12. 6. 2020: Юрко ХАРИТУН: Почекам, Коли спомяну..., І думкы можуть быти такы (Стихы)

Юрко Харитун

ПОЧЕКАМ
Твоє сердце
як сонця лучі
лем дотулити ся нёго хочу
Мої пальцї студены
як цомплї під стрїхов в зимі
А менї треба збирати
любовны слова до віршів
Почекам як прийдеш ты

КОЛИ СПОМЯНУ...
Рікы корытом
велё воды протекло
Загатила її гать
А нашы слызы
на днї лежать
Коли спомяну менї гірше
Велё струн
на гуслях пукло
Не найгрубшых
Велё віршиків згорїло
не найгіршых
Як спомяну на дївчатка
менї лїпше

І ДУМКЫ МОЖУТЬ 
БЫТИ ТАКЫ
І думкы
грызуть
кусають
як бісны псы
Мушу їх назвати
ск-----ы
бо колись
вулґарны
паскудны
брыдкы
Чім їх кормити
Як погладити
коли кусають як псы

(З приправлёваной книжкы Наш край – наш рай.)