11. 2. 2022: Отець ЯРОСЛАВ ПОПОВЕЦЬ славить 60-ку

Народив ся 11. 2. 1962 в Стропкові, але своє корїня має у селї Ломне.

Ґімназію скончів в Стропкові, теолоґічну факулту выштудовав в Братїславі. Высвяченый на священика быв в 1985 р. в Пряшові владыком з Югославії – Славоміром Мікловшом. Ёго перша парохія была Крайна Быстра, де діяв до 2001 р., потім быв переложеный до Чірча, де быв душпастырём до 2015 р. Од 2015 р. є парохом села Чабалівцї. В манжелстві з п. Мартов їх Бог обдаровав семома дїтми. Історію свого роду описав в книзї „Valkov zabudnutá domovina rodu Popovcových‟, выданов у 2021 р. Отець Ярослав цїлу свою пасторацію заміряв на духовне взростаня свого русиньского народа. Ёго добрым приятелём уж од богословскых штудій, а потім і в пасторації, є о. Франтїшек Крайняк.

Редакція Ґрекокатолицького русиньского календаря 2022 ся о. Крайняка позвідовала на дакотры інтересны події з їх сполочного дїяня на церьковнім поли.

• Отче Франтїішку, де сьте ся першый раз спознали з о. Ярославом?

– Братїславскій богословскій семінарії в р. 1980, кедь быв о. Ярослав тогды іщі лем штудент, приятый на Кіріломефодійску факулту.

• Сприятелили сьте ся такой?

– Такой. Ярослав любив церьковнославяньскый язык і обряд, знав по русиньскы а сміло ся голосив ку Русинам. На факулту быв в тім року приятый і родак зо Свідника о. Мілан Біланчік, штудент того самого духа як о. Ярослав. Попросив єм їх, жебы ня учіли по русиньскы, што они з охотов робили цїлый рік.

• Яка была тогды сітуація в семінарії?

– Професор о. Бобак нас вів ку любви ку церьковнославяньскому языку, а не быв за словацькый літурґічный язык. По ёго смерти ся професором літурґікы став о. Стефан Уйгели. Він зачав учіти і по словацькы а словацьку літурґію завів і до братїславской церькви. Самособов, тот тренд быв ініціёваный церьковнов гієрархіёв в Пряшові. Найвекшым арґументом было, же треба служыти і так, і так. То значіть Русинам і Словакам.

• Но Русинам не по русиньскы, но лем церьковнославяньскы?

– Так, кедь дахто з Русинів спомянув, же Русины бы мали мати по русиньскы, перервав ся над ним міх арґументів, же русиньскый язык є лем діалект, не є кідіфікованый, мать слабу термінолоґію, є вулґарный, не дасть ся ним проповідати на уровни а так подобнї. Отець Ярослав тото вшытко зазнав на своїй скорї.

• Тото тримало довгы рокы.

– Дакотры нежычливцї так арґументують доднесь.

• Знаме, же уж в р. 1981 сьте ся пустили до першых русиньскых перекладів. Мав на них частку і о. Ярослав?

– Отець Ярослав похопив потребу русиньского языка в пасторації і цїлый жывот ся тримав той потребы. Были сьме все в контактї. В роцї 1981 єм быв даный на парохію до Рокытова коло Гуменного. Там єм зоставив малый ґрекокатолицькый катехізм про русиньскы дїти. Тот першый катехізм єм дав сконтролёвати богословам – Ярославови Поповцёви і Міланови Біланчікови. Ілустрації до нёго зробив наш приятель в Братїславі Владімір Бабіц. В1984 р., кедь єм ся вернув з основной воєньской службы, сьме тот Катехізм з Осифом Кудзеём доповнили а пустили ся до перекладаня Апостолів, Євангелії, Тайн. Отець Ярослав быв высвяченый в 1985 р. Од самого початку своёй священицькой службы быв з нами в контактї, жыво ся інтересовав о переклады, дакотры терміны з нами конзултовав а в пасторації хосновав вшытко, што было переложене. Так то робить доднесь.

• Знаме, же о. Ярослав ся занимав писанём ікон.

– Занимав і занимать. Писати іконы зачав уж на першій парохії в Крайнїй Быстрій. Тот дар од Господа Бога красно розвинув а днесь видиме ёго іконы і у оріґіналній формі дереворізеб. Окрем того, много років, уж за часів тоталіты, оправлёвав деревяны церькви і їх стародавны іконы і девоціоналії. Він а пан Михал Кость з Ладоміровой в р. 1999 основали орґанізацію „Záchrana a obnova Národnej kultúrnej pamiatky – Drevené chrámy pod Duklou‟. Отець Ярослав Русинам і днесь захранює дорогоцїнности матеріалны і духовны.

• Не мав то легке.

– Нї а ани не мать, бо іщі все не є серьёзно вырїшена проблематіка русиньской пасторації. Хоць русиньскый язык є кодіфікованый од року 1995 а церьковны переклады суть зроблены од Крещіня аж по погріб, охота компетентных прияти русиньскый язык як літурґічный язык є барз спомалена. Но віриме, же ся дочекаме справедливости, а Русинам ся рівноцїнно дасть тото, што їм належыть.

• Отець Ярослав в своїм душпастырьскім дїятельстві быв на трёх парохіях. Як ёго пасторацію видите вы?

– Было бы то на єдну грубу книгу. Істе є, же всягды, де о. Ярослав пасторовав, парохія духовно міцнїла, церьков была про вірників оазов покоя, меджі людьми была гармонія, покій, радость з віры. Самособов, же в ёго жывотї были і тяжкы сітуації, но він жывов віров перемагав вшыткы напасти лукавого, а зістав вірный своёму сумлїню і народу. Нераз му в ёго душпастырьскім намаганю нежычливцї вырвали весла з рук, но він весловав дале своїма руками а звірену лодьку не охабив.

• А чудуй ся, світе, русиньска лодька плавать істо допереду...

– Плавать, бо єй керователём є сам Хрістос.

• Жычіме о. Ярославови ку ёго 60-ці много здравя і Божого благословлїня на многая і благая лїта.

– Няй Господь Бог выслухать вашу просьбу.

 

Здрой: Grekokatolîcʼkyj rusîňskyj kalendarʼ / Ґрекокатолицькый русиньскый календарь 2022