10. 6. 2021: Гелена ҐІЦОВА-МІЦОВЧІНОВА: Стихы

Гелена Ґіцова-Міцовчінова

 

СТИХЫ

Своїма слызами

потічок гатила-м,

ай так скоро своє

щастя потратила-м.

 

Як і чорный гавран

злетїв над голову,

мої просьбы летять

ку Господу Богу.

 

Бо я все збачіла

бетегу в ярузї,

хоць квіткы зберала

з тернёвой голузї.

 

Нараз мої ногы

стернянка поколе,

бо ся не колыше

зерном злате поле.

 

Та і вітор здувать

з осикы листочкы,

зато заблискають

стрїберны слызочкы.

 

***

Як ся, Боже любый,

з біды вычекати,

як вдовіця з сиротов

по дражцї загасити.

 

В нашій загодордцї

найде і шалвію,

доброй медедцины

з квіточкы налїють.

 

До горнятка можу

чаю теплого налляти,

з якого очі протре

з жалю грїшна мати.

 

***

Коли ся обявлять

в небі хмары синї,

біжу під образ божый,

што вісить на стїнї.

 

Прошу матїрь Божу

што бы я хотїла,

жебы уж нескротна

з дому одлетїла.

 

Молю ся молитву

все Богородицї,

няй слыза не змачать

матерьньске лице.

(Выбране з Літературного конурзу Марії Мальцовской 2021)