11. 5. 2017: Выставка счезлого Підкарпатя в Ужгородї

Дня 11-го мая 2017-го року була в Ґалерії Ілько в Ужгородї одкрыта выставка під назвов Счезлый світ Підкарпатьской Руси на фотоґрафіях Рудолфа Гулкы. Експозіція буде в ґалерії до 31-го мая і презентує унікатну збірку історічных фотоґрафій Підкарпатьской Руси міджівойнового періоду. Тоты фотоґрафії суть уложены у фондах празьской Народной бібліотекы Чеськой републікы на оддїлїню Славяньской бібліотекы.

Рудолф Гулка (1887 – 1961), любитель фотоґрафії, іншак професіов урядниык а пізнїше і тлумач літературы, нафотив знимкы із Підкарпатя, котре втогды належало до складу Чехословакії в першій половині 20-ых років ХХ. столїтя. Презентованы фаребны (і дофарблёваны) і чорнобілы фотоґрафії вказують каждоденный жывот, роботу селян і жытелїв міст, їх традіції, архітектуру, промысловы будовы, природны мотівы ці ремеселны выробкы. Гулка фотив так русиньскых жытелїв Підкарпатьской Руси, котры творили майорітне жытельство, як і далшых жытелїв – Жыдів, Ромів, Мадярів, котры вєдно із Русинами жыли на тій теріторії.

На фотоґрафіях мож відїти складны соціалны условії Підкарпатя, котре было за Астро-Угорьской імперії єдным із найменше розвинутых реґіонів, як і то, же Чехословакія такой по вытворїню републікы зачала актівно інвестовати до реґіону і злїпшовати условії про жывот підкарпатьскых жытелїв. Векшына з того, што творило унікатну атмофсферу русиньского Підкарпатя, счезло по анексії теріторії Совєтьскім союзом. Цілём выставкы є представити якраз тот счезлый світ, котрый Гулка захопив на своїх знимках, якы ся всокотили як фаребны, дофарблёваны і чорнобілы скляняны діапозітівы, чорнобілы неґатівы і філмы.

Наперед была книжка

Выставка Счезлый світ Підкарпатьской Руси на фотоґрафіях Рудолфа Гулкы взяла собі назву подля книжкы, котра першый раз вышла у 2014-ім роцї (друге выданя р. 2016), якой авторами суть Гана Оплештілова і Лукаш Бабка. Тоты поскладали двоязычну публікацію під назвов Zmizelý svět Podkarpatské Rusi ve fotografiích Rudolfa Hůlky (18871961) / The Lost World of Subcarpathian Rus‘ in the Photographs od Rudolf Hůlka (18871961) і выдала єй Народна бібліотека Чеськой републікы – Славяньска бібліотека.

 

Тота публікація представлює лем выбер фотоґрафій, но документарно барз цїнный, із великой збіркы, котра має майже 4400 образовых матеріалів, яку вытворив почас першой третины ХХ. столїтя чеськый міністерьскый урядник, тлумач літературы і аматерьскый фотоґраф Рудолф Гулка. В збірцї Гулкы всокотила ся розмаїта мішанина образовых матеріалів, котра нам днесь дає унікатне свідоцтво о жывотї нелем в міджівойновій Чехословакії (фотив і Словакію, Моравію, Чехію), але і о жывотї в дакотрых далшых частях Европы і северной Африкы того періоду. Гулкова збірка, котру має в справованю Славяньска бібліотека, так головно в одношіню ку історії, културі і етноґрафії історічной теріторії Підкарпатьской Руси – єдной із 4-ёх самосправных земель Чехословакії в роках 1919 – 1939, вызначно росшырює дотеперь знамы жрідла образовой документації.

Фотоґрафії, як ся пише і в анотації ку публікації, суть бадательскы унікатным матеріалом етноґрафічного характеру. В книжцї суть окрём фотоґрафій із підкарпатьскых сел, і фотоґрафії з міст Підкарпатя, ці фотоґрафії з іншых частей втогдышньой Чехословакії (Словакія, Моравія).

Рудолф Гулка

Рудол Гулка народив ся 15-го новембра 1887-го року в селї Ласеніце в днешнїм Югочеськім краю. Цїлый свій професійный жывот (рр. 1911 – 1945)  быв урядником. Робив про Централне общество господарьскых коопратівів у Празї. Гулку як фінанчного контролора по выникнутю Чехословакії післали до найвыходнїшой части републікы, на Підкарпатьску Русь, де ішла із Прагы велика фінанчна поміч, жебы розвивати реґіон. Якраз в тім часї, коли робив на Підкарпатьскій Руси, находив собі час і на своє гобі – фотоґрафованя, з чого выникла тота унікатна збірка. Гулкову збірку дістала Славяньска бібліотека по ёго смерти. Уж од двадцятых років зачав занимати ся і тлумачінями літературы до чеського языка. Тлумачів наприклад Коцюбиньского. Інтензівно тому присвячав ся по роцї 1945, коли пішов до пензії. Умер в Празї 18-го септембра 1961-го року.

П. М.

 

Script logo