10. 9. 2021: Елена ХОМОВА-ГРІНЁВА: Лампа, Осїдлам чорного гачура..., Отворь жменї (Стишкы)

Елена Хомова-Грінёва

Лампа

Налїю ґазу до лампы,

запалю швабликом,

стягну ґніт,

завішу горї

на повалу

на траґар,

няй світить в хыжцї,

няй не буде страшків.

 

 

Осїдлам чорного гачура...

Осїдлам чорного гачура,

міцно тримам гриву руками,

она як густы дївочі волосы

зогріє холодну тварь мі.

Вєдно ідеме

в незнамый край,

напроти вітру і бурьцї.

Суха земля дудонить

під копытами,

далекый і шырокый світ

одкрывать ся нам.

Не видно вольности конця,

змішане чутя на пути

а порох так силно

палить і щіпе очі.

 

Отворь жменї

Отворь жменї дошырока,

любов сердця роздай,

не охаб собі богатство,

не замкний в сыпанцёх поклад.

Хлїб наскладай на столы,

каждого вдячным словом обдарь.

Блаженый чоловік то на землї,

бо він в нелегкых часох

голос сумлїня зачув.

 

(З приправлёваной книжкы Елены Хомовой-Грінёвой – Під скалов росте свербогуза.)