12. 2. 2019: Засїдав выбор про народностны меншыны. Методіка списованя населїня затля не є ясна

8-го фебруара 2019-го року проходило в братїславскім владнім готелї Bôrik ХХХІІ. засїданя Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы про людьскы права народностны меншыны і родову рівность. На засїданю брали участь обидвоми рядны членове русиньской народностной меншыны на Словакії – Петро Медвідь і Мілан Ян Піліп.

Членове 13-ёх на Словакії вызнаных народностных меншын бісїдовали о проготовлїню оцінюючіх справ, котры дотуляють ся културы, школства і хоснованя языків меншын за рокы 2017 і 2018, но занимали ся і фунґованём меншынового фонду ці станом народностного высыланя у верейноправнім телерадію.

 

Приготовлюють ся оцїнюючі справы

Тот рік мають приготовльовати ся оцїнюючі справы за рокы 2017 і 2018. Скорїше ся справы проготовлёвали шторік, у 2017-ім роцї членове выбору схвалили, же такы документы старчіть робити раз за два рокы. Цїлково іде о три оцїннючі справы за кажду народностну меншыну: о підпорї културы народностных меншын, о ставі народностного школства і о хоснованю языків народностных меншын.

Членове народностного выбору были пожаданы, жебы загнали до 5-го фебруара 2019 мена номінантів, котры будуть за їх меншыну справы писати. Кедьже на то зареаґовали лем штири меншыны, термін пропонованя кандідатів продовжыв ся до 15-го фебруара. Русиньска народностна меншына дотримала термін, котрый встановив Уряд уповномоченого влады Словацькой републікы про народностны меншыны і выпрацованя оцїнюючіх справ роздїлив меджі три особы. О підпорї културы народностных меншын із русиньского погляду буде справу робити Петро Медвідь, школство буде рїшыти Люба Кралёва і хоснованём русиньского языка буде занимати ся Ян Липиньскый. Справы ся будуть робити до кінця авґуста, наслїдно будуть в єднім документї, в котрім будуть оцінёваня вшыткых меншын довєдна, публікованы. Процес приготовлїня документів є встановленый на період од 1-го мая до 31-го авґуста 2019.

 

Молнар: Фонд може фунґовати скорїше

На засїданю выбору брав участь і директор Фонду на підпору културы народностных меншын. Тот участных інформовав о резултатах роботы фонду за рік 2018, а так само о роботї в роцї 2019.

Што дотулять ся 2018-го року з погляду русиньской народностной меншыны, цїлково было підпореных 134 поданых проєктів, 23 проєктів підпору од комісії не дістало. Ку кінцю 2018-го року было підписаных 128 змлув о проєктах, 4-ми жадателї одступили од реалізації і дві змлувы не были підписаны з боку фонду. Молнар звернув увагу на то, же змлувы не были підписаны фондом по повторяных апелаціях на жадателя, жебы доповнив документы потрібны ку підпису і реалізації проєкту, но доповнїня фонд не дістав.

Директор меншынового фонду далше звернув увагу представителїв меншын, же уж в минувшім тыждню засїдали комісії дакотрых меншын, котры оцїнёвали поданы проєкты на 2019-ый рік, остатнї має засіданя тот тыждень, включно русиньской. Вынятком є булгарьска меншына, котрой членка комісїї абдіковала, і так засїданя комісії буде аж по выбратю нового члена.

Так само припомянув, же Фонд на підпору културы народностных меншын має тот рік векшы фінанції на адміністрацію, што уможнило прияти далшых робітників. Вєдно з тым, же уж в першій половинї фебруара засїдають комісії Молнар має надію, же першы грошы на проєкты бы ся тот рік могли зачати выплачати в місцяці марец.

Представитель русиньской народностной меншыны Петро Медвідь апеловав на директора фонду, жебы зменшыти різны бірократічны процесы в подаваню і розрахованю проєктів, што дотулять ся, наприклад, посыланя різных документів електронічно і фізічно поштов. І далшы меншыны реаґовали на різны проблемы при подаваню і розрахованю проєктів. На основі зголошеных проблемів было вырїшено, же представителї меншын у выборї можуть до 15-го фебруара 2019 загнати список проблемів, з котрыма ся жадателї стрїтили. Молнар приобіцяв, же вшытко, што не буде в незгодї зо законом о фондї і може полегшати подаваня і розрахованя проєктів, фонд буде намагати ся дати до практікы.

 

Радіо ся стабілізовало, з телевізіёв іщі спокійность не є

В рамках проґраму засіданя было і поданя інформації о стані народностного высыланя в державнім Розгласі і телевізії Словакії (Rozhlas a televízia Slovenska – RTVS). На выборі быв участный Аттіла Ловас, директор Секції народностного высыланя RTVS.

Ловас на выборі повідомив, же што дотулять ся радіового высыланя, зміны, котры ся в нім зробили за остатні рокы – што до концепту проґрамів і часів высыланя, принесли свої позітівны резултаты. Тоты арґументовав тым, же народностне высыланя ся історічно першыраз дістало до мірянь тзв. „піплметрів“, значіть звекшыло ся чісло слухачів так, же уж то реално зазначують і міряня слуханости.

На вопрос Петра Медвідя, коли скінчіть „дочасный стан“ позаставліня выробы драматічных проґрамів про русиньске высыланя державного радія Ловас одповів, же в тім році ся рахує з выробов новых русиньскых драматічных проґрамів, покля не прийде ку даякым основным змінам в RTVS. Было бы тому так першыраз за остатніх  два і пів рока.

Меншу спокійность выразив сам директор народностной секції з высыланём у державній телевізії, в крамках чого акцентовав на два проблемы. По перше, же довгы рокы ся час про народностны проґрамы в телевізії не звекшыв, і по друге, же ся довгы рокы не перерабляла концепція народностных проґрамів. Так само Ловас признав, же покля в радію подарило ся вже досягнути стан, же проґрамы даной народностной меншыны приготовлюють люде, котры суть членами той меншыны, в телевізії така сітуація іщі не є на сто процент.

Наперек тым інформаціям Аттіла Ловас думать, же сітуація ся може в телевізії змінити вже тот рік. Помочі бы тому мало зряджіня третёго округу верейноправной телевізії, де бы ся перенесли справодайскы, публіцістічны і шпортовы проґрамы, што бы увольнило великый часовый простор про народностны проґрамы на другім окрузї, де ся высылають і теперь. Так само участным повів, же ся приготовлюють новы тімы людей, котры будуть приготовлёвати народностны проґрамы в телевізії. В тімах ся уж рахує з тым, же їх будуть творити членове окремых народностных меншын.

Членове выбору за мадярьску і русиньску меншыну знова апеловали на рїшіня того, же в часї, кедь ідуть різны вызначны шпортовы події, народностны проґрамы в радію ся будь перенесуть на іншы годины або ся не высылають, в телевізії ся в тім часї не высылають нияк, і же ся народностны проґрамы в телевізії не высылають нияк почас Рождественных свят або лїтнїх вакацій. Ловас знова повторив, же і тот проблем бы мінімално в телевізії могло вырїшыти наштартованя третёго округу, о чім ся вырїшыть тот рік.

 

Яка буде методіка списованя людей ся іщі не знать

Членове выбору были на засїданю інформованы і о проблематіцї методікы списованя населїня у 2021-ім роцї. Як інформовала Алена Котванова із Уряду уповномоченого влады Словацькой републікы про народностны меншыны, робота експертной ґрупы, котра мала тоту тему рїшыти, была закінчена.

Припоминаме, же дакотры представителї державных орґанів пропонують можливость записованя собі двох народностей, діскусії вели ся і на тему того, ці ся звідати на материньскый язык або радше на іншы формулації тіпу „язык раннёго дїтинства“. Притім членам выбору ани раз не были пояснены жадны конкретны выгоды того, што бы принесло то, же бы ся по довгім часї, коли были тоты вопросы все встановлены єднако, мали мінити і могли так запровадити хаос в одповідях людей. Так само не было членам конкретно пояснено, што в припадії двоїтой народности буде рїшыти о резултатах – котра народность якы буде мати чісла, што буде основне при тім, жебы быв чоловік записаный ку конкретній меншынї. Проти такых змін наперед выступало веце членів выбору із різных народностей, моментално проти новых метод зістали выступати лем представителї сербской і русиньской меншыны.

Експертна ґрупа, в котрій была за народностны меншыны номінована русиньска новинарька Таня Рундесова, подля інформацій, якы дістали членове выбору, не пришла ку єдному моделу методікы, значіть не згодла ся. І так не буде рекомендовати єдну методіку про списованя у 2021-ім роцї. Ґрупа зробила свої заключіня, в котрій суть три моделы списованяы того як і на якы вопросы бы ся у переписї мало звідати. Тот документ буде в найблизшім часї публікованый на сторінках Штатістічного уряду Словацькой републікы, котрый є ґестором. Якраз тот уряд буде рїшыти, котрый модел методікы ся выбере, він буде пропозіцію закона о методіцї передкладати на владу. Значіть, рїшіня той темы зістало уж лем на Штатістічнім уряді і ту треба припомянути, же якраз тот уряд быв на зачатку діскусій проти методы двоїтой народности. Як были членове выбору інформованы, ку пропозіції закона буде іщі процес припоминкованя, до котрого буде може на правнім і інформачнім проталї „Slov-Lex іщі писати свої пропозіції, крітікы і припоминкы, якы можуть быти запрацованы до конечной верзії пропонованого закона.

 

Хоснованя языків ся злїпшыло, приручник ся перераблять

Председа выбору, котрым є Ласло Буковскый – уповномоченый влады Словацькой републікы про народностны меншыны, участных інформовав о ставі хоснованя языків народностных меншын на Словакії за рокы 2017 і 2018. Справа за тоты рокы робила ся на основі анкеты, в котрій были ословелны орґаны державной справы і самосправы. Цїлково ся хоснованя языків за резултатами анкеты злїпшыло.

Петро Медвідь звернув увагу на то, ці одповідї на анкету были перевірены. Припомянув факт, же старостове дакотрых сел не хотіїи дати табліцї з русиньскым означінём назвы села, пізнїше, по тиску з боку державных орґанів таблічкы дали, но не в кодофікованій нормі языка – азбуков, а дали назвы писаны латиніков. То є протизаконне. Буковскый на засїданю запропоновав окрему стрїчу, де бы ся тота тема обговорила і будуть ся порівнёвати одповідї з тых сел з реалітов, на основі чого ся буде поступати дале, жебы дішло ку направі.

Марія Прекоп із Міністерства школства, наукы, баданя і шпорту інформовала членів выбору о кількости школ з навчалным языком народностной меншыны і навчанём языка народностной меншыны за окремы меншыны.

Далше вернула ся ку проблематіцї публікації, котра бы мала служыти учітелям про навчаня діїей на основных школах о народностных меншынах під назвов Познакомме ся, народностны меншыны (Zoznámme sa, národnostné menšiny)Проти обсягу озвали ся представителї Русинів, але і Сербів, Хорватів ці Мадярів. Як были членове выбору інформованы, найпроблематічнїша часть приручника, котров было вступне слово, была з публікації вышмарена. Знова проходять управы текстів і перед схвалёванём будуть членове выбору з обсягом познакомлены.

Представитель русиньской народностной меншыны Мілан Ян Піліп в пункті Різне звідав ся і на сітуацію в Словацькім народнім музею – Музею русиньской културы в Пряшові. Кедьже на засїданю не быв нихто із Словацького народного музею, уповномоченый Ласло Буковскый запропоновав, же в тій справі буде далше анґажовати ся сам і інформації будуть членам выбору передложены.

Далше засїданя народностного выбору є наплановане на 15-го мая 2019-го року.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм

Script logo