10. 5. 2019: 265 років од народжіня і 200 років од смерти Михаіла Щавницького

(Михаилъ Щавницкій) нар. 1. 11. 1754 у Гажінї, у втогдышнїм Угорьскім кралёвстві, днесь на теріторії Словакії, умер 1819 р в Ужгородї, у вдогдышнїм Угорьскім кралёвстві, днесь на теріторії Україны. Він быв священиком, педаґоґом і освітнїм адміністратором у Галичі і на Підкарпатьскій Руси.

Щавницькый учів ся у віденьскій семінарії „Барбареум‟ (1775 – 1779), де здобыв названя доктора теолоґії. Перед высвячінём на ґрекокатольцького священика (1780) він быв призначеный на функцію віцепрефекта семінарії. По закрытю той інштітуції переправив ся до Львова, де быв призначеный першым ректором (1784 – 1787) Ґенералной ґрекокатолицькой семінарії.Робивши на тій функції він вєдно з Львівсков універзітов допоміг заложіню „Студiум Рутенум‟ („Studium Ruthenum“) (1787) – першой світьской высокой школы про Русинів Австрійской імперії. Не беручі до увагы ёго орґанізачны способности, або, може, праві про них М. Щавницькый мав у Львові проблемы, і ёго судьба – єден з першых прикладів того, што ся ставало, кедь Русини із Підкарпатьской Руси зачінали прямо сполупрацовати з Русинами (пізнїше Українцями) сусїднёй Галичі. У 1787 р. М. Щавницького зняли з функції ректора, же зато, бо він „вільно не знав польскый і галицькый (руськый) языкы, і зато, же быв „чуджінцём‟, якый не знає обычаї містного жытельства. По ёго навернутю до Ужгороду він быв призначеный каноніком катедралной капітулы Мукачовской єпархії і проректором (1792 – 1818) Богословского ліцею.

Література: П. (Іван Панькевич), „Пôдк. Русины на культурнôй мисіђ у Русинôв галицких при кôнци ХVІІІ. и початком ХІХ. ст.‟, „Подкарпатска Русь‟, ІV, 9 (Ужгород, 1927), с. 209-211.

Павел Роберт МАҐОЧІЙ,  жрідло: „Енциклопедія історії та культури карпатських русинів‟ зоставителїв П. Р. Маґочія і І. Попа, (Ужгород: „Видавництво В. Падяка‟, 2010, с. 828), переклад і звыразнїня писма: А. З.

Script logo