11. 2. 2019: ЮБІЛЕЙНЫЙ 10. НАУЧНЫЙ ЗБОРНИК STUDIUM CARPATO-RUTHENORUM 2018

(Вступне слово едіторкы.)

Десять років орґанізованя научных семінарів iз карпаторусиністікы – Studium Carpato-Ruthenorum є малым юбілеём, котрый дає простор на рекапітулацію.

В роцї 2008, кедь взникнув самостатный Інштітут русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї, єднов з ідей смерованя інштітуту з погляду довшого часового горізонту была ай думка отворити інштітут шырокій громадї, нелем вузкому кругу шпеціалістів-бадателїв з области карпаторусиньскых штудій. Так ся зродив проєкт Studium Carpato-Ruthenorum. Главну ідею того проєкту мож бы было наформуловати приближно так: Притягнути позорность бадателїв на нововзникнувшу научну дісціпліну – карпаторусиністіку і іншпіровати їх до научных бадань у тій дісціплінї з розлічных аспектів (нелем з погляду языка і літературы, припадно културы в шыршім розуміню), але таксамо подїлити ся з выслїдками своїх бадань з тыма, котры суть обєктом їх научных бадань – карпатьскыма Русинами, компактно заселяючіма простор северовыходной Словакії (із своїм културным центром у Пряшові). Так до Пряшова – на Пряшівску універзіту зачали приходити шпеціалісты з области соціолінґвістікы, соціолоґії, історії, вытварного уменя, музеоедуколоґії і музейництва, театралного уменя, набоженьского жывота, етнолоґії, етноґрафії і іншых дісціплін, жебы презентовати найновшы выслїдкы своїх бадань, заміряны на міноріту карпатьскых Русинів. А так семінары з карпаторусиністікы зачали здобывати приязень першых своїх участників, з котрых бы сьме хотїли спомянути такы мена як: Юдр. Петро Крайняк, Паеддр. Владимір Ільковіч, проф. ПгДр. Осиф Сіпко, ПгД., ПаедДр. Франтїшек Данцак, Мґр. Гавриїл Бескид, доц. ПгДр. Юрій Панько, к. н., Інж. Димітрій Крішко, Мґр. Петро Медвідь, Петро Булик, Штефан Крушко, Василь Латта, Зузана Джупінкова і многы далшы. Самособов, на семінары приходили ай штуденты Пряшівской універзіты, ці то уж были за походжінём Русины, або такы, котрых заінтересовала даяка конкретна тема із жывота карпатьскых Русинів. З цїлём проглублїня знань із дісціплін – русиньскый язык і русиньска література, котры сі выбрали за свій штудійный проґрам штуденты Інштітуту русиньского языка і културы, реґуларно приходили на єднотливы темы i штуденты-русиністы. Традічно найбівшому інтересу ся тїшыли темы з історії Русинів, прото ай орґанізаторы позывали выступити найвеце шпеціалістів з той области – довєдна за десять років было прочітаных 16 тем з области історії Русинів, на котрых выступило довєдна 11 історіків.

За десять років Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты зорґанізовав 50 семінарів карпаторусиністікы, на котрых выступило 36 гостїв (на дакотрых семінарах выступали по двоме шпеціалісты з даной области, дакотры выступили двараз) із 9 держав: Словакія, Чеська републіка, Польща, Австрія, Україна, Сербія, Мадярьско, США, Канада. Были то слїдуючі выступаючі: Павел Роберт Маґочій (Канада), Станїслав Конєчні (Словакія), Кірілл Шевченко (Чеська републіка), Ева Міхна (Польща), Міхаель Мозер (Австрія), Валерій Падяк (Україна), Василь Ябур (Словакія), Анна Плїшкова (Словакія), Гавриїл Бескид (Словакія), Михайло Фейса (Сербія), Себастіан Дубєл-Дмитришин (Польща), Михаил Капраль (Мадярьско), Михал Бицко (Словакія), Мартін Цубяк (Словакія), Даньєла Капралёва (Словакія), Олена Дуць-Файфер (Польща), Гелена Медєші (Сербія), Франтїшек Данцак (Словакія), Юлія Дудашова-Крішшакова (Словакія), Кветослава Копорова (Словакія), Андрій Антоняк (Словакія), Ян Максімюк (Польща), Міхал Шміґель (Словакія), Івана Джундова-Сливкова (Словакія), Петер Шворц (Словакія), Володимир Фенич (Україна), Міхал Павліч (Словакія), Іґор Шніцер (Україна), Осиф Сіпко (Словакія), Страшімір Мітков-Цанов (Булгарія), Мірон Пукан (Словакія), Люба Кралёва (Словакія), Марек Ґай (Словакія), Петро Савчак (Словакія), Міхал Ґлеваняк (Словакія), Іван Міськов (Україна), Міхал Вашічек (Чеська републіка).

Выслїдным документом з каждого рочника научных семінарів є зборник Studium Carpato-Ruthenorum / Штудії з карпаторусиністікы. Кедь ся попозераєме до єднотливых рочників зборників, можеме збачіти, же окрем надрукованых штудій выступаючіх науковцїв суть в нїм поміщены ай додатковы штудії. Суть то штудії шпеціалістів-бадателїв з розлічных областей карпаторусиністікы, котры не выступили на семінару, але їх тема ся дотыкать проблематікы карпатьскых Русинів. За десять років было у зборниках надрукованых 24 додатковых штудій од 12-тёх авторів (з того пятеро новых авторів, причім нам прибыла ай штудія з далшой державы – Меріленд в США). Суть то тоты авторы: Анна Плїшкова, Петро Крайняк мол., Ольґа Ґлосікова, Елейн Русинко, Юлія Дудашова-Крішшакова, Кветослава Копорова, Валерій Падяк, Мартін Цубяк, Валерія Чізмар, Йозеф Білскі, Михайло Фейса, Ева Міхна. Также, сумарізуючі, мож повісти, же в десятёх зборниках Studium Carpato-Ruthenorum / Штудії з карпаторусиністікы было надрукованых довєдна 72 штудій од 41 авторів із 9 країн Европы і Америкы.

 

Пару слов о юбілейнім зборнику Studium Carpato-Ruthenorum 2018 / Штудії з карпаторусиністікы 10.

У зборнику є надрукованых 6 штудій од позваных авторів і 4 додатковы штудії. На русиньску літературу ся заміряла на першім семінару Мґр. Івана Сливкова, ПгД. з Інштітуту середнёевропскых штудій Філозофічной факулты ПУ, котру іншпіровав автор Штефан Сухый і друге выданя ёго популарного зборника повідань – Як Руснакы релаксують. Штудії дала назву: Змысел про гумор як културна самоідентіфікація Русинів і выступила з нёв на 46. семінару карпаторусиністікы (одбыв ся 28. фебруара 2018). Орґанізаторы семінарів ся каждорічно старають позывати новых выступаючіх.

В юбілейнім роцї то были двоме новы бадателї – єден з Україны, а єден з Чеськой републікы. Доцент Іван Міськов, к. н., із Закарпатьской академії уменя в Ужгородї є історіком із шпеціалізаціёв на давнїшу історію Русинів і на 47. семінару (21. марца 2018) выступив з темов: „Rutheni”, „Dux ruizorum”, „Marchia ruthenorum” у середнёвічній Eвропі.

На 48. семінар (9. мая 2018) пришов другый новый і взацный гость – із Славяньского інштітуту Академії наук Чеськой републікы у Празї Мґр. Міхал Вашічек, ПгД., котрого предметом баданя суть русиньскы діалекты. Тема Шпеціфікы діалекту села Пача (окр. Рожнява) в контекстї русиньскых діалектів на Словакії заінтересовала передовшыткым молодых бадателїв – докторантів Інштітуту русиньского языка і културы, про котрых молодый бадатель, за походжінём Чех, несподївав нелем добрыма теоретічныма знанями русиньскых діалектів, але ай комунікачныма компетенціями в русиньскім языку. Кедь є бісїда о докторантах, єдному з них быв даный простор на 49. семінару карпаторусиністікы (24. октобра 2018). Мґр. Міхал Павліч, ПгД., котрый лем недавно (в авґустї 2018) обгаїв свою дізертачну роботу і став ся кваліфікованым русиністом із замірянём на теорію літературы і сучасну русиньску літературу, прочітав на семінару тему: Русиньска ідентіта як літературна проблема в прозах Марії Мальцовской.

50. семінар карпаторусиністікы (21. новембра 2018) ся нїс у святочній атмосферї. Тема професора ПгДр. Петра Шворца, к. н., з Інштітуту історії Філозофічной факулты ПУ у Пряшові: Русины і Чеськословеньско (Країньска граніця меджі Підкарпатьсков Русёв і Словеньском.) была про участників семінара шпеціално інтересна. Была выбрата в корешпонденції із юбілейным роком 2018, вызначным ай про Русинів. Перед сто роками (в роцї 1918) ся рїшала ай їх судьба далшого єствованя і вопрос – сучастёв котрой із нововзникаючіх держав ся теріторія, компактно заселена тым жытельтвом, стане.

Доцент ПгДр. Володимир Фенич, ПгД., історік з Катедры новой i новішой історії і історіоґрафії Ужгородьской народной універзіты в Ужгородї, выступив з темов: Гердер контра Геґел: Михайло Лучкай і концептуалізація історії карпатьскых Русинів. Сімболічно, послїднїй із серії научных семінарів быв присвяченый тій особности, котра послужыла як іншпірація при створїню назвы семінарів перед десятьма роками – Studium Carpato- Ruthenorum. Якраз Михайло Лучкай быв єден з першых, котрый у свій час пробовав писати історію карпатьскых Русинів і она є знама якраз під тов назвов.

Штири додатковы штудії авторів: проф. Др. Михайла Фейсы з Універзіты в Новім Садї (Розвой і досягнутя Оддїлїня русиністікы), доц. ПгДр. Анны Плїшковой, ПгД., з Пряшівской універзіты (Николай Бескид в процесї крішталізації русиньской народно-языковой ідеолоґії на переломі ХІХ. і ХХ. стороча), Мґр. Йозефа Білского з Пряшівской універзіты (Высокошкольска русиністіка в зеркалї єй першых двох деценій) і Др. габ. Евы Міхны з Яґелоньской універзіты у Польщі (Кодіфікація, а што дале? Языковы дїла Лемків) суть потверджінём того, же научны семінары карпаторусинітікы пересягли контекст Русинів на Словакії і стають ся дедале веце інтересом баданя шырокого кругу шпеціалістів з розлічных областей карпаторусиністікы.

До далшого деценія жычіме проєкту Studium Carpato-Ruthenorum / Штудії з карпаторусиністікы штонайвеце добрых авторів, інтересных тем і дякуєме вшыткым – орґанізаторам проєкту, участникам, котры реґуларно приходили на семінары, выступаючім, а таксамо авторам штудій з проблематікы карпатьскых Русинів. Вшыткы они вказали, же минулость і сучасный жывот міноріты карпатьскых Русинів їм не суть легковажны і же малый славяньскый народ жыючій в Карпатах – Русины мають в середнёевропскім просторї надїй на будучность.

ПгДр. Кветослава КOПОРОВА, ПгД.

Script logo