр про Csemadok. Oстатнї меншыны не рїшыть

Мадярьскый културный союз бы так дістав выняткову позіцію.

Мадярьскый сполоченьскый і културный союз на Словакії – Csemadok бы міг діставати каждый рік 300 тісяч евр з резорту културы.

Як інформовала аґентура TASR, пропонує то посланець Дёрдь Дімеші, котрый до Народной рады Словацькой републікы подав пропозіцію закона о фінанчній підпорї про Csemadok. Посланець тым законом хоче вытворити леґіслатівны рамкы ґаранції реґуларной шторічной фінанчной дотації з розрахунковой капітолы Міністерства културы СР про тоту мадярьску културну іншітуцію.

Ключова роль орґанізації

Csemadok подля Дімешія грає ключову роль при утримованю і розвиваню народной ідентічности, културы і соналежности Мадярів, котры жыють на теріторії Словакії, і при обороні їх общественных інтересів.

В арґументації ку пропозіції закона Дімеші пише, же орґанізація того часу єствуйє як обчаньске здружіня, котре має 53 тісяч членів і веце як 400 містных орґанізацій на теріторії цїлой Словакії. Припомянув, же в минулости вже Csemadok діставав пряму фінанчну дотацію од державы, но то было в роцї 1996 зрушене.

Якраз в тім роцї перестала єствовати пряма підпора народностных орґанізацій на Словакії з державного розрахунку і перешло ся на ґрантовы схемы, котры ся одвтогды многораз мінили.

Пропозіція закона так само пописує дїялность союзу Csemadok, котрый орґанізує освітню роботу Мадярів на Словакії і бранить їх інтересы, розвивать языкову културу Мадярів на Словакії, орґанізує події, як ї „розвивать дїяльство в інтересї сприступнїня і підниманя цїнностей матеріалной і духовной културы Мадярів“.

Покля бы закон, котрый до парламенту передкладать Дёрдь Дімеші быв схваленый, платный бы мав быти од 1-го януара 2022-го року.

Быв бы то меншыновый выняток

Покля пропозіція закона, котру подав посланець Дімеші, перейде голосованём Народной рады в незміненій подобі, быв бы то меншыновый выняток аж з двох причін.

Проґрамове выголошіня влады обсягує часть, в котрій ся пише, же влада спринимать Фонд на підпору културы народностных меншын за добре средство, котрым ся рїшыть підпора народностной културы, і рахує з ним і до будучности. З меншыновым фондом бы ся мало раховати і в приготовлёванім законї о поставлїню народностных меншын, котрый бы ся мав на владу і до парламенту дістати в слїдуючім роцї. Csemadok бы так став вынятком в тій філозофії меншыновой културной підпоры.

Вынятком бы быв і з того погляду, же бы ся то дотуляло лем єдной орґанізації, і лем єдной народностной меншыны. Хоць остатні меншыны на Словакії не мають такы великы културны орґанізації, так само бы могли жадати о підпору на ход своїх просторів ці забезпечіня професіоналных робітників своїх орґанізацій з тым, жебы то было плачене прямо з державного розрахунку, і не через ґрантовы схемы, на котры ся чекать і дакілько місяців.

Меншыны бы ся так правом могли звідати, чом выгоду діставать лем єдна орґанізація, і лем єдной, хоць найвекшой на Словакії, народностной меншыны Csemadok.

Мадярьскый сполоченьскый і културный союз на Словакії, знамый під скороченов назвов Csemadok, быв основаный як Csehszlovákiai Magyar Dolgozók Kultúregyesülete (Културный союз мадярьскых робочіх в Чехословакії) у 1949-ім роцї і быв союзом, під котрый належали културны неполітічны орґанізації мадярьской народностной меншыны у втогдышнїй Чехословакії.

Є то властно позостаток формы културной меншыновой самосправы, котра в Чехословакії єствовала. Русины, в тім часї офіціално узнаваны лем як Українцї, мали подобну културну самосправу, котра мала назву „Культирний союз українських трудящих‟ (КСУТ). Кедьже по 1989-ім роцї Русины основали свою властну орґанізацію – Русиньску оброду, проукраїньске крыло КСУТ вытворило „Союз Русинів-Українців“.

Csemadok зохабив собі свою скорочену назву, хоць по роздїлїню републікы уж є лем Мадярьскым сполоченьскым і културным союзом на Словакії. На обчаньске здружіня ся так само трансформовав у 1990-ім роцї.

Довгорічным председом орґанізації є мадярьскый політік Дюла Бардош, котрый быв од 1994-го до 2010-го року посланцём Народной рады Словацькой републікы. У 2014-ім роцї быв першов особов мадярьской народности, котра кандідовала на функцію презідента Словакії. Скінчів на пятім місцї. Бардош є і членом Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы за мадярьску меншыну.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм. Ґрафічна і языкова управа: ред. АРК в СР.